Постанова

від 30.01.2023 по справі 560/7949/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7949/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

30 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батталья Гроуп» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Батталья Гроуп» в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БАТТАЛЬЯ ГРОУП» кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 46 983,85грн з рахунків відповідача у банках, які обслуговують цього платника податків, а також за рахунок готівки боржника, яка належить відповідачу, та накласти арешт на кошти й інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «БАТТАЛЬЯ ГРОУП», які знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 46 983,85грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податковий борг відповідача в загальній сумі 46 983,85грн по єдиному податку з юридичних осіб виник у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання, розмір якого визначений самостійно поданою відповідачем податковою декларацією від 08.10.2021 №9295562943 платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) на суму 46 983,85грн.

Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання.

За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання припису пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 30.11.2021 №0048083-1302-2225, яка повернулася з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги, а також доказів сплати ним податкового боргу суду не надано.

Згідно з пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За змістом пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БАТТАЛЬЯ ГРОУП» коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 46 983,85грн з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про накладення арешту на кошти й інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «БАТТАЛЬЯ ГРОУП», які знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 46 983,85грн, суд враховує таке.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Отже, обов`язковою умовою для накладення арешту є відсутність відповідного майна, яка має бути встановлена саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, а в іншому разі вимога про застосування арешту коштів є передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред`явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним. Таким чином, податковий орган мав право доводити факт відсутності майна у відповідача саме станом на вказаний час, що відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №826/10396/16.

Позивач вказує, що згідно з інформаційною довідкою №287751004 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна відповідача відомості відсутні.

При цьому, зазначена інформаційна довідка №287751004 сформована 01.12.2021, тоді як контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом 01.08.2022 та розраховує суму позовних вимог станом на 07.02.2022.

Отже, недостатність майна була встановлена раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу.

Крім того, контролюючий орган не надав та не довів належними та допустимими доказами відсутності у відповідача іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зокрема, не досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від нерухомого майна (різного роду устаткування, обладнання тощо); позивач також не надав відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача та проведення опису наявного там майна.

При цьому суд зазначає, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, податковий орган має право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків, що встановлено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України; проте реалізація цього права можлива лише за умови наявності підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Оскільки в обґрунтування позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «БАТТАЛЬЯ ГРОУП», що знаходяться в банку, позивач не посилається на жодну з підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, то суд вважає, що вказані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №826/6657/18, від 28.08.2019 у справі №825/2146/18, від 01.10.2019 у справі №825/2243/18.

Отже, в задоволені позовних вимог в частині накладення арешту на кошти відповідача слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.