Постанова

від 31.01.2023 по справі 761/8944/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/8944/22 Суддя (судді) першої інстанції: Пономаренко Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Горяйнова А.М.

Собківа Я.М.

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справам про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпеки), в якій просив:

- визнати протиправними та скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 29 листопада 2021 року серії ВМ №00001678, серії ВМ №00001679, серії ВМ №000011714 та закрити провадження по справам про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані постанови оформлені з порушенням вимог закону без зазначення обов`язкових відомостей, як це передбачено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мінінфраструктури № 512 від 27 вересня 2021 року, зокрема вказано на відсутність інформації про марку, модель, державний номерний знак напівпричепу; категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту; довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь); сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактична міжосьова відстань, фактична шинність; кількість коліс на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Також зазначено, що основне призначення бетононасосу полягає виключно у подачі бетону, оскільки даний вид транспортного засобу не обладнаний жодними причепами чи іншими елементами, призначеними для перевезення будь-яких вантажів. Отже, спеціальний бетононасос (автобетононасос) MERCEDES-BENZ ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не використовується для перевезення вантажів, внаслідок чого його звичайна маса та навантаження на осі (одиничну та здвоєні) завжди є сталими.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року даний позов - залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 132-1 КУпАП, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування спірних постанов про накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не доведено обставини, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

30 січня 2023 року представник позивача подав до суду клопотання про доручення доказів, а саме: копії товарно-транспортних накладних №14 від 26 листопада 2021 року та №15 від 27 листопада 2021 року, обґрунтувавши його тим, що вся територія міста Києва внесена до загального переліку, як територія, на якій велися бойові дії з 24 лютого 2022 року до 10 серпня 2022 року. Дана обставина підтверджується, зокрема, листом від 13 січня 2023 року №22/ф-9181-9-1-585. Враховуючи вказане, керівництво та весь офіс позивача були вимушені евакуюватися з м. Києва та переміститися до більш безпечного місця. Внаслідок таких переміщень доступ до значної частини фінансово-господарських документів був обмежений, оскільки дані документи залишилися у київському офісі. Відтак, беручи до уваги вказані обставини та той факт, що судовий розгляд справи №761/8944/22 здійснювався без участі (виклику) сторін, позивач не мав можливості долучити до справи інші докази, якими спростовуються доводи відповідача, у тому числі, відомості, які містяться в оскаржуваних постановах, серед яких товарно-транспортні накладні.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Оскаржувана постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174.

Положення Інструкції № 512 не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Додатково зазначено, що посилання на подорожній лист не є належним доказом відсутності перевищення фактичної загальної маси транспортного засобу під час руху, оскільки не свідчать про дійсність його ваги у момент фіксації, а лише надає окрему інформацію про облік активів.

Відповідно до частини 5 статті 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», тип транспортного засобу - вантажними - спеціалізованими бетононасосом, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ №00001679, від 29 листопада 2021 року, яка винесена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталією Геннадіївною, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 27 листопада 2021 року о 04 год. 12 хв., за адресою М-06 Київ-Чоп км 24+100, зафіксовано транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23.1% (7,456 тон). Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WIM1,1.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ №00001678, від 29 листопада 2021 року, яка винесена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 27 листопада 2021 року о 03 год. 51 хв., за адресою М-06 Київ-Чоп км 54+285, зафіксовано транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23,9% (7,6 тон). Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WIM2,2.

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія ВМ №00001714, від 29 листопада 2021 року, яка винесена старшим головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 26 листопада 2021 року о 13 год. 52 хв., за адресою М-06 Київ-Чоп км 54+285, зафіксовано транспортний засіб «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30% (8,768 тон). Порушення зафіксоване за допомогою технічного засобу WIM2,2

Не погоджуючись з винесеними відповідачем постановами, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Таким чином, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Так, відповідно до ч. 2 цієї статті, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Факт належності позивачу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

У зв`язку з наведеним, позивач є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно ч. 2 статті 132-1 КУпАП.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Згідно оскаржуваної постанови серії ВМ №00001679 від 29 листопада 2021 року перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України (в редакції чинної на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23,1 % (7,456 тон).

Згідно оскаржуваної постанови серії ВМ №00001678 від 29 листопада 2021 року перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України (в редакції чинної на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 23,9 % (7,6 тон).

Згідно оскаржуваної постанови серії ВМ №00001714 від 29 листопада 2021 року перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України (в редакції чинної на момент винесення оскаржуваної постанови), а саме: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 30 % (8,768 тон).

Матеріали справи свідчать, що вказані правопорушення зафіксовано за допомогою приладу WIM 1 та WIM 2. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, зокрема, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії, міститься у спірних постановах.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваних постановах відсутні відомості щодо максимального дозволеного навантаження на вісь, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Пунктом 14 Порядку №1174 передбачено, що інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

У відповідності до п. 15 Порядку №1174, метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі - Інструкція №512), уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Згідно статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Із оскаржуваних постанов вбачається, що в них наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.

Таким чином, зміст оскаржуваних постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені статтею 283КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

При цьому, пункт 3 Інструкції № 512, на яку посилається апелянт, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатку 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.

Разом з тим, апелянтом не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваній постанові спростовує факт перевищення при перевезенні вантажу нормативних параметрів навантаження на вісі, що встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Щодо посилання апелянта на те, що основне призначення автобетононасосу полягає виключно у подачі бетону, при цьому, спеціальний бетононасос (автобетононасос) «MERCEDES-BENZ ACTROS 4141», державний номерний знак НОМЕР_1 , не призначений для перевезення вантажів, внаслідок чого його звичайна маса та навантаження на осі (одиничну та здвоєні) завжди є сталою та не перевищує 38 т, слід зазначити наступне.

Як було зазначено вище, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлена заборона на рух транспортних засобів, зокрема, з навантаженням на здвоєні осі - понад 18 т.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип - спеціальний вантажний бетононасос, маса без навантаження 33 500 кг., повна маса 38 000 кг (а.с. 35).

Отже, маса вищевказаного транспортного засобу без навантаження (33500 кг) не перевищує масу, при якій Правилами дорожнього руху встановлена заборона на рух транспортного засобів з навантаженням на здвоєні осі.

При цьому, та обставина, що бетононасос не призначений для перевезення вантажів, не впливає на необхідність дотримання вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху. Тобто, судом враховано, що транспортний засіб позивача жодних вантажів не перевозить, проте, сам по собі він є великоваговим, про що свідчить перевантаження на здвоєні вісі. Відповідно, для того, аби пересуватися дорогами загального користування, такий транспортний засіб потребує спеціального дозволу.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 вищевказаних Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно вимог пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" через центри надання адміністративних послуг.

Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у випадку, якщо осьова маса транспортного засобу перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, рух такого транспортного засобу здійснюється на підставі дозволу виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 статті 132-1 КУпАП.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 статті 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 272, 286, 308, 315, 316, 321 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 серпня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2023 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: А.М. Горяйнов

Я.М. Собків