Постанова

від 03.10.2007 по справі 4/428-5080

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/428-5080

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 жовтня 2007 р.                                                                                   № 4/428-5080  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                           Бернацької Ж.О. –головуючий,

                           Мележик Н.І.,

                           Подоляк О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Панівецького сільського споживчого товариства на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року у справі № 4/428-5080 господарського суду Тернопільської області за позовом Борщівського районного споживчого товариства до Панівецького сільського споживчого товариства про усунення перешкод у користуванні майном,

за участю представників сторін:

позивача –не з'явилися,

відповідача  - не з'явилися, -

                                      ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року позивач Борщівське районне споживче товариство звернувся до суду з позовом до відповідача Панівецького сільського споживчого товариства про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 6 березня 2007 року позов задоволено.

Відповідач з рішенням не погодився та неодноразово звертався до Львівського апеляційного  господарського суду з апеляційними скаргами.

Черговою ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 червня 2007 року скаргу Панівецького сільського споживчого товариства повернуто без розгляду, на підставі п. п. 2, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Панівецьке сільське споживче товариство просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року та передати апеляційну скаргу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заявник у скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги п. п. 2, 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Усіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про час та місце розгляду касаційної скарги, відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 2-4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним судом, якщо:

до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Ухвалою Львівського апеляційного  господарського суду  від 25 червня 2007 року (Слука М.Г. –головуючий, судді Онишкевич В.В., Скрутовський П.Д.) апеляційну скаргу Панівецького сільського споживчого товариства  б/н від 11 травня 2007 року з додатком на 16 аркушах повернуто без розгляду апелянту.

У даній ухвалі зазначається, що апеляційна скарга направлена в апеляційну інстанцію не через місцевий господарський суд, з порушенням строку на подання апеляційної скарги, без клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги із зазначенням поважності причин його пропуску, без надання доказу направлення копії апеляційної скарги іншій стороні. До апеляційної скарги долучено фіскальний чек за 15 травня 2007 року, який  підтверджує те, що кореспонденція адресована в м. Борщів –Двірнику, в той час як з апеляційної скарги вбачається, що стороною у справі є Борщівське райСТ. Докази відправлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів надаються із зазначенням юридичної особи, яка є стороною у справі. На квитанції про сплату держмита відсутній підпис особи Держощадбанку, яка отримала кошти.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до скарги додаються докази сплати державного мита і надіслання копії скарги іншій стороні у справі.

Виходячи зі змісту наведеної норми процесуального закону, особа, яка оскаржує судове рішення повинна подати прямий доказ про направлення учасникам  судового процесу копії апеляційної скарги.

Втім, заявник до апеляційної скарги додав копію чеку поштового відділення, яка не є належним доказом надсилання копії апеляційної скарги стороні у справі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу, державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України "Про порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Відповідно до п. 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита",  в разі сплати державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення.

Так, з доданої до апеляційної скарги квитанції не можна встановити, чи зараховані кошти до державного бюджету за подачу скарги, а іншого підтвердження, зокрема, довідки УДК, відповідачем не надано.

За таких обставин, додана квитанція не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у розмірі та порядку, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

З урахуванням зазначеного вище, ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,  -

ПОСТАНОВИВ:

  Касаційну скаргу Панівецького сільського споживчого товариства залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25 червня 2007 року –без змін.

Головуючий                                                                            Бернацька Ж.О.

Судді                                                                                                     Мележик Н.І.                                                                                    

                                                                                                 Подоляк О.А.

Доповідач Бернацька Ж.О.