Рішення

від 30.01.2023 по справі 300/5746/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2023 р. справа № 300/5746/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до приватного підприємства «Сіріс-Груп» про стягнення заборгованості в сумі 8286,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ПП «Сіріс-Груп» про стягнення заборгованості в сумі 8286,14 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань згідно самостійно поданих податкових декларацій за серпень 2019 року в сумі 667,20 грн. (у зв`язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 97,67 грн.), за вересень 2019 року в сумі 7500,00 грн., за березень 2020 року в сумі 300,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 02.10.2019 за №0064215104 в сумі 388,47 грн. Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 8286,14 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в цій адміністративній справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ПП «Сіріс-Груп» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач є платником податку на додану вартість та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У відповідності до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на додано вартість за березень (на суму 300,00 грн.), серпень (на суму 667 грн., у зв`язку із частковою сплатою сума до стягнення складає 97,67 грн.) та вересень (на суму 7500,00 грн.) 2019 року, де самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань (а.с.8-10).

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Отже, самостійно обраховане податкове зобов`язання відповідача визначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість є узгодженим з дня подання такої декларації.

У відповідності до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності із пунктом 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що камеральною перевіркою своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2019 по 02.10.2019, яка виражена в акті від 02.10.2019 за №2140/09-19-51-04/35803408 встановлено порушення термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість від 20.08.2019 №9187057291 строків визначених п.57.1 статті 57 ПК України (а.с.11 зворот).

На підставі зазначеного акту перевірки Головним управління ДПС у Івано-Франківській області за вказане порушення винесено податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0064215104 від 02.10.2019, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 388,47 грн. (а.с.10).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано в день його прийняття та не оскаржено.

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю №131381-51 від 27.11.2019, яка вручена відповідачу 04.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення із відповідною відміткою поштового зв`язку (а.с.7). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 8286,14 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.6), корінцем податкової вимоги (а.с.7), податковими деклараціями (а.с.8-10), податковим повідомленням рішенням (а.с.11), карткою особового рахунку платника податків (а.с.12-14).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг в загальній сумі 8286,14 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

За змістом частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 2270,00 грн. стягненню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Сіріс-Груп» з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить цьому підприємству в дохід бюджету податковий борг в сумі 8286,14 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят шість гривень 14 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач - приватне підприємство «Сіріс-Груп» (код ЄДРПОУ 35803408, вул. Київська, 53, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.