Рішення

від 31.01.2023 по справі 712/3737/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/3737/18

Провадження № 2/712/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Скринник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , Приватне Акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , Приватне Акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.10.2017 року о 14 год. 08 хв. в м. Києві по вул. Гетьмана, 1А, керуючи транспортним засобом Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 250, д.н.з НОМЕР_3 та транспортним засобом Honda Civic 4D, д.н.з. НОМЕР_4 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року по справі № 760/22062/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz GLE 250, д.н.з. НОМЕР_3 , належний ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 06.08.2016 року, чим завдана матеріальна шкода.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 49/11/17 1 від 17.11.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3633 від 11.06.2005 року), ринкова вартість автомобіля на момент ушкодження становила 1430336,00 гри. Внаслідок отримання пошкоджень автомобіль Mercedes-Benz GLE 250, 2016 року випуску, д.н. НОМЕР_3 , потребує відновлювального ремонту, матеріальна шкода власника становить 283648,52 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 237775,43 грн. та втрати товарної вартості 45873,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 застраховано укладенням із ПрАТ «УАСК АСКА» договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5772795 від 18.04.2017 р., за яким розмір відшкодування шкоди, завданої майну, становить 100000,00 грн., завданої здоров`ю - 200000,00 грн.

ОСОБА_2 на момент ДТП працював водієм у ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС», що підтверджується його поясненнями від 11.10.2017 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 від 30.04.2013 року транспортний засіб Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС».

12.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «УАСК АСКА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду № 3731.

В подальшому, 10.01.2018 року представником ОСОБА_1 була подана заява на виплату страхового відшкодування з інформацію про реквізити для здійснення перерахування страхового відшкодування.

На підставі вказаного договору (№АК/5772795 від 18.04.2017 р.) у лютому 2018 року ПрАТ «УАСК АСКА» почало виплачувати ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну (автомобіль), в межах розміру 83333, 33 грн. (максимальний розмір відшкодування шкоди за мінусом податку на додану вартість, завданої майну, а також за виключенням 510,00 грн. розміру франшизи).

15.11.2017 року ОСОБА_1 з метою проведення ремонту пошкодженого майна звернулася до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (до спеціалізованого підприємства, що спеціалізується на проведенні авторемонтних робіт). За результатами здійснення відновлювального ремонту ОСОБА_1 17.11.2017 року була сплачена сума відновлювальних робіт у розмірі 175571,41 грн.

Також, 15.11.2017 року ОСОБА_1 з метою проведення ремонту пошкодженого майна звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС- Україна» (до спеціалізованого підприємства, що спеціалізується на проведенні авторемонтних робіт). За результатами здійснення відновлювального ремонту ОСОБА_1 08.12.2017 року була сплачена сума відновлювальних робіт у розмірі 32 422,21 грн.

Таким чином, загальна сума відновлювальних робіт, які необхідно було здійснити потерпілій особі становить 207993.62 грн.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 від ПрАТ «УАСК АСКА» має можливість отримати 83333,33 грн., загальний розмір відшкодування, який ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» має сплатити становить: 124660,28 грн. + 45 873,00 грн. (втрата товарної вартості) = 170533,28 грн.

Отримання ОСОБА_1 як потерпілою, страхового відшкодування за договором не припинило деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування в межах передбаченої полісом страхування цивільно-правової відповідальності 100 000,00 грн. недостатньо для повного покриття шкоди, і тому особа, яка завдала шкоди (ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС») залишається зобов`язаною. Право ОСОБА_1 на відшкодування шкоди у повному обсязі за рахунок ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого ОСОБА_1 не була, хоча цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Оскільки після звернення до страховика ОСОБА_1 одержане страхове відшкодування, якого не достатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» свого обов`язку згідно із ст. 1194 ЦК України (відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка ним одержана від страховика).

Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099, 18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 124660,28 грн. (сто двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят гривень 28 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099, 18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 45873,00 грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099, 18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 відшкодування втрати на проведення оцінки у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099, 18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 відшкодування втрати на правову допомогу у розмірі 5200,00 грн. (п`ять тисяч двісті гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099, 18036, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Академіка Корольова, буд. 2) на користь ОСОБА_1 відшкодування втрати на судовий збір у розмірі 2129,80 грн. (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 80 коп.).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2018 року.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Представник ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, з заявами ат клопотаннями до суду не звертався.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

У відповідності з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.10.2017 року о 14 год. 08 хв. в м. Києві по вул. Гетьмана, 1А, керуючи транспортним засобом Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та вчинив зіткнення з транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 250, д.н.з НОМЕР_3 та транспортним засобом Honda Civic 4D, д.н.з. НОМЕР_4 , чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.11.2017 року по справі № 760/22062/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz GLE 250, д.н.з. НОМЕР_3 , належний ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 від 06.08.2016 року, чим завдана матеріальна шкода.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 застраховано укладенням із ПрАТ «УАСК АСКА» договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5772795 від 18.04.2017 р., за яким розмір відшкодування шкоди, завданої майну, становить 100000,00 грн., завданої здоров`ю - 200000,00 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, які випливають із договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і врегульованіспеціальним нормативним актом Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

У статті 3 Закону визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну

третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим законом, і тільки третій особі потерпілому.

Частиною 34.1. статті 34 Закону, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування», протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Відповідно до частини першої статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У відповідності до статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

ОСОБА_2 на момент ДТП працював водієм у ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС», що підтверджується його поясненнями від 11.10.2017 року та незаперечується відповідачем.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 від 30.04.2013 року транспортний засіб Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС».

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

12.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «УАСК АСКА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду № 3731.

10.01.2018 року представником ОСОБА_1 була подана заява на виплату страхового відшкодування з інформацію про реквізити для здійснення перерахування страхового відшкодування.

Позивачем зазначено, що на підставі вказаного договору (№АК/5772795 від 18.04.2017 р.) у лютому 2018 року ПрАТ «УАСК АСКА» почало виплачувати ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну (автомобіль), в межах розміру 83333, 33 грн. (максимальний розмір відшкодування шкоди за мінусом податку на додану вартість, завданої майну, а також за виключенням 510,00 грн. розміру франшизи).

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно з поважних причин помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

При цьому в Законі України визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 .

Страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу (ст.32.7 Закону України).

В позовній заяві позивач зазначила, що відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 49/11/17 1 від 17.11.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3633 від 11.06.2005 року), ринкова вартість автомобіля на момент ушкодження становила 1430336,00 гри. Внаслідок отримання пошкоджень автомобіль Mercedes-Benz GLE 250, 2016 року випуску, д.н. НОМЕР_3 , потребує відновлювального ремонту, матеріальна шкода власника становить 283648,52 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу - 237775,43 грн. та втрати товарної вартості 45873,00 грн.

Суд не бере до уваги Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 49/11/17 1 від 17.11.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 , оскільки експерт оцінювач ОСОБА_3 , на момент складання звіту, відсутній в Реєстрі атестованих судових експертів. Свідоцтво йому видане Фондом Державного майна України і звіти він складає для цілей оподаткування.

Надаючи звіт про оцінку матеріальних збитків СПД ОСОБА_3 не попереджався про кримінальну відповідальність за складення завідомо неправдивого висновку.

Звіт про оцінку збитків здійснений на підставі протоколу огляду колісного транспортного засобу № 49-11-2017/1 від 19.10.2017 року та протоколу огляду колісного транспортного засобу № 49-11-2017(доп)1 від 17.11.2017 року. Згідно вказаних протоколів місце огляду автомобіля м. Київ Столичне шосе, 90 та м. Київ, вул. Амосова, 4.

При первісному огляді автомобіля показник одометра зафіксований, а при додатковому не вказаний. При первісному огляді оцінювачем не виявлення пошкодження рульового механізму та інші.

В судовому засіданні стороною позивача не доведено факту пошкодження рульової рейки автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11.10.2017 року о 14:08 год. в м. Києві, вул. Гетьмана, 1А.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2020 року по даній справі призначено комплексну судову інженерно-технічну та автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової інженерно-технічної та авто товарознавчої експертизи у цивільній справі № 712/3737/18 від 30.09.2022 року № 11523/20-52/11524/20-54, за наявними в матеріалах справи фотознімками автомобіля «Мерседем-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_3 , без його безпосереднього оглядуі його рульової рейки, неможливо однозначно встановити, чи могла в заявленій ДТА 11.10.2017 бути пошкоджена його рульова рейка.

Вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Мерседес-Бенц», державний номерний знак НОМЕР_3 могла складати 125630,27 грн. в тому числі ПДВ. Вартість відновлювального ремонту 89601,68 грн. Втрата товарної вартості складає 36028,59 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Renault Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 застраховано укладенням із ПрАТ «УАСК АСКА» договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5772795 від 18.04.2017 р., за яким розмір відшкодування шкоди, завданої майну, становить 100000,00 грн., завданої здоров`ю - 200000,00 грн.

Згідно страхового акту № 4966 від 10 січня 2018 року ПрАТ «УАСК АСКА» розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті складає 99 490 грн.

Відповідно до платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах даної справи, ПрАТ «УАСК АСКА» ОСОБА_1 виплачено страхове відшкодування у розмірі 99490 грн., що перевищує вартість відновлювального ремонту відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової інженерно-технічної та авто товарознавчої експертизи у цивільній справі № 712/3737/18 від 30.09.2022 року № 11523/20-52/11524/20-54, яка складає 89 601,68 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 124660,28 грн. не підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог щодо відшкодування втрати товарної вартості транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Страховою компанією ПрАТ «УАСК АСКА» позивачу було відшкодовано вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 99490 грн., однак розмір втрати товарної вартості автомобіля позивачу на даний час не сплачений.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом вказаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного суду України від 16 грудня 2015 р. по справі №6-760цс15.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості.

Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі / право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо / володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки по виконанню робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Таким чином діями відповідача, позивачу завдано шкоду по втраті товарного вигляду автомобіля, розмір якої складає 36028,59 грн., відповідно до висновку експертів від 30.09.2022 року № 11523/20-52/11524/20-54 за результатами проведення комплексної судової інженерно-технічної та авто товарознавчої експертизи у цивільній справі № 712/3737/18, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Статтею 9 Закону України Про страхування, визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Згідно зі ст.12 цього Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до п.12.1. ст.12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Тобто, франшиза в будь-якому виді є елементом договору страхування, який впливає на суму виплати страхового відшкодування в сторону її зменшення та її наявність у договорі обумовлена згодою сторін. Встановлюючи розмір франшизи страхувальник фактично погоджується, що у разі настання страхового випадку визначена шкода не буде покриватися сумою франшизи.

Вирішуючи питання щодо обов`язку відшкодувати суму франшизи, суд виходить з того, що у відповідності до п. 36.6 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, саме страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

При цьому суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 р. у справі № 758/2356/17-ц, згідно якої володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що страховиком, у якого відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність, було виплачено 99490 грн. суму погодженого страхового відшкодування за виключенням суми франшизи, визначеної в полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в розмірі 510,00 грн., суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума франшизи в розмірі 510,00 грн.

Витрати на проведення оцінки у розмірі 2000 грн., не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки судом не взято до уваги звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 49/11/17 1 від 17.11.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 456,33 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 5200 грн. не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року, «Пмайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року, «Двойних проти України» від 12.10.2006 року, «Меріт проти України» від 30.03.2004 року зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (стаття 30) визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 3 наведеної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали цивільної справи не містять договір, згідно якого адвокат надає правову допомогу клієнту, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити правову допомогу адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги, лише наявна копія довіреності від 13.10.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_5 представляти її інтереси.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять жодної інформації про те, що позивач поніс витрати на суму 5200,00 грн. за надання йому правової допомоги у судовому провадженні про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стороною позивача не надано жодного документу, що свідчить про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення за рахунок відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у будь-якому розмірі.

Згідно вимог ст. ст.76,77,79,80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 втрату товарної вартості транспортного засобу у розмірі 36028,59 грн., франшизи у розмірі 510 грн., судового збору у розмірі 456,33 грн., а всього 36994,92 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 124660,28 грн., витрат на проведення оцінки у розмірі 2000 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 5200 грн., не підлягають до задоволення.

Під час розгляду даної справи судом була призначена комплексна судова інженерно-технічна та автотоварознавча експертиза. Відповідно до платіжної інструкції № 2061 від 27 вересня 2022 року ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» сплачено 10382,35 грн. за експертизу № 11523/20-52/11524/20-54 згідно рахунку № 2013 від 23.09.2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, у відсотковому розмірі задоволено - 21,43%, відмовлено 78,57%, а тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРСПЕЦ-ТРАНС» підлягають витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 8157,42 грн. (78,57% - від сплаченого розміру витрат за проведення експертизи пропорційно відмовленим вимогам).

Відповідно доч.7ст.158ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно, зареєстроване на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099), а саме: транспортний засіб Renauit Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 , які застосовані ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11квітня 2018року в цивільній справі № 712/3737/18.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 158, 223, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a>, третя особа: ОСОБА_2 , Приватне Акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> на користь ОСОБА_1 втрату товарної вартості транспортного засобу у розмірі 36028,59 грн., франшизи у розмірі 510 грн., судового збору у розмірі 456,33 грн., а всього 36994,92 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> витрати за проведення експертизи у розмірі 8 157,42 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно, зареєстроване на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦ-ТРАНС»</a> (код ЄДРПОУ 37610099), а саме: транспортний засіб Renauit Premium 420, д.н.з. НОМЕР_1 , які застосовані ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11квітня 2018року в цивільній справі № 712/3737/18.

Рішення суду, в частині скасування заходу забезпечення позову, направити до Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Українки, 21).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий Романенко В.А.

Повний текст рішення суду виготовлений 31 січня 2023 року.