Ухвала

від 31.01.2023 по справі 440/17470/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2023 р.Справа № 440/17470/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 по справі № 440/17470/21

за позовом Селянського фермерського господарства "Колос"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 задоволено позов Селянського фермерського господарства "Колос" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання заявника про поновлення строку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 по справі № 440/17470/21 заявник вказує, що копію оскаржуваного рішення Головним управлінням ДПС у Полтавській області отримано 22.03.2022. Однак у Головного управління ДПС у Полтавській області не було змоги подати апеляційну скаргу у встановлений законом тридцятиденний строк у зв`язку з складною ситуацію, яка склалася в наслідок вторгнення Російської Федерації на територію України та ведення воєнного стану на всій території України. Тому вважає, що процесуальний строк, встановлений законом для подання апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Полтавській області пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження. Також заявник звертає увагу суду на те, що дана справа має велике значення для податкового органу.

З матеріалів справи встановлено, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 12.03.2023 в порядку письмового провадження.

Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки (а.с. 78) копію оскаржуваного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області отримано 22.03.2022.

Апеляційна скарга подана відповідачем 19.05.2022, тобто з пропуском встановленого законом тридцятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на введення воєнного стану на території України.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

В цьому випадку скаржником не надано жодних доказів та не зазначено конкретних обставин того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу відповідача, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чи її органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з сталою практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року "Справа "Пономарьов проти України", наголошено на тому, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципи res judicata - принцип остаточності рішення суду і зазначено, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо у справах, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Таким чином, колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження вищезазначеного судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які б безспірно посвідчили цю обставину, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 по справі № 440/17470/21 - відмовити.

Визнати неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2022 по справі № 440/17470/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.