Постанова

від 31.01.2023 по справі 240/22511/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22511/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

31 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальнімтю "Бенефіс ЛТД" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в вересні 2022 року ТОВ «Бенефіс ЛТД» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника №33897 від 25.08.2022 про відповідність ТОВ «Бенефіс ЛТД» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС у Житомирській області виключити ТОВ «Бенефіс ЛТД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковому органу надані усі документи, що підприємство здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим та про те, що товариство не відповідає критеріям ризиковості. Такі дії контролюючого органу є протиправними та порушують права його на реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість та перешкоджають законному здійсненню товариством господарської діяльності та виконанню зобов`язань перед підприємствами - контрагентами.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача зазначив, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу. Крім того, на думку Відповідача, суд не наділений жодними повноваженнями щодо зобов`язання податкового органу віднести платника до критеріїв платників, що не відповідають критеріям ризиковості.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бенефіс ЛТД» зареєстроване як юридична особа і як платник податку на додану вартість.

ТОВ «Бенефіс ЛТД» отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеній в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Керуючись Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою кабінету Міністрів України від 11.12.2019 3 1165, ТОВ «Бенефіс ЛТД» 18.08.2022 подано до ГУ ДПС у Житомирській області пояснення з підтверджуючими документами.

Рішенням комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 33897 від 25.08.2022 повторно визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку, зокрема «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Стандарт Плюс України», ТОВ «Комерс Плейс Україна», ТОВ «Оптістех», ТОВ «Укроптбуд», ТОВ ТД «Інтерелектро», ТОВ «Фортекс ЛТД»».

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з по календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг її постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платнику податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, рішення про відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання «рішення про відповідність /невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області прийнято рішення № 33897 від 25.08.2022 про відповідність платника податку ТОВ «Бенефіс ЛТД» критеріям ризиковості ( п.8 критеріїв ризиковості платника податку).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток №1 до Порядку № 1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком №4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З матеріалів справи встановлено, що в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника податку ТОВ «Бенефіс ЛТД» критеріям ризиковості платника, зокрема, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, у рішенні № 33897 від 25.08.2022 в графі «податкова інформація» міститься наступне розшифрування інформаці: «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Стандарт Плюс України», ТОВ «Комерс Плейс Україна», ТОВ «Оптістех», ТОВ «Укроптбуд», ТОВ ТД «Інтерелектро», ТОВ «Фортекс ЛТД»».

Судом встановлено, що спірне рішення прийняте на підставі протоколу №100/06-30-18-02-17 від 25.08.2022 засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області.

Відповідно до витягу з протоколузазначено, що ТОВ "БЕНЕФІС ЛТД" не підлягає виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки не відпали підстави з яких платника було внесено до переліку ризикових та подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. На підставі зазначеного протоколу прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 25.08.2022 № 33897.

Дослідивши подані Відповідачем докази на обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

Колегія суддів зауважує, що в оскаржуваному рішенні не наведено конкретну інформацію щодо того, яка саме операція, з яким контрагентом та з якою податковою накладною є ризиковою, в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства ризикова. Суд зазначає, що аналіз змісту оскаржуваного рішення свідчить про те, що воно не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії. Крім того, у рішенні взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про конкретні господарські операції з конкретними контрагентами, в яких було зазначено ризикову операцію. Позивачем направлялись до ГУ ДПС у Житомирській області пояснення та документи щодо виключення ТОВ «Бенефіс ЛТД» з переліку ризикових субєктів господарювання.

Суд звертає увагу, що платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку №1165. При цьому, суд зауважує, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішнім документом контролюючого органу та відсутній у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 18.02.2020 по справі № 360/1776/19 та від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

З матеріалів справи встановлено, що 18.10.2021 між ТОВ «Бенефіс ЛТД» та ТОВ «Фортекс ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 110. За умовами вказаного договору продавець зобов`язаний поставити покупцю товар, який в асортименті відображається у видатковій накладній. Виконання умов вказаного договору підтверджується належним чином оформленими платіжними дорученнями, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними.

26.10.2021 між ТОВ «ТД Інтерелектро Україна» та ТОВ «Бенефіс ЛТД» укладено договір постачання №2120 ТДУ. За умовами даного договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця кабельно-провідникову та іншу електротехнічну продукцію. Виконання умов вказаного договору підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, рахунками - фактурами.

01.11.2021 року ТОВ «Бенефіс ЛТД» укладено договір № 15 з ТОВ «Оптістех» про поставку будівельних матеріалів з можливістю відстрочки платежів (п. 3.2 договору). Відвантаження даного товару здійснювалось Продавцем ТОВ «Оптістех» за узгодженням сторін залізницею, автотранспортом, поштою або транспортом Покупця. Виконання умов вказаного договору підтверджується: рахунки на оплату, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, рахунками - фактурами.

ТОВ «Бенефіс ЛТД» було укладено договір № 20 від 02.08.2021 з ТОВ «Стандарт Плюс України» про поставку товарів. Виконання умов вказаного договору підтверджується: рахунки на оплату, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними.

ТОВ «Бенефіс ЛТД» уклало договір поставки від 7 червня 2021 за № 1 з ТОВ «Укроптбуд». Умовами даного договору було співробітництво сторін для постачання будівельних матеріалів, потрібних ТОВ «Бенефіс ЛТД» для здійснення господарської діяльності. Підтвердження виконання договірних відносин слугувало: платіжні доручення, товаро транспортні накладні, видаткові накладні.

Також, 11.10.2021 було укладено договір поставки № СТІ 11-10/21-5 між ТОВ «Комерс Плейс Україна» та ТОВ «Бенефіс ЛТД» відповідно до якого ТОВ «Комерс Плейс Україна» зобов`язується передати товар згідно із специфікацією ТОВ «Бенефіс ЛТД». Виконання умов вказаного договору підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, специфікаціями, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 33897 від 25.08.202 року підлягає скасуванню як таке, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадках невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 28.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацом 14 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Житомирській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.