Рішення

від 30.01.2023 по справі 464/3402/22

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/3402/22

пр.№ 2/464/125/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2023 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Борачка М. В.,

секретар судового засідання Палига О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача Приватного підприємства «Садок Здорової Родини» про стягнення грошових коштів,

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «Садок Здорової Родини» (надалі відповідач), у якому просить стягнути із останнього на її користь кошти за договором про надання освітніх послуг від 19.08.2021 в сумі 28205,06 грн., що включає суму основного боргу 23631,00 грн., втрати від інфляції 4102,96 грн., 3 % річних за користування коштами 471,10 грн.

Ухвалою від 05.08.2022 провадження у цивільній справі про стягнення боргу відкрито, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 05.10.2022 здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 18.10.2022 року.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

19.08.2021 між позивачем (як замовником) та відповідачем (як виконавцем) був укладений договір про надання освітніх послуг на строк до 31.05.2022, пунктом 4.1.2. якого передбачено, що оплата за надання послуг становить 5000,00 грн. на місяць (тобто 238,00 грн. на день), а надання погоджених послуг відбувається із 8:30 до 12:30 год. з понеділка по п`ятницю. Незважаючи на погоджену сторонами вартість наданих послуг, за їх надання позивач заплатила 2380,00 грн. у серпні 2021 року, 8944,00 грн. у вересні 2021 року, по 8600,00 грн. у період із жовтня 2021 по лютий 2022 року, 4920,00 грн. у травні 2022 року, а всього станом на 31.05.2022 59244,00 грн. Позивач покликається на те, що жодні додаткові послуги відповідачем не надавалися та не узгоджувалося з нею; додаткові договори, які б змінювали розмір оплати за надання освітніх послуг, не укладалися. Вимогу про сплату вказаних сум позивачеві було надіслано на месенджер «Вайбер». Позивач визнає, що послуги, обумовлені у договорі, вартість яких складає 5000,00 грн. на місяць (а всього 35613,00 грн.), надані. Зважаючи на відсутність додаткових угод до договору про надання освітніх послуг, відповідач, на переконання позивача, заборгував йому грошові кошти у розмірі 28205,06 грн., що включає суму основного боргу 23631,00 грн., втрати від інфляції 4102,96 грн. та 3 % річних за користування коштами 471,10 грн.

Позивач була допитана у судовому засіданні як свідок та повідомила наступні дані: відповідач «змусив» її платити 8600,00 грн. за надання освітніх послуг на місяць, мотивуючи це тим, що «якщо її дитина залишається в дошкільному навчальному закладі кілька днів на місяць, то вона повинна платити повну вартість». Оскільки іншого дошкільного навчального закладу, де були б вільні місця, не було, позивач була змушена платити відповідачу названу ним суму коштів. Позивач підтвердила, що її дитина залишалася у дошкільному навчальному закладі 2-4 рази на місяць протягом повного робочого дня на підставі усної домовленості із вихователькою.

У заяві, поданій 20.01.2023, представник позивача конкретизував, що 04.11.2021, 09.11.2021, 25.11.2021, 02.12.2021, 16.12.2021, 18.01.2022, 21.02.2022, 24.05.2022, 27.05.2022 та 30.05.2022 дитина позивача перебувала в дошкільному навчальному закладі повний робочий день. Ці дні були для дитини «адаптаційними», погодженими між вихователькою та позивачем.

Щодо прохання зменшити розмір позовних вимог на 1720 грн., висловленого представником у цій заяві, то суд позбавлений процесуальної можливості його задовольнити, з огляду на пропуск встановленого ЦПК України строку подання заяви. Так, в силу положення п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання у справі відбулося 18.10.2022, а заява про зменшення розміру позовних вимог подана 20.01.2023. Частиною 1 та 2 ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на це, заяву про зменшення розміру позовних вимог слід залишити без розгляду.

У судове засідання, призначена на 30.01.2023, позивач і її представник не з`явилися, 20.01.2023 подали клопотання, у якому просять розгляд справи проводити без їх участі.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти позову заперечує. Зауважує, що 19.08.2021 між сторонами дійсно був підписаний договір про надання освітніх послуг. 30.08.2021 позивач виявила бажання перевести сина ОСОБА_2 у групу повного дня із графіком відвідування дошкільного навчального закладу із 8:30 до 19:30 год. щодня. Позивача повторно ознайомили із умовами та вартістю таких послуг, що становила 8600,00 на місяць та надали їй примірник відповідного договору про надання освітніх послуг, який вона повинна була підписати і повернути, чого не вчинила. Починаючи із 30.08.2021 син позивача ОСОБА_2 , за ініціативою позивача, почав залишався у дошкільному навчальному закладі на повний робочий день із 8:30 до 19:30 год. Таким чином, позивач, яку неодноразово ознайомлювали із умовами та графіком роботи дошкільного навчального закладу, тривалістю перебування дітей у різних категоріях груп (із 08:30 до 12:30 год. та із 08:30 до 19:30 год.), вартістю надання відповідних послуг, акцептувала договір із умовами відвідування із 08:30 до 19:30 год. та оплатою у розмірі 8600,00 грн., виявила безпосередню волю на переведення дитини у групу повного дня та не заперечувала проти виставлених рахунків на оплату, чим фактично прийняла умови щодо вартості надання послуг. Відтак підстави для повернення позивачу частини сплачених нею коштів відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердила наведені у відзиві твердження, повторно зауваживши, що договір про надання освітніх послуг із умовою їх надання із 08:30 до 19:30 год. укладався усно.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 30.01.2023 не з`явилася, 30.01.2023 подала клопотання у якому просить здійснювати розгляд справи без її участі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

19.08.2021 між позивачем ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (як замовником) та відповідачем ПП «СадОк» Здорової Родини» в особі директора Черняк О.Т., що діє на підставі Статуту (як виконавцем) було укладено Договір про надання освітніх послуг (надалі Договір від 19.08.2021).

Згідно із пунктами 1.1., 1.2. Договору від 19.08.2021 виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника в порядку і на умовах, вказаних в Договорі, надати освітню послугу у сфері дошкільної освіти, в тому числі додаткові платні послуги із метою повноцінного розвитку, виховання і навчання дитини, забезпечення її фізичного та психічного здоров`я. Послуги надаються виконавцем замовнику в приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - заклад).

Виконавець зобов`язаний надати замовнику освітню послугу на рівні державних стандартів освіти у групі короткотривалого перебування, яка працює із 08:30 до 12:30 год. із понеділка по п`ятницю, за винятком святкових та неробочих днів, вказаних у Кодексі законів про працю України (п. 2.1.1. Договору від 19.08.2021).

Пунктами 3.1.1., 3.1.4., 3.1.7. Договору від 19.08.2021 встановлено, що замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за отримані освітні послуги в розмірах та у строки, що встановлені цим Договором; приводити дитину в навчальний заклад та забирати згідно режиму роботи закладу дошкільної освіти, особисто, або доручати третій особі на підставі письмової згоди, складеної в закладі дошкільної освіти на ім`я керівника, не допускати випадків відсутності дитини на заняттях без поважних причин.

Відповідно до п. 4.1.1., 4.1.2 Договору від 19.08.2021 замовник вносить плату повністю до 5 (п`ятого) числа поточного місяця в національній валюті безготівковим шляхом на поточний рахунок, вказаний в розділі 10 даного Договору; оплата за надання освітніх послуг за даним Договором становить 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) гривень на місяць (тобто 238,00 грн. в день).

У пунктах 8.1., 8.2. Договору від 19.08.2021 сторони погодили, що договір вступає в силу із моменту його підписання та діє до 31.05.2022. Зміни та доповнення до даного Договору вносяться шляхом надсилання виконавцем повідомлення із пропозицією внесення змін до Договору засобами електронної пошти.

19.08.2021 позивач подала відповідачу заяву про зарахування її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до «Садка Здорової Родини» та надала дозвіл на обробку, збір, реєстрацію, накопичення, адаптування, зміну, поновлення, використання та поширення даних про нього, погодилася на проведення фото- та відеозйомок своєї дитини під час навчально-виховного процесу.

Як вбачається із Акту звірки взаємних розрахунків за період: серпень 2021 травень 2022, квитанцій, виданих АТ КБ «Приватбанк», позивачем на користь відповідача було здійснено наступні оплати: 2380,00 грн. 19.08.2021, 8944,00 грн. 01.09.2021, 8600,00 грн. 05.10.2021, 8600,00 грн. 04.11.2021, 8600,00 грн. 02.12.2021, 8600,00 грн. 04.01.2022, 8600,00 грн. 01.02.2022 та 4920,00 18.05.2022, що сукупно становить суму у розмірі 59244,00 грн.

Наказом №14-п від 11.01.2021, виданого відповідачем, встановлено, що із 01.02.2021 збільшено суму за надання освітніх послуг до 5000,00 гривень для групи короткотривалого перебування дня та до 8600,00 гривень для групи повного дня.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУкраїни) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено вище, між сторонами 19.08.2021 виникнуло договірне зобов`язання, в рамках якого було погоджено надання виконавцем (відповідачем) освітніх послуг у дошкільному навчальному закладі у часовий проміжок із 08:30 до 12:30 год. із понеділка по п`ятницю та кореспондуючий обов`язок замовника (позивача) здійснити оплату за надані послуги у сумі 5000,00 грн. на місяць. Договір про надання освітніх послуг був укладений сторонами у простій письмовій формі.

Незважаючи на погоджений сторонами у Договорі від 19.08.2021 розмір оплати послуг, що надаються, позивач, починаючи із вересня 2021 року та до припинення дії договору 31.05.2022 року, сплачувала на користь відповідача не 5000,00 грн. на місяць (238,00 грн. на день), а 8600,00 грн. на місяць (410,00 грн. на день), тобто оплачувала вартість надання освітніх послуг за повний день, із 08:30 до 19:30 год.

При цьому позивач заперечує факт відвідування її сином дошкільного навчального закладу із 08:30 до 19:30 год. кожного робочого дня, у зв`язку із чим просить повернути їй різницю між коштами, які вона повинна була сплатити згідно Договору про надання освітніх послуг від 19.08.2021 та коштами, які вона фактично сплатила на користь відповідача.

Оцінюючи докази, наявні у матеріалах справи, а саме роздруківки скріншотів листування із месенджера «Вайбер» (а.с.63 86), суд із огляду на час надіслання повідомлень та їх зміст бере ці письмові копії електронного доказу до уваги як підтвердження перебування дитини позивача у дошкільному навчальному закладі із 08:30 год. до 19:30 год., в окремі дні. При цьому суд враховує, що як під час розгляду справи в судовому засіданні так і в останній поданій заяві представник позивача визнав достовірність переписки, відображеної на згаданих вище скріншотах із месенджера «Вайбер», зазначивши, що у дні, коли відбувався обмін повідомленнями, син позивача перебував у дошкільному навчальному закладі повний день.

Між тим,представник позивачау відповідіна відзив незаперечує,що наскріншотах ізкамер відеоспостереженнявідповідача,поданих нимв якостіпідтвердження фактунадання освітніхпослуг після12:30год.,міститься,зокрема,зображення дитинипозивача,хоч іне визнаєцього. Водночас, сам по собі цей доказ не може бути використаний як єдине та достовірне підтвердження того, що дитина позивача дійсно перебувала в дошкільному навчальному закладі у післяобідні години, зважаючи на погану якість зображення.

Однак, в процесі допиту позивача як свідка, остання визнала, що її малолітній син у період із вересня 2021 по травень 2022 року відвідував дошкільний навчальний заклад та 2-4 рази на місяць залишався там і після 12:30 год., тобто поза межами годин, погоджених сторонами у Договорі від 19.08.2021.

Окрім цього, позивач визнала, що усвідомлює, що 8600,00 грн. це вартість надання відповідачем освітніх послуг за часовий проміжок із 08:30 до 19:30 год. (повний день), а 5000,00 грн. із 08:30 до 12:30 год. (день короткотривалого перебування) та зауважила, що відповідач повідомив їй про те, що вартість за повний день надання послуг слід сплачувати і в тому випадку, якщо дитина залишається у дошкільному навчальному закладі на повний день не кожного дня, а тільки в окремі дні.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що позивач, стверджуючи про ненадання відповідачем освітніх послуг протягом повного дня (із 08:30 до 19:30 год. кожного дня, окрім вихідних, неробочих та святкових днів) не надає суду підтвердження того, що такі послуги не надавалися, незважаючи на те, що саме на ній як на позивачеві лежить тягар доведення цієї обставини для уможливлення повернення сплачених нею коштів як безпідставно набутих відповідачем. Натомість, позивач не заперечує, що вона мала можливість залишати дитину у дошкільному навчальному закладі на повний робочий день.

В свою чергу, на користь того, що відповідач надавав дитині позивача освітні послуги у групі повного дня (із 08:30 до 19:30 год. з пн. по пт.) вказують також показання допитаної у судовому засіданні як свідка ОСОБА_4 , комерційного директора ПП «СадОк» Здорової Родини». Свідок повідомила суду, що вона, затримуючись на роботі, бачила, як позивач забирала дитину із дошкільного навчального закладу після 19:00 год.

Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що показання ОСОБА_4 є необ`єктивними з огляду на те, що остання перебуває у підпорядкуванні відповідача. Так, показання були надані свідком під присягою та не суперечать показанням позивача, допитаної як свідка, яка також підтвердила, що 2-4 рази на місяць її син залишався у дошкільному навчальному закладі на повний день.

Щодо нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то суд не може взяти їх до уваги, оскільки такого порядку надання показань свідків цивільно-процесуальним законодавством України не передбачено. Зокрема, ст. ст. 90-93 ЦПК України встановлює спеціальний порядок допиту свідків, що передбачає виклик свідків у судове засідання з наданням права задати питання свідкам усім учасникам справи. Як виснував Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №200/17947/16-ц, надання показів свідків, шляхом посвідчення їх показань нотаріусом не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи на задання питань свідкам стосовно обставин справи.

Як зазналося вище, із матеріалів справи, зокрема банківських квитанцій, вбачається, що у період із вересня 2021 по травень 2022 року позивач оплачувала відповідачу надані ним освітні послуги у сумі 8600,00 грн. на місяць (410,00 грн. на день).

При цьому із роздруківки скріншотів листування у месенджері «Вайбер», поданих до суду як позивачем, так і відповідачем, достовірність яких ними не заперечується, вбачається, що позивач, отримавши 01.09.2022 текстове повідомлення про те, що за вересень 2021 слід сплатити 8600,00 грн. та доплатити 344,00 грн. за серпень, жодним чином не заперечила проти виставленого їй рахунку та перерахувала відповідачу кошти у вказаній ним сумі, незважаючи на те, що 19.08.2022 сторонами була погоджена інша, значно менша вартість послуг. Як вбачається із роздруківок скріншотів листування у месенджері «Вайбер» 05.10.2021 позивач, отримавши повідомлення про необхідність сплатити 8600,00 грн., не заперечила проти цієї вартості освітніх послуг, а тільки спитала, чи є можливість зменшити цю суму шляхом віднімання вартості харчування за дні, коли вона попереджала про відсутність свого сина.

У подальшому, до 31.05.2022, позивач продовжила сплачувати позивачу по 8600,00 грн. кожного місяця за надані послуги.

Суд критично оцінює показання позивача як свідка про те, що ці кошти у неї вимагалися, зокрема про те, що представник відповідача погрожував їй, що у випадку несплати 8600,00 грн. на місяць, її малолітнього сина «виставлять на вулицю», оскільки ці твердження не підтверджені жодними доказами та суперечать попередній поведінці позивача.

Згідно із нормами ЦК України, а саме п. 6 ст. 3 одним із основоположних стандартів поведінки вважається добросовісність, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постановаКасаційного цивільногосуду ВерховногоСуду усправі №390/34/17від 10.04.2019).

Очевидно, що позиція позивача, яка добровільно, вчасно та беззаперечно оплачувала вказану їй відповідачем суму у період надання послуг із вересня 2021 по травень 2022 року, залишала дитину у дошкільному навчальному закладі на повний день (як мінімум 2-4 рази на місяць) та не мала претензій щодо обсягу наданих їй послуги, є проявом суперечливої поведінки.

Окрім цього, суд зауважує, що згідно із правовою позицією, висловленою у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №548/741/21 «…при визначенні того чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів».

Аналіз фактичних обставин свідчить про те, що позивач, сплачуючи на користь відповідача грошові кошти у сумі 8600,00 грн. щомісячно (410,00 грн. на день) у період із вересня 2021 до травня 2022 року, не довівши, що такі кошти вимагалися, позбавлена права на їх повернення, з огляду на суперечливість її поведінки.

Окрім цього, наведені вище дані дають підстави для висновку про те, що позивач де-факто мала можливість отримувати освітні послуги від відповідача протягом повного, а не скорочено дня, користувалася ними на власний розсуд та залишала дитину довше, аніж до 12:30 мінімум 2-4 на місяць.

У розрізі питання правової природи договорів про надання освітніх послуг, суд звертає увагу на те, що вони, як правило, мають наступну конструкцію: навіть за умови неявки особи, якій надаються послуги, до навчального закладу, відповідні послуги повинні оплачуватися, за винятком, коли неявка спричинена поважними причинами, до прикладу, хворобою. Це обумовлено необхідністю виконавця перманентно здійснювати витрати для виконання взятого на себе зобов`язання надавати освітні послуги, зокрема на харчування, забезпечення наявності спального місця тощо.

Зважаючи на те, що позивач, починаючи із вересня, увесь період, в який відбувалося надання освітніх послуг відповідачем, сплачувала на користь останнього 8600,00 грн. на місяць, усвідомлюючи при цьому, що така вартість встановлена за повний день (із 08:30 до 19:30 год.), можна констатувати, що сторони шляхом усної домовленості погодили наступні умови договору про надання послуг: послуги надаються у групі повного дня, яка працює із 08:30 до 19:30 год. із понеділка по п`ятницю, за винятком святкових та неробочих днів; а вартість наданих послуг становить 8600,00 грн. на місяць (410,00 грн. на день).

Нормами глави 63 ЦК України, яка регламентує загальні положення про надання послуг, вимоги щодо обов`язковості письмової форми договорів цього виду законодавством не передбачено, що уможливлює його укладення в усній формі, що й було вчинено сторонами.

Суд звертає увагу на те, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 викладено правову позицію, згідно з якою не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За таких умов, дії сторін вказують на фактичне існування між ними у період із 01.09.2021 по 31.05.2022 договірного зобов`язання про надання відповідачем як виконавцем освітніх послуг у часовий проміжок із 08:30 до 19:30 год. із понеділка по п`ятницю, окрім святкових та неробочих днів вартістю 8600,00 грн. на місяць (410,00 грн. на день) та його належне виконання.

Отже, правові підстави для повернення відповідачем позивачу грошових коштів за договором освітніх послуг в сумі 28205,06 грн., що включає суму основного боргу 23631,00 грн., втрати від інфляції 4102,96 грн., 3 % річних за користування коштами 471,10 грн., відсутні, у зв`язку із чим у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем, поверненню йому не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 275, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 6, 11, 626, 628, 629, 901, 903 ЦК України, суд, -

У ХВ АЛ ИВ :

1.У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Садок Здорової Родини» про стягнення на її користь грошових коштів за договором освітніх послуг від 19.08.2021 в сумі 28205,06 грн., що включає суму основного боргу 23631,00 грн., втрати від інфляції 4102,96 грн., 3 % річних за користування коштами 471,10 грн. відмовити у повному обсязі.

2.Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 )

Відповідач. Приватне підприємство «Садок Здорової Родини» (код ЄДРПОУ 42487788; 79031, м. Львів, вул. Скорини, 44 А).

Повне судове рішення складено та проголошено 30 січня 2023 року.

Головуючий Борачок М.В.