Ухвала

від 24.01.2023 по справі 757/66239/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль BMW Х5, білого кольору,VIN НОМЕР_1 , 2015 року випуску днз НОМЕР_2 .

В задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту майна, з метою забезпечення цивільного позову, в частині, що належить підозрюваному ОСОБА_8 , а саме автомобіль BMW Х5, білого кольору,VIN НОМЕР_1 , 2015 року випуску днз НОМЕР_2 .

Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою суду, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого ДБР ОСОБА_9 , застосувавши при цьому захід забезпечення у вигляді арешту наступного майна:

- квартири, загальною площею 72,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2493082980000), розташованою за адресою: АДРЕСА_1

- садового будинку, загальною площею 598,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1587028932218), розташований за адресою: АДРЕСА_2

- Земельної ділянки, загальною площею 0,0667 га, кадастровий номер: 5110800000:02:026:0090 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 825734651108), розташована за адресою: АДРЕСА_3

- Земельної ділянки, загальною площею 1,29 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:5006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 804580232224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 0,2 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:5003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 804559232224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада - 11.11.2021 змінено право власності, власником земельної ділянки визначено дружину ОСОБА_10 ;

- Земельної ділянки, загальною площею 1,0751 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:5005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 804537232224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 0,2 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442960332224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 1,1683 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44294382224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 1,6511 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442927732224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 2,4045 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0011 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442914332224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 2,1907 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442908232224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 1,2569 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 44289582224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки загальною площею 1,6511 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0015 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442927732224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки загальною площею 2,7652 га, кадастровий номер. 3222483600:03:005:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442927732224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 2,7652 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442867232224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 1,2696 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442859932224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки загальною площею 1,2697 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0012 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442848632224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 1,2696 га, кадастровий номер: 3222483600:03:005:0009 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442823532224), розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, Княжицька с/рада

- Земельної ділянки, загальною площею 0,5816 га, кадастровий номер: 3221884000:37:045:0708 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 94215732000), розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська с/рада, садівницьке товариство «Вишгородська Брама»

- Котеджу № 1 загальною площею 247,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4059751108), розташований за адресою: АДРЕСА_4

- Автомобіль BMW Х5, білого кольору,VIN НОМЕР_1 , 2015 року випуску днз НОМЕР_2 .

Прокурор вказує, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, тому строк на апеляційне оскарження не є пропущеним, оскільки повний текст ухвали надійшов до Офісу Генерального прокурора лише 14.10.2022, про що свідчить відбиток відповідного штампу.

Прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, невмотивованою, не ґрунтується на нормах КПК України та не відповідає обставинам справи.

Прокурор в апеляційній скарзі вказує, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованою, досудове розслідування триває.

На думку прокурора, майно, зазначене у клопотанні, на момент повідомлення ОСОБА_8 про підозру належало останньому та в подальшому було відчужене ним за удаваними правочинами особам з його близького оточення, з єдиною метою - уникнення конфіскації вказаного майна. Фактично ж майно залишилось у володінні підозрюваного. Тому, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого слідчого відділу ГСУ ДБР ОСОБА_9 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав заперечення та доповнення до заперечень на апеляційну скаргу прокурора, в яких просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що прокурором не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року, з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, Управлінням з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160690000016 від 08 травня 2020 року за підозрою: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 426-1 КК України; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 426-1 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 426-1 КК України.

02 липня 2022 року ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 426-1, ч.2 ст.192 КК України.

09 грудня 2021 року представником Міністерства оборони України у кримінальному провадженні, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, подано цивільний позов. У позові позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 збитки завдані державі в особі Міністерства оборони України в сумі 443920622,81 грн.

13 грудня 2021 року прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерськго районного суду м. Києва з клопотанням про накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 .

Прокурор вказав, що метою арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року частково задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 , а саме: автомобіль BMW Х5, білого кольору,VIN НОМЕР_1 , 2015 року випуску, днз НОМЕР_2 . В задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Задовольняючи частково клопотання щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційним судом встановлено, що вказаних вимог кримінального процесуального закону судом не дотримано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя, згідно ст. ст. 94,132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, розгляд клопотання про арешт майна відбувся без участі прокурора, власника майна та його представника. В порушення вказаних вимог закону, вказані особи не були повідомлені про розгляд клопотання про арешт майна.

Також, не було дотримано вимог ч. 4 ст. 172 КПК України в розумінні дослідження матеріалів кримінального провадження.

Мотивувальна частина ухвали не містить обґрунтувань відмови у частині задоволення клопотання прокурора про арешт майна, вказаного в клопотанні, а також, у відповідності до вимог КПК України, обґрунтувань накладення арешту на частину майна ОСОБА_8 .

Крім того, відповідно до вимог ч.7 ст. 173 КПК України копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року була направлена для відома та виконання на адресу Офісу Генерального прокурора 30 грудня 2021 року на одному аркуші в одному примірнику (том 1 а.с.246). Однак, ухвала слідчого судді, яка міститься в матеріалах справи надрукована на семи аркушах (том 1 а.с.242-245), що не узгоджується із супровідним листом, де вказано один аркуш.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя, постановляючи рішення про часткове задоволення клопотання про арешт майна, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки таке рішення слідчого судді суперечить вимогами КПК України, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

За наслідками перевірки в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, суд в межах своїх повноважень позбавлений можливості постановити нову ухвалу та вирішувати клопотання про арешт майна, оскільки ухвала слідчого судді постановлена без дотримання встановленої законом процедури, є невмотивованою, взагалі не містить обгрунтування відмови в арешті більшої частини майна, а отже фактично слідчим суддею не було розглянуто клопотання прокурора про арешт майна у повному обсязі та відповідно до вимог кримінального процесуального закону .

За викладених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати, а матеріали за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно повернути до суду першої інстанції для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль BMW Х5, білого кольору,VIN НОМЕР_1 , 2015 року випуску, днз НОМЕР_2 , а в решті клопотання відмовлено - скасувати.

Постановити ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у сфері нагляду за кримінальними провадженнями про військові злочини та у сфері оборонно-промислового комплексу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно переліку зазначеному у клопотанні, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/335/2023

Єдиний унікальний номер справи - 757/66239/21

Категорія: ст. 171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_14

Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1