Рішення

від 30.01.2023 по справі 300/3356/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. справа № 300/3356/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до державного лісопромислового підприємства Прикарпатліс про стягнення податкового боргу в сумі 73358,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ДЛП Прикарпатліс про стягнення податкового боргу в сумі 73358,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб (плата за землю), яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання згідно самостійно поданих податкових декларацій від 05.02.2020 та 22.02.2021 в розмірі 72913,71 грн., а також штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0020571812 від 14.04.2021 в сумі 340,00 грн. та пені, нарахованої відповідно до статті 129 ПК України в сумі 107,70 грн. Загальна сума податкового боргу становить 73358,41 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ДЛП Прикарпатліс зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ДЛП Прикарпатліс є платником орендної плати (земельна плата) з юридичних осіб, та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

У відповідності до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Судом встановлено, що 05.02.2020 та 22.02.2021 відповідачем подано позивачу податкові декларації з плати за землю (орендна плата з юридичних осіб) за 2020 - 2021 роки, де самостійно визначено до сплати суми орендної плати (а.с.9-11).

Як зазначає позивач та підтверджує довідкою про борг та інтегрованою карткою платника відповідачем не сплачено згідно податкової декларації від 05.02.2020 - 13257,71 грн. (не виконано зобов`язання за вересень-грудень 2020 року), згідно податкової декларації від 22.02.2021 59656,00 грн.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає, а відтак є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Камеральною перевіркою даних, задекларованих у податкових деклараціях з орендної плати за землю, що виражена в акті перевірки №2061/09-19-18-12/5424822 від 14.04.2021, встановлено несвоєчасне подання відповідачем податкової декларації з плати за землю за 2020 рік (граничний строк подання 20.02.2020, дата фактичного подання 27.02.2020, чим порушено вимоги пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (а.с.14).

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0020571812 від 14.04.2021, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 340,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення, вручено відповідачу 20.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення із відповідною відміткою поштового зв`язку (а.с.15).

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

Також контролюючим органом нараховано відповідачу пеню в сумі 104,70 грн.

Таким чином, суми податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб згідно поданих декларацій та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0020571812 від 14.04.2021 в загальному розмірі 73358,41 грн. є узгодженими.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов`язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом надіслано відповідачу перша податкова вимога №1/1878/22791/10/24-150/6052 від 03.09.2010 на суму 35613 289,13 грн., та друга податкова вимога №2/2039/25533/10/24-150/6735 від 07.10.2010 на суму 35307362,92 грн., які отримані відповідачем, проте заборгованість ним сплачена не була (а.с.7-8).

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено. що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг (п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 73358,41, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.6), корінцями податкових вимог (а.с.7, 8), податковими деклараціями (а.с.9-12), податковим повідомленням рішенням (а.с.13), карткою особового рахунку платника податків (а.с.16-17).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в загальній сумі 73358,41 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. стягненню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного лісопромислового підприємства «Прикарпатліс» з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить цьому підприємству в дохід бюджету податковий борг в сумі 73358,41 грн. (сімдесят три тисячі триста п`ятдесят вісім гривень 41 копійка).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач - державне лісопромислове підприємство «Прикарпатліс» (код ЄДРПОУ 05424822, вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ,76019).

Суддя/підпис/ Біньковська Н.В.