П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12484/21Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
рішення суду першої інстанції прийнято
у м.Одеса, 23 вересня 2022 року
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів:Бітова А.І., Градовського Ю.М.,
секретар судового засіданняНедашковська Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-ФУДС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
У липні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «БАСТІОН-ФУДС» (надалі ТОВ «БАСТІОН-ФУДС», позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного Управління ДПС в Одеській області (Код ЄДРПОУ ВП:44069166): 1) вiд 13.07.2021р. №0165460701; 2) вiд 13.07.2021p. № 0165440701; 3) вiд 13.07.2021р. № 0165420701; 4) вiд 14.07.2021р. № 00166670713; 5) вiд 14.07.2021p. № 00166690713; 6) вiд 14.07.2021p. №00166650713.
В обґрунтування позову вказано, що висновки податкової перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать податковому законодавству і правилам бухгалтерського обліку, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню. Позивач наголошує, що господарська діяльність ним ведеться без порушень норм чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, адміністративний позов ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову є необґрунтованими, оскільки формальна наявність договорів, актів, видаткових та податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин, і не дає можливості для висновку про фактичне проведення господарських операцій. Апелянт наголошує на тому, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки, було встановлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток, за період з 01.01.2018 по 31.03.2021; заниження податку на додану вартість; завищення від`ємного значення, тощо. Також, у ході проведення перевірки було встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Вказані порушення, на думку контролюючого органу позивачем жодним чином не спростовані, а суд першої інстанції обмежився лише врахуванням позиції позивача зі спірних питань. До того ж, як далі вказує скаржник, не спростовано позивачем і встановлене у ході проведення перевірки безпідставне відображення у податковому розрахунку за І кв.2018 року нарахування та виплати дивідендів за ознакою «109», не відображення нарахованих фізичній особі ОСОБА_1 , у якої отримав позивач послуги оренди, у І-ІV кв 2019року та І кв. 2020 року, невірне відображення їх нарахування у ІІ- ІVкв. 2020р., не нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про необґрунтованість доводів податкового органу, просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Таож зазначив, що апелянтом у своїй скарзі не наведено жодного спростування висновків суду першої інстанції про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, які позивач оскаржує.
06.01.2023 р. від ГУ ДПС в Одеській області надійшли письмові пяснення по справі з додатками.
10.01.2023 від ТОВ Бастіон-Фудс надійшли додаткові пояснення щодо спірних правовідносин з додатками.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, додаткові письмові пояснення сторін з додатками, та доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановив судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "БАСТІОН-ФУДС" зареєстрований Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 05.10.2010 року за №15561020000040216; податковий номер платника податків: 37351077; місцезнаходження суб`єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 67660, Одеська область Біляївський район Холодна Балка, вул.Балківська,85.
На підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області вiд 06.05.2021 року №2817-п, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-ФУДС", код ЄДРПОУ 37351077 (скорочено ТОВ "БАСТІОН-ФУДС") з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021 та iншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.03.2021, вiдповiдно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки).
За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 12068/15-32-07-01-17 від 22.06.2021 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БАСТІОН-ФУДС", код ЄДРПОУ 37351077».
В ході проведення документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків ТОВ «БАСТІОН-ФУДС»:
1. п.44.1 п.44.2. ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПКУ, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 44 283 грн.
2. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198,5 ст.198, п.200.1. п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 533269 грн.
3. п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198,5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, всього у сумі 69 473 грн.
4. Перевіркою встановлено, що на порушення підпункту п.201.1 ст.201, п.201.5 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних відсутня реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних по господарським операціям, які оподатковуються за основною ставкою 20 відсотків.
5. ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПКУ та в порушення Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фiзичних осіб, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за N 111/2655) у податковому розрахунку за 1 кв. 2018 року безпідставно відображено нарахування та виплату дивідендів за ознакою « 109»; відображено нараховані доходи фізичній особі ОСОБА_1 у І-ІV кв 2019 року та в I кв 2020 року, та не вірно відображено їх нарахування у І-ІV кв. 2020 року.
6. порушення п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163, п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п.171.2 ст.171, п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-VI не нараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 529467,21 грн.
7. п.п. 1.2. п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX, 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.5 п. 168.1, п. 168.4 ст. 168, п.171.2 ст.171 .п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, iз змiнами і доповненнями нараховано військового збору у розмірі 92762,33 грн.
За результатами проведеної планової перевірки прийнято Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 13.07.2021р. №0165460701, №0165440701, №0165420701, які складені на підставі акту відповідача «Про результати документальної планової виїзної перевірки» від 22.06.2021р. щодо донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, та Податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.07.2021р. №00166670713, №00166690713, №00166650713, щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також штраф у розмірі 1020,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості прийняття податкових повідомлень-рішень від 13.07.2021р. №0165460701, №0165440701, №0165420701, від 14.07.2021р. №00166670713, №00166690713, №00166650713.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
При цьому, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, як передбачено пунктом 198.2 статті198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду, відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм Податкового кодексу України передбачений вичерпний та відповідний перелік документів, на підставі яких платник податків має право на податковий кредит, а саме: зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (транспортні квітки, готельні рахунки, касові чеки, бухгалтерська довідка, складена у відповідності до п. 36 підрозділу 2 розділу XX діючого Кодексу та інше).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.
Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.
Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Тому, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії.
Судова колегія звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.
Висновуючись з приводу податкового повідомлення-рішення № 0165440701 від 13.07.2021р., яким за порушення п. 44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.п.198.1, 198.3, 198.5 ст.198, п.п. 200.1, 200.4 ст.200, п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 666 586,00 грн., апеляційний суд виходить з наступного.
Щодо витрат з придбання обладнання, яке ТОВ «Бастіон-Фудс» надавало у безоплатне користування за договорами позички, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивачем ТОВ Бастіон-Фудс протягом січня 2018-березня 2021 року на підставі відповідних договір купівлі-продажу та договорів поставки, тощо, придбавалось устаткування та обладнання, в тому числі Формувальна булочна лінія, протирочна машина, кліматична установка, млинниця, мукопросіювач, м`ясорубка, система утилізації тепла, система холодильна на базі компресору, система для опалення приміщень та нагрівання води, машина для просіювання борошна, машина тістоділильна, хліборізка, сито для протиральної машини, лінія для чіабати, борошнопросіювач, закрутчик автоматичний, машина відсадна, льодогенератор, прямий охолоджувач води, тістоміс, машина для ділення тіста, металодетектор конвеєрний тунельний з електронним блоком управління, закрутчик рядний для автоматичного закручування тістових заготовок круасанів, рогаликів, машина для різки бісквітів, льодогенератор, пристрій для посипання і поливання хлібо-булочних виробів, вживана виробнича лінія, дозатор пневматичний, зикрутчик автоматичний, ванна мийна, дробилка для печива, борошнопросіювач вібраційний, ємність харчова, машина тістомісильна з діжею, мукопросіювач, пакувальний автомат, палетоупаковщик, полуавтоматичний тістоділитель, ротаційна піч, тощо.
Суми податку на додану вартість, сплачений у ціні вказаного обладнання, позивачем були включені до складу податкового кредиту, оскільки було придбане за рахунок власних коштів, є власністю Товариств позивача.
На підтвердження придбання цього обладнання позивачем у ході перевірки та до матеріалів справи надані відповідні договори на придбання, перинні документи в тому числі накладні, бухгалтерські, відомості з обліку придбаного обладнання.
В подальшому, позивачем у період з січня 2018 року по січень 2021 року, на підставі Договорів позички, укладених із ТОВ Тірас-ТМ Мозаїка, останньому було надано вищевказане устаткування та обладнання у безоплатне користування устаткування.
Перелік договорів позички щодо надання у безоплатне користування наведеного вище обладнання наведений у розділі 3.1.2 акту перевірки.
Загальна вартість обладнання, переданого за договорами позички без податку на додану вартість складає 3339888,00 грн.
Надаючи оцінку твердженню скаржника про те, що ТОВ Бастіон-Фудс безпідставно віднесло витрати з придбання вказаного обладнання до складу податкового кредиту відповідних періодів, апеляційний суд враховує, що згідно з приписами ч.ч.1-2 статті 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.
В наданих до апеляційного суду додаткоих поясненнях, позивач вказав, що між ТОВ Бастіон-Фудс та ТОВ Тірас ТМ Мозаїка існують правовідносини, за якими останнє виконує для позивача ряд робіт та послуг, зокрема з переробки давальницької сировини на замовлення останнього. З метою врегулювання таких відносин сторонами ьуло укладено договори толінгу. Враховуючи те, що ТОВ Тірас ТМ Мозаїка має більші виробничі потужності (місце знаходження м. Ізмаїл та відповідають державним вимогам щодо безпечності харчових продуктів) аніж ТОВ Бастіон-Фудс), а останній не в змозі виконати замовлення вчасно, які надходять до нього, позивачем було вирішено укласти відповідні договори про надання власної сировини для здійснення її переробки, зберігання у відповідних температурних умовах та повернення замовнику на умовах, визначених договорами. Водночас, оскільки ТОВ Бастіон-Фудс має у власності ряд виробничих потужностей, проте відсутня можливість їх розміщення через брак виробничої площі, позивачем було вирішено укласти договори позички (передачі частини) обладнання т устаткування підряднику - ТОВ Тірас ТМ Мозаїка у користування, на якому останній був зобов`язаний здійснювати роботи для позивача за договорами толінгу.
Колегія суддів зазначає, що правовідносини передачі майна за договором позички врегульовано ст. 827 ПК України, приписами ч.ч.1-2 якої визначено, що за договорами позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобовязується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторона прямо домовилась про це, або якщо це випливає із суті відносин між ними.
Висновуючись з приводу твердження контролюючого органу про те, що взаємовідносини позивача з ТОВ Тірас ТМ Мозаїка не є господарською діяльністю платника податку, колегія суддів зазначає по-перше, що в силу вимог пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Крім того, приписи пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України визначають, що надання майна в безоплатне користування за договором позички не є безоплатно отриманими послугами (як в рівній мірі і безоплатно отриманим майном або роботами), а тому не є доходом платника податків та не можуть бути оподатковані.
Колегія суддів погоджується з зауваженням суду першої інстанції у своєму рішенні про те, що за договором позички право власності на об`єкт позички не переходить.
З приводу застосування приписів пп. 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України у аналогічних правовідносинах зазначено в ухвалі Верховного Суду від 23.12.2019р. у справі №240/2758/19.
Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що за договорами позички в даних спірних правовідносинах позивача та ТОВ Тірас ТМ Мозаїка, не відбувалось постачання жодних товарів (послуг), отже такі правовідносини в силу пп. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Отже, доводи апелянта про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 254 509 грн. не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду справи.
Надаючи оцінку висновку податкового органу про безпідставне заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 87907 грн., у зв`язку із віднесенням до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених ціні послуг зі здійснення монтажу та пуск-налагодження, наданих за договорами позички трьох систем холодильних та здійснення монтажу сандвіч-панелей, та дверних блоків за адресою: м. Ізмаїл, вул.Гагаріна, 40 у приміщенні, що належить ТОВ Тірас-ТМ Мозаїка, колегія суддів враховує наступне.
Згідно матеріалів справи, за договором поставки №52-03/20 від 29.05.2030 ТОВ ХОЛОДИЛЬНИЙ РЕСПЕКТ (постачальник) поставило ТОВ Бастіон-Фудс холодильне обладнання для холодозабезпечення камери шокового заморожування.
У зв`язку із тим, що монтаж такого обладнання не входив до ціни та умов договору поставки, ТОВ Бастіон-Фудс укладено було з ТОВ ХОЛОДИЛЬНИЙ РЕСПЕКТ додаткові Договори №223-09/20 від 14.09.2020 та №248-09/20 від 14.09.2020 на здійснення монтажу та пуск-налагодження такого обладнання (таке обладнання: три системи холодильних та сандвіч-панелі та дверні блоки) також було надано за договорами позички та роботи здійснювались безпосередньо на місці його установки).
Сума послуг за пуско-налагодження трьох систем холодильних складає 372 621, 67 грн., (ПДВ 74524, 33).
Сума послуг здійснення монтажу сандвіч-панелей та дверних блоків та інших монтажних елементів складає 66 915грн. (пдв 13383).
На підтвердження реального виконання зобов`язань за наведеними вище договорами з ТОВ ХОЛОДИЛЬНИЙ РЕСПЕКТ, позивачем надано акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, на підставі яких до складу податкового кредиту відносились відповідні суми, а також платіжні документи.
Метою як зазначив позивач у додаткових поясненнях для укладення таких договорів було введення в експлуатацію купленого обладнання. ТОВ Бастіон-Фудс не здійснювало ремонту об`єктів, які не належать підприємству на праві власності, на праві оренди чи іншому речовому праві, не здійснювало послуг з монтажу обладнання. Здійснення робіт з монтажу, ремонт об`єктів, не відображено у жодних первинних та бухгалтерських документах.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що договір позички за своїм змістом та за приписами ЦК України передбачає тільки передачу безпосередньо обладнання у користування.
Вiдповiдно до ч.3 ст. 827 ЦК України до договору позички застосовуються положення глави 58 ЦК України (положення про оренду).
Таким чином позивач передавши у позичку обладнання передав позикоотримувачу і право на встановлення обладнання передбачене у договорі купівлі зазначеного обладнання.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що зазначення у податковому повідомленні-рішенні №0165440701 про здійснення позивачем послуги на безоплатній підставі послуги монтажу придбаного обладнання не вiдповiдає змісту договорів, їх правовій природі та встановленим обставинам. В акті перевірки підтвердження таких обставин відсутні, в бухгалтерському обліку Позивача також відсутні відповідні бухгалтерські проводки.
З огляду на викладене, доводи апелянта про безпідставне заниження платником податку на додану вартість по вищевказаним взаємовідносинам з ТОВ ХОЛОДИЛЬНИЙ РЕСПЕКТ на загальну суму ПДВ 87907,00 грн. не підтверджуєються жодним письмовим доказом та є необгрунтованими.
Надаючи оцінку доводам апелянта про безпідставне заниження ТОВ Бастіон-Фудс податку на додану вартість на загальну суму 141 789 грн. внаслідок здійснення ремонту цеху по виробництву морозива власними силами, а також заниження податку на додану вартість за грудень 2019р. внаслідок операцій по придбанню металопродукції, колегія суддів враховує наступне.
Апеляційним судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ Бастіон-Фудс відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2019р. винаймає у фізичної особи ОСОБА_1 нежитлове приміщення, що є частиною нерухомого майна (цех по виробництву морозива, загальною площею 2262,7 кв.м. та адміністративний будинок, загальною площею 285,6 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею всіх приміщень 1034,3 кв.м. для здійснення господарської діяльності.
Згідно Додаткової угоди №1 до вказаного Договору оренди, нежитлове приміщення, що є частиною нерухомого майна (цех по виробництву морозива, загальною площею 2262,8 кв.м. та адміністративний будинок, загальною площею 285,6 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею всіх приміщень 2292,1 кв.м.
За договорами оренди, здійснення поточного ремонту орендованих приміщень віднесено до обов`язків саме орендаря (п. 3.2 договору).
Для виконання поточного ремонту цеху по виробництву морозива ТОВ Бастіон-Фудс здійснювало придбання металоконструкцій і влаштування стінових перегородок із сендвіч-панелей, згідно договору поставки товарів №12/19/ІІ/34 від 18.12.2019р. у ТОВ ТПК-ЦЕНТР.
Також, з матеріалів справи встановлено, що згідно договору поставки №01/499/19 від 17.12.2019, укладеного з ТОВ МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД, позивач придбав металопродукції на загальну суму 27 515, 68 грн., з яких 5503,14 грн. ПДВ).
Згідно договору поставки, укладеному з ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА ОДЕСА, ТОВ Бастіон-Фудс придбав металопродукцію
Колегія суддів також враховує, що до контролюючого органу позивачем були надані пояснення вих. № 09-06/21 вiд 09 червня 2021 р., вих. №09-06/21 вiд 09 червня 2021р. та їх документальні підтвердження щодо здійснення ремонтних робіт у місті Луцьку Волинської області.
У зазначених поясненнях ТОВ Бастіон-Фудс навів відомості стосовно переліку робіт, які були виконані позивачем, їх вартості, кількісних показників (обсягу) порядок та строки оплати.
На підтвердження здійснення ремонтних робіт були надані як до контролюючого органу так і до суду договори та первинні документи, якими підтверджуються викладені позивачем у направлених до податкового органу листах відомості. Також, надано документи на підтвердження здійснення оплати.
За вказаного, оскільки такі обов`язки, як здійснення поточного ремонту орендованих приміщень віднесено саме до обов`язків орендаря, яким в даном випадку виступає ТОВ Бастіон-Фудс, вказані орендовані приміщення використовуються для провадження власної господарської дільності, виконання ремонтних робіт було необхідним для здійснення діяльності позивача, відповідачем не встановлено невідповідності вимогам закону положень договорів оренди, судова колегія приходить висновку про необґрунтованість відповідних доводів апеляційної скарги щодо цих взаємовідносин.
Колегія суддів зауважує, що усі документи, пов`язані з придбанням будівельних матеріалів для поточного ремонту відображені у відповідних договорах, додатках до них та первинних документах.
Оскільки залишки будівельних матеріалів на бухгалтерських рахунках були відсутні, посилання скаржника на те, що такі не значаться є недоцільними.
Суд першої інстанції вірно врахував, що мусорнi залишки, які залишилися після здійснення ремонтних робіт не можуть бути відображені у бухгалтерському обліку, оскільки не є активом - не призводять до змін у власності підприємства та не можуть бути використані для отримання економічної вигоди платника податків.
Також, апеляційний суд враховує, що у місті Луцьк , як свідчать надані до справи документи, ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» здійснює фасування фруктових та овочевих заморожених сумішей та здає частину приміщень в суборенду, що відображено у бухгалтерському обліку та надано до перевірки відповідні договори та первинні документи.
Крім того, у наданих до податкового органу поясненнях ТОВ Бастіон-Фудс зазначав, що у місті Ізмаїл ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» не здійснювало ремонт жодного приміщення, з причин того, що ТОВ «Бастіон-Фудс» не орендує нерухомого майна у м. Ізмаїл. Разом з цим, звертаємо увагу на те, що ТОВ «Tipac ТМ Мозаїка» надає Позивачеві ряд робіт та послуг, зокрема з переробки давальницької сировини на замовлення останнього. У зв`язку з цим керiвництвом ТОВ «Бастіон-Фудс» було прийнято рішення про передачу ТОВ «Тірас ТМ Мозаїка» частини устаткування за договорами позички для виробництва певних видів продукції на замовлення Позивача.
На підтвердження зазначеного позивачем надано відповідні договори позички переданого за позичкою обладнання.
Щодо встановлення податковим органом заниження позивачем суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 41731, гра за квітень 2020 року, внаслідок помилкової реєстрації податкової накладної на адресу ТОВ ЖИТОМИРСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД на загальну суму 250 387, 20 грн. З яких 41 731 ПДВ, колегія суддів з матеріалів справи встановила, що 22.02.2020р. ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» зареєструвало податкову накладну помилковою датою (суто технічна помилка бухгалтера).
24.02.2020р. ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» зареєструвало податкову накладну з правильною датою.
23.04.2020p. TOВ «БАСТІОН-ФУДС» зареєструвало розрахунок коригування до податкової накладної із зазначенням вірних даних.
Як зазначав позивач у своїх поясненнях, коригування стосувалось тiєї обставини, що в перший раз бухгалтером було допущено технічну помилку, тому бухгалтер вимушена була подати правильну накладну (з вірною датою) і відповідне коригування, пояснювало обставини коригування.
Оплата за поставку, з урахуванням податку на додану вартість за відповідними податковими накладними була здійснена згідно поданого коригування, що також підтверджено і банківськими виписками, наданими при перевірці.
Вказаний факт, як зауважив суд першої інстанції у своєму рішенні, підтверджений тим, що в акті перевірки сума задекларованого податку на додану вартість зійшлась із сумою сплаченого податку на додану вартість у перевіряємому періоді.
Слід зазначити, що до всiх трьох первинних документів (накладних та розрахунку коригування) були отримані квитанції про реєстрацію у базі податкових накладних, які були надані ревізорам при перевірці, а також надані платником до матеріалів справи (квитанції про реєстрацію (прийняття ДПС), а також скріншоти з електронного реєстру податкових накладних про їх реєстрацію).
Посилання апелянта на відсутність реєстрації Розрахунку коригування не відповідає дійсності та наданим ревізорам документам.
Вказаним вище спростовуються доводи апеляційної скарги щодо заниження ТОВ Бастіон-Фудс суми податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2020р. на суму 41 731 грн.
Висновуючись з приводу доводів скаржника про заищення позивачем суми податкового кредиту на загальну суму 1833грн., у березні 2019 року внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з вартості транспортних послуг, яких не підтверджено належним чином оформленими документами, апеляційний суд встановив, що ТОВ Бастіон-Фудс укладено з ТОВ Ніка Трейдінг Груп договір №150 від 18.05.2019р. про надання транспортних послуг за маршрутом :с. Холодна Балка - м. Ізмаїл (мерседес НОМЕР_1 ), за маршрутом с.Холодна Балка - м. Ізмаїл (мерседес НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ) у березні 2019р.
На виконання умов договорів, ТОВ Ніка Трейдінг Груп виписано (оформлено) акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 23.03.2019 на загальну суму 10000грн. (в т.ч. пдв 1833,33грн.), податкові накладні №148 від 19.03.2019 та №168 від 25.03.2019, товарно-транспортні накладні №ПРІ-114 від 19.03.2019 та №ПРІ-118 від 25.03.2019, платіжні доручення.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано відповідні вказані вище первинні документи а також безпосередньо сам договір.
Вказані господарські операції з надання транспортних послуг позивачу також відображені в бухгалтерському обліку.
Доводи податкового органу зводяться до того, що за проведеним аналізом ймовірного ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ Ніка Трейдінг Груп реалізувало послуги відмінні від тих, які були їм поставлені по ланцюгу постачання. Послуги з номенклатурою, що реалізовано на адресу ТОВ Бастіон-Фудс, не придбавались, тобто наявна підміна, (фіктивне введення в обіг) послуг/робіт, що в свою чергу свідчить про нереальність господарської операції по придбанню позивачем транспортних послуг.
Колегія суддів зауважує, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник повинен мати належним чином оформлені первинні документи, зокрема податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Вказані наявні у справі та досліджені апеляційним судом первинні документи, надані ТОВ «Бастіон-Фудс», на думку колегії суддів, у повній мірі відображують зміст даної господарської операції, вартісні і кількісні показники, у тому числі місце виконання робіт (надання послуг), їх вид та об`єми, вартість, та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю платника, містять відомості про підстави їх складання, підписи уповноважених осіб, необхідні реквізити, що дозволяють встановити їх оформлення на виконання господарських операцій, визначених у змісті укладеного із зазначеним контрагентом позивача договору.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу також і на ту обставину, що позивач так само як і його контрагент, зареєстровані як юридичні особи, та мали реєстрацію платника податку на додану вартість станом на час здійснення операцій з надання танспортних послуг.
Відповідачем, на думку колегії суддів, жодним чином не спростовано фактичного виконання зобов`язань за укладеним між позивачем та ТОВ Ніка Трейдінг Груп договором.
З даного приводу суд першої інстанції ґрунтовно пославшись на висновки КАС ВС, викладені у постанові від 15.04.2021 № 520/12379/19 КАС ВС вказав, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат (п.23).
Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (п.25).
В даному випадку, документи надані ревізорам підтверджують вид господарської операції, її сутність, дати здійснення господарських операцій, осіб, які брали участь та рух коштів за таку операцію (перевозка товарів).
В свою чергу, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (висновки Верховного Суду. викладені у постановах від 11.11.2020 N 320/1147/19, від 24.11.2020 N 813/3034/15. від 21.04.2021 № 815/2417/16, вiд 13.05.2021 № 0340/1814/18).
Підсумовуючи усе наведне вище, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0165440701, а відтак і наявність підстав для його скасування.
Надаючи оцінку доводам скаржника щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0165460701, внаслідок встановлення заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 575000 грн. через невідображення та реєстрацію операцій за ставкою 20% за період діяльності з 01.01.2018 по 31.03.2021, колегія судів враховуючи встановлення у ході розгляду справи відсутність здійснення ТОВ Бастіон-Фудс таких операцій, які мали б бути відображені позивачем у податкових накладних та зареєстровані у ЄРПН, вважає необгрунтованими відповідні висновки контролюючого органу.
Колегія суддів також враховує, що судом першої інстанції встановлено, що у п. 2.6 акту перевірки зазначено перелік всіх запитів ревізорів та всіх відповідей Позивача з додатками, що свідчить про надання документів за запитами ревізорів у повному обсязі тому, посилання у ППР № 0165460701 стосовно ненадання пояснень та документів, які їх підтверджують, а так само як і складання актів «про ненадання документів» не відповідає дійсності.
Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції про протиправність вказаного податкового повідомлення-рішення та його скасування.
Що стосується податкового повідомлення-рішення 13.07.2021р. №0165420701 судом встановлено наступне.
В зазначеному податковому повідомленні-рішенні безпосередньо зазначено: «Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ "БАСТІОН-ФУДС" показників у рядку 01 Декларацій з податку на прибуток підприємства Дохід в будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" встановлено їх заниження всього у сумі - 220 423 грн. При визначенні показників по рядку 2000 Звіту про фінансові результати (ф. №2) на підставі даних бухгалтерського обліку ТОВ "БАСТІОН-ФУДС безпідставно занижено дані показники на загальну суму 220 423 грн, у тому числі за 1 квартал 2019 року в сумі - 72 986 грн., Півріччя 2019 року у сумі - 253 366 грн., (у т.ч. за 2 квартал 2019 у сумі 180 380 грн.), Три квартал 2019 року у сумі - 220 424 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2019 завишення у сумі 33 943 грн.), Рік 2019 у сумі -220 423 грн. (у г ч за 4 квартал 2019 завищення у сумі 1 грн.).
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток, на порушення 1.44.1 п.44 2. ст. 42, п.44.2 ст.42. п.п 134 1.1 п. 134.1 ст.134, п.135 1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, встановлено його заниження всього у сумі 44 828 грн, у тому числі 1 квартал 2019 року в сумі - 4 415 грн., Півріччя 2019 року у сумі - 46 026 грн. (у т.ч. за 2 квартал 2019 у сумі - 41 612 грн.), Три квартали 2019 року у сумі - 39 722 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2019 завищення у сумі 6 304 грн), Рік 2019 у сумі - 44 828 грн. (у т. ч. за 4 квартал 2019 заниження у сумі 5 106 грн.).
Згідно з письмовим поясненням директора ТОВ «БАСTIОН-ФУДС» від 18.06 2021 ТОВ "БАСТІОН-ФУДС" здійснює пошук постачальник н накритим способом, співробітниками підприємства. Перевірка ділової репутації контрагентів відбуваються через ряд відкритих джерел, зокрема даних відкритих реєстрів, таких як: реєстр судових рішень, СДР підприємств та громадських формувань, відомості про податковий борг підприємства тощо. Договори укладаю безпосередньо директор ТОВ "БАСТІОН-ФУДС". Кожний договір опрацьовується в індивідуальному порядку. З огляду на вказані порушення податкового законодавства, враховуючи надані пояснення (їх відсутність), а також зміст вказаних договорів, системність та повторність їх складання на протязі перевіряємого періоду, маємо зробити висновок, що ТОВ "БАСТІОН-ФУДС не було проявлено розумної належної обачності при здійсненні господарсько діяльності, що свідчать, що платник податки удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як неналежне виконання вимог установлених ПКУ та іншим законодавством. Також, посадові особи ТОВ "БАСТЮН-ФУДС" мали можливість дотриматися норм чинного законодавства. зокрема в частині відображення у податковій звітності виключно тих операцій, які фактично мали місце, однак цими не було вжито достатніх заходів для цього».
На спростування зазначеного твердження судом першої інстанції було встановлено, що у відповіді на запит від 11.06.2021 р листом від 17.06.2021 р. за вих. № 17-06/21 наказами про облікову політику підприємства зазначено, що у ТОВ «Бастіон-Фудс» здiйснюється бухгалтерський облік з використанням бухгалтерської програми на базі програмного продукту «програми 1C».
Формування балансу (фінансового результату) підприємства здійснюється програмою автоматично на пiдставi даних, внесених до бухгалтерських рахунків.
У зв`язку з цим, всі інші звіти, які здаються до всіх державних органів формуються програмою в автоматичному режимі на підстави бази обліку, яка ведеться бухгалтерією підприємства, підписуються шляхом накладення КЕП та надсилаються електронним шляхом до державних органів, тому відсутня об`єктивна фізична та технічна можливість вносити вручну будь-які зміни до звітів, оскільки останні є результативним документом, який виводиться з бази обліку підприємства.
Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що в силу приписів податкового законодавства, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Між тим, як свідчать висновки акту перевірки, які послужили підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були зроблені за відсутності аналізу первинних документів, які є підставою для формування бухгалтерського обліку платника, що свідчить про їх однобічність та невiдповiднiсть обставинам.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає необґрунтованим та невмотивованим повідомлення-рішення №0165420701 від 13.07.2021р., відтак у суду першої інстанції були усі наявні передбачені законом підстави для його скасування.
Стосовно доводів скаржника про обґрунтованість донарахування військового збору згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2021р. № 00166670713, а також податку на доходи фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00166690713, колегія суддів виходить з наступного.
Як вірно вказав суд першої інстанції, вказані вище податкові повідомлення-рішення прийняті з підстав неперерахування позивачем до бюджету таких податків з нарахованих дивідендів за протоколом учасників «про розподіл чистих прибутків серед учасників Товариства у 2017 році», невчасного перерахування до бюджету у якості податкового агента військового збору та ПДФО із доходів фізичної особи ОСОБА_1 , які остання отримала від Позивача за договорами оренди нежитлових приміщень у місті Луцьку Волинської області.
Надаючи оцінку такій позиції апелянта, колегія суддів враховує, що згідно з пп.168.1.5. п.168.1 ст. 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Отже, законодавцем встановлено вимогу для податкового агента, перерахувати відповідний податок (в даному випадку військовий збір та ПДФО) до бюджету у місячний строк за умови, коли дохід платника податків (який підлягає виплату) податковим агентом нарахований, але не виплачується. Тобто, військовий збір та ПДФО має бути сплачено у місячний строк з моменту нарахування доходу, за умови, що такий дохід не виплачується.
Колегєю суддів встановлено, що Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» № 31/05 від 31 травня 2017 року затверджено фінансові результати підприємства за 2013-2015 роки та частково розподіллено чистий прибуток за 2013-2015 роки, спрямувавши його на виплату дивідендів у сумі 2 300 240, 25 грн. Вирішено провести виплату дивідендів відповідно до Фінансової можливості підприємства.
Документами бухгалтерського обліку, які підтверджують дати нарахування та виплати по будь-яким платежам, в тому числі і дивідендам є картки рахунків бухгалтерського обліку.
В матеріалах справи наявна картка рахунку бухгалтерського обліку 671, яка містить відомості щодо нарахування та виплати дивідендів підтверджує, дивіденди були нараховані відповідно до вищевказаного протоколу загальних зборів учасників 31.05.2017р., в повному обсязі (6 950 000,00 грн.), лише співзасновнику ОСОБА_2 18.08.2017р. у сумі 2 751 990, 25 грн.
Із вказаної картки вбачається, що ПДФО та військовий збір із виплаченої суми було сплачено в день нарахування - 31.05.2017р., а самі дивіденди у сумі 2 751 990, 25 грн 18.08.2017р., що у повній мірі відповідає вимогам пп.168.1.5. п.168.1 ст. 168 ПК України. Вказані картки були надані ревізорам під час перевірки.
В силу вимог абз.3 п. 102.1 ст. 102 ПК України вбачається, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень, право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків у контролюючого органу є не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що період, за який була здійснена перевірка з 01.01.2018 року по 31.03.2021 року.
Суд першої інстанції вірно врахував приписи п. 54.2 ст. 54 ПК України, за якими грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Податок, який підлягає утриманню нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Отже, крайній строк сплати такого зобов`язання визначається днем наступним за крайнім днем сплати - 30.06.2017р., а саме з 01.07.2017р.
При цьому, згідно матеріалів справи, день винесення оскаржуваного рiшення - 14.07.2021 р., що становить 1474 дня.
Апеляційний суд наголошує скаржнику, що у розумінні абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України визначає, що зі спливом 1095 днів не можуть бути здійснені не тільки донарахування контролюючим органом, а і проведена перевірка перiодiв за рамками вказаного строку.
Надаючи оцінку твердження податкового органу про порушення строків виплати військового збору та ПДФО, нарахованих на доходи по договорам оренди гр. ОСОБА_1 колегія суддів враховує, як було встановлено вище ТОВ «БАСТІОН-ФУДС» за договором Оренди винаймає у фізичної особи ОСОБА_1 нежитлові виробничі у місті Луцьку Волинської областi для власної господарської дiяльностi, в яких здійснюється фасування фруктових та овочевих заморожених сумішей.
Відтак, позивач виступає податковим агентом вказаної фізичної особи при виплаті останній доходу у вироп плати довiдно до положень пп.168.1.5. п.168.1 ст.168 ПК Украпни зобов`язаний утримувати та перераховувати ПДФО та військовий збір у порядку та строки, визначені у вищезгаданій нормі закону.
Для отримання інформації щодо дат нарахування та виплати військового збору та ПДФО ОСОБА_1 під час проведення перевірки позивачу було надано запит для отримання вiдповiдних договорiв оренди, додаткових угод, первинних документів, карток рахунків бухгалтерського обліку з даного питання, а також документи, які підтверджують оплату послуг оренди, військового збору та ПДФО. На виконання запиту ревізорів Позивачем було надано всі запитувані документи, що вже було встановлено вище апеляційним судом.
Також, ТОВ Бастіон-Фудс надано картку обліку рахунку 6851, у якій відображена інформація щодо нарахування та виплат послуг оренди ОСОБА_1 , військового збору та ПДФО.
Дослідивши вказану картку обліку рахунку 6851, колегією суддів встановлено, що нарахування та виплати по орендній платі, військового збору та ПДФО було здiйснено в один день, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення з боку Позивача, про яке наголошує контролюючий орган, а саме порушення місячного строку зі сплати вказаних податків з моменту нарахування доходу ОСОБА_1 .
Дані картки обліку рахунку 6851 підтверджені банківськими виписками, в яких відображення дат перерахунку грошових коштів до бюджету та ОСОБА_1 повністю співпадають.
Відтак, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що оплата військового збору та ПДФО була здійснена саме тоді, коли була нарахована незалежно від виплати орендної плати, що в повній мiрi відповідає вимогам пп.168.1.5. п.168.1 ст.168 ПК України та свідчить про необґрунтованість донарахувань військового збору та ПДФО та застосування штрафу.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.07.2021р. № 00166650713 та застосування штрафу у розмірі 1020,00 грн. за порушення п.51.1 ст. 51, п.176.2 ст. 176 ПК України, у звяку із недоведеністю контролюючим органом об`єктивної сторони конкретного порушення, дати та часу скоєння порушення, опису обставин за яке саме порушення застосовано штрафна санкція у вигляді штрафу.
Розрахунок, який додано до даного податкового повідомлення-рішення не містить також опису порушення, за яке застосована штрафна санкція.
Підсумовуючи усе викладене вище, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже позовні вимоги ТОВ Бастіон-Фудс підлягають задоволенню повністю, про що вірний висновок зробив суд першої інстанції та прийняв законне й обґрунтоване рішення.
Судові витрати розподілено відповідно до вимог процесуального закону.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі № 420/12484/21 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено та підписано 30 січня 2023 року.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2023 |
Оприлюднено | 02.02.2023 |
Номер документу | 108694675 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні