Ухвала

від 30.01.2023 по справі 620/6401/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6401/21 Головуючий у І інстанції - Клопот С.Л.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УХВАЛА

30 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД-НАФТА» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД-НАФТА» про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до суду з даним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації ТОВ «ГОЛД-НАФТА» за адресою: вул. Шовковиця, 2-А, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування в порядку п. 1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, що свідчить про необхідність застосування відповідних заходів реагування.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не доведено загрози саме безпосередньо життю і загрози людей, що є підставою для відмови у застосуванні заходів реагування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що 14.04.2021 головним інспектором Бахмацького РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Пасічником А.О. та провідним інспектором Бахмацького РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Мусієнком О.М. за результатами планового заходу складено акт щодо дотримання ТОВ «ГОЛД-НАФТА» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Шовковиця. 2-А, м. Батурин, Бахмацький район, Чернігівська область.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 14.04.2021 № 0000000057 в ході, якої виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

- АЗС не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, чим порушено ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України. На об`єктах підвищеної небезпеки (АЗС) з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу і населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Завданнями системи є відслідковування стану джерел небезпеки на об`єкті, виявлення на початковій стадії загрози виникнення надзвичайної ситуації (витоки горючих та вибухонебезпечних рідин, руйнування будівель й обвалення покрівель тощо) та оповіщення персоналу і населення, яке перебуває в зонах можливого ураження для своєчасного запобігання виникнення надзвичайної ситуації;

- в будівлі АЗС (операторській) використовується опалювальна піч, що на конструктивних елементах (цегляній кладці) має тріщини, чим порушено п. 2 і 3 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Небезпека пічного опалення обумовлюється тим, що кожна піч це вогнедіюче джерело. Частіше за все пожежі відбуваються з причини появи у цегляній кладці тріщин. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я га токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю га здоров`ю людей;

- в будівлі АЗС (операторській) в приміщенні для відпочинку електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючих основах (конструкціях), чим порушено п. 1.17 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електричних розеток, вимикачів та перемикачів на горючих основах (конструкціях) може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей:

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20 глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведення замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

- на вході в будівлю ЛЗС (операторську) світильник підвіщено безпосередньо на струмопровідний провід та експлуатується зі знятим ковпаком (розсіювачем), чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. У лампі розжарення використовується ефект нагрівання провідника (низки розжарення) при протіканні через нього електричного струму. Температура вольфрамової нитки розжарення різко зростає після увімкнення струму. Нитка випромінює електромагнітне випромінювання. Для отримання видимого випромінювання необхідно, щоб температура становила порядку декількох тисяч градусів, в ідеалі 6000 К (температура поверхні Сонця). Частину спожитої електричної енергії лампа розжарення перетворює у випромінювання, частину - на виділення тепла. Лише мала частка випромінювання лежить в області видимого світла, основна частка припадає на інфрачервоне випромінювання. Для підвищення коефіцієнту корисної дії в лампі необхідно підвищувати температуру нитки розжарення, яка у свою чергу обмежена властивостями матеріалу нитки - температурою плавлення. Підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в будівлі ЛЗС (операторській) система протипожежного захист) знаходиться в непрацездатному стані, чим порушено ті. 1.1 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Несправність системи протипожежного захисту не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Де може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- наявні пожежні щити (стенди) не укомплектовані згідно норм належності, а саме: вогнегасниками - 2-шт, гаками - 3 шт, лопатами - 2 шт, ломами - 2 шт, сокирами 2 шт, чим порушено п. 3.1 1 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки із Україні. Неукомплектованість пожежного щита первинними засобами пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загроз життю та здоров`ю людей;

- ящики для піску, які є елементом конструкції пожежного стенда, не забезпечені нормативною кількістю піску та совковими лопатами, чим порушено п. 3.26 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Незабезпечення нормативною кількістю піску та совковими лопатами не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами. пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) будівлі АЗС (операторської) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- об`єкт не забезпечено необхідним нормативним запасом води для пожежогасіння, чим порушено п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Незабезпечення необхідним нормативним запасом води для пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- не виконано перевірку наявного пристрою блискавкозахисту, чим порушено п. 1.21 глави 1 розділу IV - Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель,

- споруд, обладнання та електричних пристроїв віл дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Непроведення перевірки (ревізії) пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання-матеріалів та конструкцій, створюючи загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до розділу акту перевірки «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки» у відповідача зауваження щодо виявлених порушень відсутні.

Наведене обумовило звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до суду з даним позовом щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Колегія суддів, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до п. 26 ст. 2 КЗЦ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до норм Кодексу цивільного захисту правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на час розгляду справи в суді першої інстанції були наявні підстави для застосування заявлених позивачем заходів реагування, отже суд, встановивши усі фактичні обставини, що мають значення для справи, прийняв правильне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Разом з цим, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Так, під час апеляційного провадження сторонами до суду було надано клопотання про надання їм часу для примирення та зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.314 КАС України, сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

Дане клопотання було задоволено, внаслідок чого ухвалою від 20.12.2021 зупинено провадження у справі до досягнення примирення сторін, тобто, до усунення виявлених під час перевірки порушень.

29.11.2022 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту від 29.06.2022 року №308, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «ГОЛД-НАФТА».

Ухвалою від 27.01.2023 року провадження у справі поновлено.

Розглянувши наданий суду акт від 29.06.2022 року №308, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до зазначеного акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ніжинського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області майором служби цивільного захисту Пасічником А.О., головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Ніжинського районного управління ГУ ДСНС України у Чернігівській області майором служби цивільного захисту Мусієнком О.М., встановлена відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у ТОВ «ГОЛД-НАФТА».

Тобто, Товариством «ГОЛД-НАФТА» усунуто всі виявлені в ході державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, зазначені в акті перевірки від 14.04.2021 №0000000057, які стали підставою для застосування судом заходів реагування.

Отже, під час наданого судом строку для усунення виявлених порушень за клопотанням обох сторін умови заявленого сторонами примирення виконані.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням усунення відповідачем на час апеляційного провадження усіх виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування.

Разом з тим, підстави для скасування рішення суду першої інстанції перелічені у статті 317 КАС України, при цьому, в даному випадку такі підстави відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне визнати рішення суду першої інстанції нечинним, застосувавши статтю 314 КАС України, частиною другою якої передбачено, що у разі примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до ст.190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД-НАФТА» - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року - визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД-НАФТА» про застосування заходів реагування - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова