Рішення

від 20.12.2022 по справі 757/61145/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61145/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.

при секретарі судового засідання Луста В.І.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Нечвань Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 19.07.2021 позивач звернувся до ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг' Україна" (далі - Відповідач) з метою врегулювання питання щодо ануляції договору про надання послуг від 03.01..2021 № 4961.

У листі від 19.07.2021 мною (Позивачем) було зазначено, що 02.01.2021 під час святкування новорічних свят до мене (Позивача) звернувся мій знайомий громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надання моїх особистих даних (через нього) супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 для внесення їх до договору від 03.01.2021 № 4961. При цьому ОСОБА_3 повідомив, що даний договір не носить ніякого офіційного характеру (є формальним) і він лише потрібен для надання йому можливості в подальшому співпрацювати з Відповідачем нібито від мого імені (Позивача), так як напередодні його було звільнено.

Позивачем було зазначено, що 05.01.2021 зателефонував ОСОБА_3 і попросив не використовувати мої дані, не вносити їх в будь які бази, а також повідомити супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 , що я не маю на меті виконувати умови даного договору та враховуючи мої побажання анулювати (розірвати) договір від 03.01.2021 № 4961.

Останній пообіцяв мені, що вказану інформацію повідомить супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 , і що мої данні не будуть використані, а договір буде анульовано (розірвано).

Однак, у лютому 2021 року мені стало відомо, що ОСОБА_3 на протязі якогось часу використовуючи мої особисті данні, на умовах договору здійснював діяльність щодо реалізації продукції Відповідача.

У серпні 2021 року мені стало відомо, що Відповідчем нарахавані на моє ім`я кошти за "виконану" роботу та подано відповідну звітність до податкової щодо сплати податку на прибуток.

Особисто я будь яких дій щодо виконання умов договору (реалізації продукції Відповідача) не виконував, так як вважав, що він не набув законної дії та був анульований ще 05.01.2021. Отже фактично, я (Позивач) не виконував умови предмету договору. У зв`язку з невиконанням умов предмету договору я не претендував та не претендую на будь яку оплату. У зв`язку з тим, що мною особисто не виконувалися умови предмету договору, а також враховуючи те що третьою особою ( ОСОБА_3 ) від мого імені, проти моєї волі, здійснювалася реалізація товару Відповідача та у відповідності зі статтею 902 глави 63 Цивільного кодексу України, щодо особистого надання послуг виконавцем мною висунуто прохання Виконавцю анулювати договір про надання послуг від 03.01.2021 № 4961 між ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" та мною, як громадянином України та вважати його недійсним, провести коригування поданої звітності до податкової щодо нарахування (помилково) мені коштів, та провести відрахування коштів з обслуговуючого банку нарахованих на моє ім`я за "виконану" роботу.

Таким чином, просить суд анолювати договору про надання послуг від 03.01.2021 № 4961 між ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" та мною, як громадянином України. Ухвалою суду від 01.01.2022 року відкрито провадження в порядку позовного (загального) провадження. Ухвалою суду від 11.07.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд спраив по суті. В судовому засіданні 30.11.2022 року був допитаний сідок - ОСОБА_3 , який зазначив, що згоду на оформлення договору №4961 від 03.01.2021 року він отримав від позивача, але фактичного виконував його він. Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з урахуванням письмовго відзиву та додаткових письмових пояснень. Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є не обґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Судом встановлено,що позивач посилається на те 19.07.2021 позивач звернувся до ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг' Україна" (далі - Відповідач) з метою врегулювання питання щодо ануляції договору про надання послуг від 03.01..2021 № 4961.

У листі від 19.07.2021 мною (Позивачем) було зазначено, що 02.01.2021 під час святкування новорічних свят до мене (Позивача) звернувся мій знайомий громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надання моїх особистих даних (через нього) супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 для внесення їх до договору від 03.01.2021 № 4961. При цьому ОСОБА_3 повідомив, що даний договір не носить ніякого офіційного характеру (є формальним) і він лише потрібен для надання йому можливості в подальшому співпрацювати з Відповідачем нібито від мого імені (Позивача), так як напередодні його було звільнено.

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України. Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

Хочу зазначити, гцо 05.01.2021 я зателефонував ОСОБА_3 і попросив не використовувати мої дані, не вносити їх в будь які бази, а також повідомити супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 , що я не маю на меті виконувати умови даного договору та враховуючи мої побажання анулювати (розірвати) договір від 03.01.2021 № 4961.

Останній пообіцяв мені, що вказану інформацію повідомить супервайзеру Відповідача ОСОБА_4 , і що мої данні не будуть використані, а договір буде анульовано (розірвано).

Однак, у лютому 2021 року мені стало відомо, що ОСОБА_3 на протязі якогось часу використовуючи мої особисті данні, на умовах договору здійснював діяльність щодо реалізації продукції Відповідача.

У серпні 2021 року мені стало відомо, що Відповідчем нарахавані на моє ім`я кошти за "виконану" роботу та подано відповідну звітність до податкової щодо сплати податку на прибуток.

Особисто я будь яких дій щодо виконання умов договору (реалізації продукції Відповідача) не виконував, так як вважав, що він не набув законної дії та був анульований ще 05.01.2021. Отже фактично, я (Позивач) не виконував умови предмету договору. У зв`язку з невиконанням умов предмету договору я не претендував та не претендую на будь яку оплату. У зв`язку з тим, що мною особисто не виконувалися умови предмету договору, а також враховуючи те що третьою особою ( ОСОБА_3 ) від мого імені, проти моєї волі, здійснювалася реалізація товару Відповідача та у відповідності зі статтею 902 глави 63 Цивільного кодексу України, щодо особистого надання послуг виконавцем мною висунуто прохання Виконавцю анулювати договір про надання послуг від 03.01.2021 № 4961 між ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" та мною, як громадянином України та вважати його недійсним, провести коригування поданої звітності до податкової щодо нарахування (помилково) мені коштів, та провести відрахування коштів з обслуговуючого банку нарахованих на моє ім`я за "виконану" роботу.

Таким чином, позивач вважає, що має законні підстави на ануляцію договору про надання послуг від 03.01.2021 № 4961 між ТОВ "Брітіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" та мною, як громадянином України. Представник відповідача в письмовоу відзиві зазначив, що Позивач стверджує, що він передав свої особисті дані ОСОБА_3 з метою укладення договору №4961 від 03.01.2021 року (далі - Договір) від імені Позивача. На думку Позивача, роботу за договором виконував не Позивач, а його знайомий - ОСОБА_3 , а договір укладено від імені Позивача під впливом обману. Дані твердження є неправдивими, виходячи з наступного.

03.01.2021 року Позивач уклав Договір особисто, внісши свої персональні дані, ознайомившись з умовами договору та поставивши персональний підпис у двох примірниках договору. В якості доказу цього факту додаємо фото Позивача у момент підписання договору з Договором в руках, де чітко видно його номер, дату та особистий підпис.

Згідно з умовами Договору, Позивач надавав послуги консультанта та здійснював непрямий продаж продукції ГЛО. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди Договору Позивач зобов`язувався здійснювати реєстрацію непрямих продажів продукції в СRM-системі (комп`ютерна програма, що здійснює облік продажів та збереження даних). Протягом строку дії Договору (до 31 січня 2021 року), Позивач здійснив 26 продаж продукції ГЛО, за що отримав передбачену Договором винагороду у розмірі 10 000 грн.

Доказом виконаної роботи Позивача є його персональна зрітність через СRM - систему, яку Позивач надавав самостійно, попередньо зареєструвавшись у системі шляхом створення облікового запису та внесення своїх персональних даних. Такі дії Позивача підтверджується випискою з СRM-системи, де міститься зареєстрована кількість проданих одиниць товару СRM Звертаємо увагу суду й на скрін-шот з СRM - системи, який містить дату реєстрації Позивача в системі - 06.01.2021 об 15:13 та дату останнього візиту Позивача в систему - 03.02.2021 року об 16:46 . Цивільним законодавством України передбачений вичерпний перелік обставин, за яких сторони можуть врегулювати зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням грошових коштів без достатньої правової підстави. З аналізу ЦК України вбачається, що кошти або майно, набуті особою за рахунок іншої особи і без достатньої на те правової підстави, підлягають поверненню лише в порядку статті 1212, якою й визначено механізм повернення коштів як безпідставно набутого майна. Так, стаття 1215 ЦК України передбачає, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача». У правовідносинах, що виникли на підставі Договору між Позивачем та Відповідачем відсутні будь-які ознаки рахункової помилки з боку Відповідача чи недобросовісності по-відношенню до незаконного привласнення грошей з боку Позивача. У Постанові № 6-91цс14 від 2014 року Верховний Суд України дійшов висновку, що «до правовідносин з набуття коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, проведеною добровільно, за відсутності рахункової помилки, а також: недобросовісності набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК, згідно з якими зазначені кошти поверненню не підлягають. У той же час за наявності фактів неправильності їх розрахунків, за якими було проведено виплату, і недобросовісності набувача зазначене в статті 1215 ЦК майно, зокрема й пенсія, підлягає поверненню.» Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 07 листопада 2018 року у справі N 180/142/16-ц (провадження N 61- 20445св18), від 27 грудня 2018 року у справі N 180/849/16 (провадження N 61-12258св18), від 25 вересня 2019 року у справі N 180/1094/16-ц (провадження N 61-31583св18), дійшов висновку, що «не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.». Зокрема, відповідно до статті 225 ЦК України, на яку посилається Позивач, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, суд може визнати недійсним за позовом цієї особи. Тлумачення статті 225 ЦК України свідчить, що правила цієї статті поширюються на випадки, коли фізична особа хоча і є дієздатною, однак у момент вчинення правочину перебувала в такому стані, коли не могла усвідомлювати значення своїх дій і (або) не могла керувати ними. Як роз`яснено у пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", «правила статті 225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України.». У Постанові від 16.12.2021 № 910/15715/19 Верховний Суд Касаційного господарського суду виклав чітку позицію, що три вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту обману. Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення-правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Тобто обман має місце тоді, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою аби правочин було вчинено. Отже, обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Усі ці обставини (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману) повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Отже, позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, тоді вважається, що наявна помилка. Має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між обманом та вчиненням правочину. Тільки той обман дозволяє оспорити правочин, який вплинув на рішення сторони вчинити цей правочин. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману іншу сторону, щоб спонукати її до укладення пуавочину, є неодмінною умовою кваліфікаиії недійсності правочину відповідно до ст. 230 ЦК України.» Положеннями ч. 1 ст.215ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. При цьому, відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставами визнання правочину недійсним на підставі статті 233 ЦК України та предметом доказування у справі є: 1) наявність тяжкої обставини, в якій перебувала особа, що змусила її вчинити правочин; 2) правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах. Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи. В силу вимог ст. 901 ЦК України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до вимог ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто. Зі змісту позовної заяви видно, що Позивач не навів жодного факту або ж доказу про наявність тяжких обставин, що змусили його укласти Договір або ж він уклав цей Договір на вкрай невигідних умовах. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. З урахуванням вищевикладених позицій судів та тлумачень положень статей 225, 229-233 ЦК України, Позивач не довів належним чином наявність тих обставин, які б свідчили про присутність у діях Відповідача та ОСОБА_3 ознак введення його в оману, обману, помилки чи настання тяжких обставин, оскільки позивач особисто надав свої дані, та знав хто іх буде використовувати. Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання недійсним спірного договору. З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» про визнання договору недійсним. Керуючись ст.ст. 19, 76, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.225,509, 511,901,9021212,1215, суд, В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Братіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» про визнання договору недійсним.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Братіш Американ Табакко Сейлз Енд Маркетинг Україна»: 01014,м. Київ, м. Київ, вул.. Болсуновська,13-15

Дата скалдання повного тексту 03.01.2023 р

Суддя Остапчук Т.В.