КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 17 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АПІКС» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року,
за участі: прокурора представника власника майна власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладеноарешт на:
- корпоративні права у вигляді 100% статутного фонду на загальну суму 2 041 078, 50 грн. ТОВ «АПІКС» (ЄДРПОУ 30130392), які належать ТОВ «РІНТОЛ»;
- нежитлову будівлю, контора, за адресою: Одеська обл., Захарівський район, с. Оленівка, вулиця Леніна, будинок б/н, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36811637);
- нежитлову будівлю, коровник, за адресою: Одеська обл., Захарівський район, с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812490);
- 50/100 зерноочисного комплексу, за адресою: Одеська обл., Фрунзівський р., смт. Фрунзівка, вулиця Комсомольська, 2-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2358789);
- нежитлову будівлю, зерносклад для насіння, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812681);
- нежитлову будівлю, склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812900);
- нежитлову будівлю, продуктовий склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Леніна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36813597);
- нежитлову будівлю, будинок механізаторів, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Садова, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36813904);
- нежитлову будівлю, для тварин, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38359552);
- нежитлову будівлю, склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38360160);
- ток асфальтований, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38360784).
Заборонено здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов`язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АПІКС» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Щодо строку апеляційного оскарження, то представник зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна, а копію постановленого рішення останній отримав 16 листопада 2022 року.
Представник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, зазначає, що матеріали долучені до клопотання про арешт майна не підтверджують, що службові особи та/або учасники ТОВ «АПІКС» та/або ТОВ «PIHTOЛ» будь-яким чином здійснюють зовнішньополітичні і економічні дії у сільськогосподарській діяльності, що спрямовані на захист національних (державних) комерційних інтересів російської федерації (надалі - рф), а також мають на меті поширення її політичного та економічного впливу, при цьому сприяють збройній агресії рф проти України.
Також, органом досудового розслідування не підтверджено, що громадяни рф ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які являються учасниками TOB «PIHTOЛ», що є засновником ТОВ «АПІКС», здійснюють фінансування в особливо великих розмірах дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, що призвело до тяжких наслідків.
Вважає, що твердження слідчого і прокурора, що отримані від комерційної діяльності цих підприємств прибутки рф використовує для фінансування своїх Збройних сил, закупівлю запасних частин та деталей до військової техніки, фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, терористичних організацій т.з.в. «ДНР», «ЛHP», фінансування політичних партій, зокрема, у країнах Європи, які проводять антиукраїнську політику, є надуманими, такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, та бумовлені лише тим фактом, що учасниками TOB «PIHTOЛ», яке є засновником ТОВ «АПІКС», являються громадяни рф.
Крім того, представник зазначає, що сторона обвинувачення не має та не надала слідчому судді жодних документів, які б свідчили про рух грошових коштів, отриманих від здійснення комерційної діяльності ТОВ «АПІКС» та/або TOB «РІНТОЛ», які спрямовуються для використання РФ в якості фінансування своїх Збройних сил, закупівлю запасних частин та деталей до військової техніки, фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, терористичних організацій т.з.в. «ДНР», «ЛНР», фінансування політичних партій, зокрема, у країнах Європи, які проводять антиукраїнську політику.
Наголошує, що на той момент, коли учасником ТОВ «АПІКС» являлось ТОВ «РІНТОЛ», засновниками якого є громадяни рф ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , ТОВ «АПІКС» перерахувало грошові кошти у сумі 200 000 грн. на підтримку Збройних Сил України, про що свідчить платіжне доручення № 10622 від 04 квітня 2022 року. Однак, ці обставини залишаються поза увагою прокурора, адже ані ним, ані органом досудового розслідування не вивчалась інформація про рух грошових коштів ТОВ «АПІКС», що свідчить про упереджене розслідування та необґрунтоване звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно товариства.
Представник зауважує, що громадяни рф ОСОБА_9 і ОСОБА_10 з 14 листопада 2014 року мали посвідки на постійне місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , та раніше до них з боку органів досудового розслідування і прокуратури не виникало жодних підозр або звинувачень щодо причетності до діяльності, направленої на фінансування Збройних сил рф. Крім цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не отримували жодних дивідендів від фінансово-господарської діяльності ТОВ «АПІКС», які б на думку прокурора могли використовуватись для вищезазначених протиправних діянь, а усі кошти використовувались товариством для здійснення поточної господарської діяльності в межах чинного законодавства України.
На переконання представника вищевказане майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а постанова про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні не містить фактичних даних, що підтверджують використання корпоративних прав, майна, прибутків від господарської діяльності ТОВ «АПІКС» чи ТОВ «РІНТОЛ» для вчинення кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється досудове розслідування.
Зазначається в апеляційній скарзі і про те, що станом на момент звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про арешт майна і постановлення ухвали про накладення арешту на корпоративні права і нерухоме майно ТОВ «АПІКС» єдиним учасником ТОВ «АПІКС» являвся громадянин України ОСОБА_7 , а громадяни рф ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та/або ТОВ «РІНТОЛ», учасниками якого вони являються чи інші громадяни та/або юридичні особи рф до ТОВ «АПІКС» вже не мали ніякого відношення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з матеріалами судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 квітня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42022000000000480 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 437, ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що російська федерація в особі уряду російської федерації, міністерств та підконтрольних відомств, державних корпорацій інших юридичних осіб, які офіційно контролюються російською федерацією, а також тих юридичних осіб, які належать державним російським організаціям та/або фізичним особам (як громадянам російської федерації так і громадянам інших держав), однак фактично безпосередньо чи опосередковано контролюються російським державними структурами, впродовж тривалого часу здійснювали планування, підготовку та в результаті повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року на територію України, зокрема встановлено, що виготовлення титанової продукції російської ПАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА» здійснюється, у тому числі, з сировини (ільменітовий концентрат) українського походження, а саме виробництва ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», 100% статутного капіталу якого належить кіпрській компанії «Лімпієза Лімітед» (75% корпоративних прав належить російському ПАТ «Корпорация ВСМПО-АВИСМА», а кінцевим бенефіціарним власником українських ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат» є громадянин рф ОСОБА_11 . В подальшому встановлено, що з титанової продукції виробництва ПАТ «Корпорація ВСМПО-АВІСМА» (титанова сортова продукція) надалі виготовляються запасні частини деталі до військової техніки (літаки, вертольоти, морські судна тощо), що перебуває на озброєнні Збройних сил рф, у тому числі 8-ї армії Південного військового округу збройних сил російської федерації.
Також, виявлено факт використання грошових коштів, отриманих від здійснення на території України фінансово-господарської діяльності, підконтрольних рф чи її громадянам, юридичних осіб, для фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, з метою ослаблення України.
Крім того, встановлено факт здійснення низкою громадян рф, які є кінцевими бенефіціарними власниками підприємств, що зареєстровані на території України, фінансування в особливо великих розмірах дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, що призвело до тяжких наслідків.
Зокрема, встановлено причетність до протиправної діяльності ТОВ «АПІКС».
16 вересня 2022 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на: корпоративні права у вигляді 100% статутного фонду на загальну суму 2 041 078, 50 грн. ТОВ «АПІКС» (ЄДРПОУ 30130392), які належать ТОВ «РІНТОЛ» нежитлову будівлю, контора, за адресою: Одеська обл., Захарівський район, с. Оленівка, вулиця Леніна, будинок б/н, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36811637); нежитлову будівлю, коровник, за адресою: Одеська обл., Захарівський район, с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812490); 50/100 зерноочисного комплексу, за адресою: Одеська обл., Фрунзівський р., смт. Фрунзівка, вулиця Комсомольська, 2-а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2358789); нежитлову будівлю, зерносклад для насіння, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812681); нежитлову будівлю, склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Гагаріна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36812900); нежитлову будівлю, продуктовий склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Леніна, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36813597); нежитлову будівлю, будинок механізаторів, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця Садова, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36813904); нежитлову будівлю, для тварин, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38359552); нежитлову будівлю, склад, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38360160); ток асфальтований, за адресою: Одеська обл., Захарівський р., с. Оленівка, вулиця 60 років Жовтня, будинок б/н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38360784) Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42022000000000480про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «АПІКС», які належать ТОВ «РІНТОЛ» та нерухоме майно ТОВ «АПІКС» слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладених в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в АР Крим ОСОБА_12 від 14 вересня 2022 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі представника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту вищевказаного майна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на корпоративні права ТОВ «АПІКС», які належать ТОВ «РІНТОЛ» та нерухоме майно ТОВ «АПІКС», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладеноарешт на корпоративні права у вигляді 100% статутного фонду на загальну суму 2 041 078, 50 грн. ТОВ «АПІКС» (ЄДРПОУ 30130392), які належать ТОВ «РІНТОЛ» та нерухоме майно, що належить ТОВ «АПІКС», залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «АПІКС», - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 761/19235/22 Справа №11-сс/824/492/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108698285 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні