Постанова

від 25.01.2023 по справі 480/5250/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 р.Справа № 480/5250/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного ліцея-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2021, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, повний текст складено 24.11.21 по справі № 480/5250/21

за позовом Державного ліцея-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.02.2021 No 0012792406/24 про застосування штрафних санкцій та пені.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення адміністративної справи . Вказує , що за період з 15.04.2019 по 31.05.2019 років виникли організаційно-правові обставини, відповідні перерахування власних коштів платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника, що не свідчить про порушення платником вимог ч. 9 ст. 25 Закону №2464. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній скарзі , просить скасувати судове рішення від 10.11.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Головне управління ДПС у Сумській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують . Посилаючись на підстави викладені у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи , що рішенням ГУ ДПС у Сумській області № 0012792406/24 від 25.02.2021 на позивача накладено штраф у розмірі 121024,29 грн. та нараховано пеню у розмірі 7481,79 грн. на підставі ч.10, п. 2 ч. 11 ст.25 закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі закон 2464-VІ) за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.05.2019р. по 26.12.2019р.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те , шо позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

Відповідно до копій платіжних доручень у квітні-травні 2019 сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за позивача, з посиланням на наказ АДПСУ від 10.04.2019 № 201-АГ здійснювалась військовою частиною НОМЕР_1 , тобто не позивачем.

Посилаючись на вимоги ст. 25 ч. 9 Закону № 2464-УІ вважає , що законом встановлено саме заборону сплати єдиного внеску за платника третіми особами , тому кошти були зараховані на відповідну ІКП платника ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 (код СДРПОУ НОМЕР_2 ) з кодом 7101000.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону No 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Саме у зазначеному порядку здійснювалось зарахування наступних платежів, які проводились позивачем, що підтверджується копією інтегрованої картки платника податку по єдиному внеску за 2019 рік, яка є матеріалах справи.

В порядку п. 56.2., ст. 56 ПК, 30.04.2021 року на адресу Державної податкової служби України м. Київ (далі - ДПСУ) позивачем було направлено скаргу на перегляд рішення No0012792406 від 24.02.2021 року (02.03.2021 року вх. No 598) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 128506,08 грн. за період з 21.05.2019 то 26.12.2019 років з відповідним клопотанням поновлення пропущенного строку на подання скарги в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 24.05.2021 скарга позивача на рішення відповідача залишена без розгляду (а.с. 59-60).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законом встановлено саме заборону сплати єдиного внеску за платника третіми особами, а не звужене її тлумачення, що наводиться позивачем, та застосування лише у випадку недостатності у платника коштів для погашення недоїмки, тому вважає, що рішення про накладення на позивача штрафу та нарахування пені No 0012792406/24 від 25.02.2021 винесено відповідачем правомірно.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі у текс - Закон №2464; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина друга статті 2).

Згідно зі статтею 3 Закону № 2464 збір та ведення облік єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов`язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

За змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску віднесено роботодавців, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

До визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов`язків платника єдиного внеску віднесено зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 4).

Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464 визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ, якою передбачено, що:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (частина п`ята статті 9);

- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9);

- днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9).

Згідно з частиною дев`ятою статті 25 Закону № 2464передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена,крім випадків, передбачених законодавством.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що Закон № 2464, який є спеціальним, покладає на позивача як платника єдиного внеску безумовний, пріоритетний (частина дванадцята статті 9) обов`язок зі сплати єдиного внеску шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів (частина п`ята статті 9) з його банківського рахунку (частина сьома статті 9).

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску на загальну суму 128506.08 грн. (пеня - 7481,79) за період з 21.05.2019 року по 26.12.2019 року за умови сплати такого від імені іншої особи та за її рахунок.

Матеріали справи свідчать , що згідно Розпоряджень Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. №54-р «Про передачу цілісного майнового комплексу Державного ліцею - інтерната з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені ОСОБА_1 до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби», від 27.03.2019 р. 3 343-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти та науки на 2019 рік» та відповідно до ч.6 ст.23 Бюджетного Кодексу України було передано частину бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою № 2201100 у сумі 39765,4 тис. грн. (видатки споживання, оплата праці - 21606,1 тис. грн., оплата комунальних послуг та енергоносіїв - 4168,5 тис. грн.) МВС України для функціонування Державного ліцея - інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» імені ОСОБА_1 , який переданий до сфери управління Адміністрації Державної прикордонної служби України з відповідним забезпеченням погодження передачі бюджетних призначень, передбачених п.1 Розпорядження № 343-р, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерством Фінансів України по відкриттю нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету, Державній казначейській службі по перерахуванню бюджетних призначень, що підтверджується Паспортом бюджетної програми на 2019 рік від 14.02.2019 р. №106, від 27.12.2019 р. № 1113.

Враховуючи нормативно-правовий зміст вищезазначених нормативних документів, Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.04.2019 року № 201-АГ «Про фінансове забезпечення особового складу державного ліцею-інгернату» було визначено, що у період з 01.04.2019 року по 31.05.2019 року нарахування та виплату заробітної плати, грошового забезпечення та інших виплат особового складу Державного ліцею - інтернату виконується через ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

В зв`язку з вищевикладеним, фактично відбулись відповідні зміни правовового статусу Ліцею без зміни установчих, реєстраційних та банківських реквізитів як державної, з відповідною підпорядкованостью, бюджетним призначенням, установи та визначенням головного розпорядника бюджетнів коштів в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, що фактично спростовує твердження відповідача щодо правосуб`єктності Ліцея з відповідним посиланням на ч.8 ст.24, ч.9 ст.25, ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 .

На виконання вимог Розпоряджень Кабінету Міністрів України, Наказу АДПСУ № 201-АГ за період з 15.04 2019 по 31.05.2019 року були проведені відповідні податкові платежі , у том числі по сплаті єдиного внеску, що підтверджується первинними документами фінансової звітності, а саме, платіжними дорученнями (стор. 30-38) по сплаті єдиного внеску з зазначенням платника податків - в/ч НОМЕР_1 на підставі Розпорядження АДПСУ від 10.04.19 № 201АГ з вказанням платника єдиного внеску- Державнй ліцей-інтернат з посиленою військово- фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка .

Також, до матеріалів справи надано листи - повідомленнями за період з 15.04.2019 по 31.05.2019 років (стор. 43-54), які направлялись позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням провести платежі , у том числі по сплаті єдиного внеску, за період з з 15.04 2019 по 31.05.2019 .

Тобто , згідно ч.2, п.п.1.4 ст.6 Закону №o 2464 Ліцеєм була надана фінансова звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим Кодексом України з відповідним інформуванням фактичного платника ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, до матеріалів справи позивачем надано копія повідомлення про відкриття рахунків від 20.01.2016 р., копія Повідомлення про закриття рахунків від 18.06.2019 р., що також свідчить про неможливість перерахування відповідних коштів зі сплати єдиного внеску з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

Тобто , матеріалами справи підтверджено , що у позивача виникли обставини, які об`єктивно унеможливлювали виконання ним зазначеного обов`язку у спосіб, визначений Законом № 2464, тобто шляхом перерахування відповідних коштів з рахунку платника на рахунок органу доходів і зборів.

В свою чергу, Законом № 2464 не врегульовано випадки наявності обставин, що виключають (унеможливлюють) виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, що, в свою чергу, свідчить про те, що у спеціальному законі наявні прогалини щодо порядку виконання встановленого законом обов`язку платника єдиного внеску щодо його сплати в умовах, зокрема, неможливості застосування регламентованого цим Законом способу виконання відповідного обов`язку. Наявність таких прогалин обумовлює безпосереднє застосування регламентованих цим Законом принципів: обов`язковості сплати та захисту прав і законних інтересів застрахований осіб (стаття 3), а також положень інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 1).

Виходячи з обставин справи та наведених вище норм позивач, як платник єдиного внеску, повинен був дотримуватись чітко визначених Законом обов`язків, а, відтак, не міг ухилитися від сплати єдиного внеску, незважаючи на те, що на всі кошти, які містилися на його рахунках, накладено арешт. Однак, в силу наведених обставин, останнє було позбавлене можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів, спрямованих на виконання свого обов`язку щодо сплати внеску шляхом проведення відповідних сплат на підставі наказу АДПСУ від 10.04.19 № 201АГ саме в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо імперативності заборони передачі платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам у випадках коли своєчасне виконання обов`язків щодо сплати податків і зборів унеможливлено вищенаведеними обставинами, оскільки як встановлено колегією суддів в результаті реалізації наказу АДПСУ від 10.04.19 № 201АГ не відбулося передачі третім особам обов`язку платника (позивача) зі сплати єдиного внеску.

При цьому, сама лише обставина, що відповідні перерахування платника єдиного внеску відбулись не з його власного рахунку, в умовах неможливості використання власних рахунків платника (що не є спірним між сторонами), не свідчить про порушення платником вимог частини дев`ятої статті 25 Закону № 2464.

У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті (Законі № 2464) щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника зі сплати єдиного внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

В ході судового розгляду справи не було встановлено фактів того, що внаслідок обраного позивачем способу реалізації обов`язку по сплаті єдиного соціального внеску допущено порушення закону.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №460/2253/19, від 04.05.2022 у справі №460/2546/18, від 02.06.2022 у справі № 817/2117/16, від 25 березня 2021 року у справі № 360/5480/19 (К/9901/25368/20), від 25 січня 2019 року у справі №817/85/16 (К/9901/22068/18) та від 06 лютого 2020 року у справі № 812/1281/17 (К/9901/39057/18).

Крім того , що колегія суддів враховує , що за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року заборгованість Ліцею по сплаті ЄВ відсутня, що підтверджується листом ГУ ДПС у Сумській від 23.03.2021 р. No 3373/6/18-28-24-06-14 з інформаціонним описом фінансових операцій за 2019 р, проведених Ліцеєм та СПЗ встановлено :сальдо на початок на 01.01.2019 року- недоїмки - 0, переплата - 396953,84 грн., сальдо станом на кінець 31.12.2019р. - сплачено до бюджету - 2576332,1грн., недоїмки - 0, переплата - 132125,16 грн. ( стор. 20-27).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку , що відповідач, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску No 0012792406/24 від 25 лютого 2021 року про застосування штрафних санкцій та пені на загальну суму 128506 грн. 08 коп., діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, відтак, таке підлягає скасуванню, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Наведене не враховано судом першої інстанції, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 по справі № 480/5250/21 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Сумській області від 25.02.2021 року № 0012792406/24.

Стягнути на користь Державного ліцея-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" ім. І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,0 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3405,0 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) Г.Є. Бершов А.М. Григоров Повний текст постанови складено 30.01.2023 року