Постанова

від 26.01.2023 по справі 923/772/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року м. ОдесаСправа № 923/772/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог"

на рішення Господарського суду Херсонської області від „27" жовтня 2021р., повний текст якого складено та підписано „29" жовтня 2021р.

у справі № 923/772/21

за позовом Приватного акціонерного товариства «Управління будівництва «Укрводбуд»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог"

про визнання договорів недійсними,

головуючий суддя - Литвинова В.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021р. Приватне акціонерне товариство «Управління будівництва «Укрводбуд» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог", в якому просить:

- визнати недійсним договір оренди станції біоочистки від 01.03.2021, який укладений між ПрАТ «Управління будівництва «Укрводбуд» та ТОВ "Еколог";

- визнати недійсним договір оренди майна (напорного каналізаційного колектора) від 01.03.2021, який укладений між ПрАТ «Управління будівництва «Укрводбуд» та ТОВ "Еколог".

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що в спірних договорах відсутня така істотна умова, як розмір орендної плати та строк її внесення, у зв`язку з чим порушуються права позивача на отримання прибутку від здачі в оренду, належного йому майна.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.10.2021 року у справі №923/772/21 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір оренди станції біоочистки, який був укладений 01 березня 2021 року, між ПрАТ «УБ «Укрводбуд» та ТОВ «Еколог». Визнано недійсним договір оренди майна (напорного каналізаційного колектора), який був укладений 01 березня 2021 року, між ПрАТ «УБ «Укрводбуд» та ТОВ «Еколог». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколог» на користь Приватного акціонерного товариства «Управління будівництва «Укрводбуд» 4540,02 грн. судового збору.

Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що між позивачем та відповідачем у спірних договорах не була погоджена така істотна умова, як орендна плата та строк її внесення, що суперечить положенням цивільного законодавства, наслідком чого є їх недійсність у відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України. Крім того, судом враховано, що порушуються права позивача на отримання прибутку від здачі в оренду належного йому майна.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколог" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 2710.2021 у справі №923/772/21 та ухвалити нове, яким відмовити ПрАТ «УБ «Укрводбуд» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставним справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме:

- сторони у Договорі оренди НКК і Договорі оренди станції біоочистки, враховуючи специфіку виробничої діяльності орендаря, за згодою сторін, встановили натуральну форму оренди у вигляді надання ТОВ «Еколог» послугу з централізованого водовідведення дочірньому підприємству позивача, що передбачено ч. 3 ст. 286 ГК України та узгоджується із ч. 2 ст. 762 ЦК України, отже висновки суду першої інстанції викладені у рішенні не відповідають встановленим обставинам;

- відсутність у оспорюваних договорах розміру та строку внесення орендної плати не суперечить цивільному законодавству (ч.1 ст. 203 ЦК України) оскільки абз.2 ч.1 ст. 762 ЦК України прямо регулює питання визначення орендної плати у випадку не встановлення її розміру;

- позивач не надав жодного доказу того, що порушуються його права на отримання прибутку від здачі в оренду оспорюваного майна, використання якого підлягає ліцензуванню, зокрема не надлав до суду доказів юридичних фактів, які б свідчили про порушення таких прав та інтересів;

- відсутність порушеного цивільного права позивача не тягне за собою недійсності договорів (ст. 203 ЦК України), а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" на рішення Господарського суду Херсонської області від „27" жовтня 2021р. у справі № 923/772/21; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" на рішення Господарського суду Херсонської області від „27" жовтня 2021р. у справі № 923/772/21 до розгляду на 27 січня 2022року об 11:30 год.

10.01.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства «Управління будівництва «Укрводбуд» - Харченко Д.М. надійшла заява про участь останнього в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» (e-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" на рішення Господарського суду Херсонської області від „27" жовтня 2021р. у справі № 923/772/21 на розумний строк. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" на 24 лютого 2022 року об 11:30 год. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon».

21.02.2022 від представника ТОВ «Еколог» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, апеляційну скаргу підтримує в поному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 прийнято справу № 923/772/21 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф. Ярош А.І. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" на 24 лютого 2022 року об 11:00 год. Судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon»

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан", опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду "Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу" №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду за посиланням: https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1260585/. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №923/772/21 відбудеться 29.09.2022 об 11:30год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/772/21 відбудеться 24 листопада 2022 року о 14:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/772/21 відбудеться 26 січня 2023 року о 12:30 год.

В судове засідання 26.01.2023 року представники сторін не з`явились, про розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.03.2021 року, між ПрАТ «Укрводбуд» (Орендодавець) та ТОВ «Еколог» (Орендар) було укладено договір оренди станції біоочистки (далі - Договір оренди станції), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього Договору Станцію біоочистки (далі - об`єкт оренди), розташовану за адресою: Херсонська область, с Генічеська Гірка, вул. Сивашська, 80, загальною площею 435,2 м2: адмінбудівля А 89,8 м2; дизельна Б 18,7 м2; фільтраціна В 322,6 м2; вбиральня Г 4,1 м2 (п.1.1 Договору оренди станції).

Передача об`єкта оренди у користування, а також повернення об`єкта здійснюється за відповідними Актами приймання-передачі, які підписуються повноваженими представниками обох сторін (п.2.1 Договору оренди станції).

Згідно до п.3.1. договору оренди станції розрахунки орендної плати проводяться згідно Актів виконаних робіт.

Строк оренди становить один рік з дати приймання об`єкта за Актом приймання-передачі. Строк оренди може бути скророчений за взаємною згодою сторін (п.п. 6.1., 6.2. Договору оренди станції).

Також, 01.03.2021 року між ПрАТ «Укрводбуд» (Орендодавець) та ТОВ «Еколог» (Орендар) було укладено договір оренди майна (напорного каналізаційного колектора (далі - Договір оренди НКК), відповідно до умов якого, у порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове користування майно (напірний каналізаційний колектор) (далі - об`єкт), що належить Орендодавцю на праві приватної власності за адресою: Херсонська область, Генічевський район, с Генічеська Гірка (від ДП ОК «Меліоратор» до ТОВ «Еколог») (п.1.1 та п.п.1.2.2 Договору оренди НКК).

Обєкт передається Орендодавцем Орендаю для використання останнім у господарській діяльності з метою прийому стічних вод (водовідведенням). Передча-приймання об`єкта здійснюється на підставі відповідного Акта приймання-передачі (п.п.2.1., 3.1. Договору оренди НКК).

Згідно пункту 5.1. Договору оренди НКК сторони домовились, що орендар надає послуги з прийому стоків (водовідведення) ДП ОК "Меліоратор", що є орендною платою за об`єкт.

При передачі об`єкта складається Акт приймання-передачі. Обєкт вважається фактично переданим Орендарем Орендодавцю з дати підписання Акта приймання-передачі (п.п. 8.1., 8.2. Договору оренди НКК).

Вказані договори підписані та скріплені печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що в цей же день, між сторонами були підписані акти приймання-передачі майна за вказаними договорами оренди майна.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що в спірних договорах відсутня така істотна умова, як розмір орендної плати та строк її внесення, у зв`язку з чим порушуються права позивача на отримання прибутку від здачі в оренду, належного йому майна.

Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що між позивачем та відповідачем у спірних договорах не була погоджена така істотна умова, як орендна плата та строк її внесення, що суперечить положенням цивільного законодавства, наслідком чого є їх недійсність у відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України. Крім того, судом враховано, що порушуються права позивача на отримання прибутку від здачі в оренду належного йому майна.

З такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. (частини 1, 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до норм статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину.

Судом встановлено, що сторонами оспорюваних правочинів є ПрАТ «Укрводбуд» та ТОВ «Еколог»

Отже, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси, як заінтересованої особи, безпосередньо порушені спірним договором та в результаті визнання недійсним договору майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, позивач не зазначив чим саме порушуються його майнові права та законні інтереси, наявністю оспорюваних ним договорів оренди, та не обґрунтував, у зв`язку з чим саме він звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, а лише стверджує про невідповідність оспорюваних ним договорів нормам цивільного законодавства, зокрема щодо не погодження сторонами такої істотної умови, як орендна плата та строк її внесення.

Однак, уявлення позивача про невідповідність оспорюваних договорів нормам чинного законодавства за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача не є підставою для визнання таких договорів недійсними в судовому порядку, оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Проте, суд попередньої інстанції, розглядаючи дану справу та визнаючи оспорювані договори недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України з підстав не погодження сторонами такої істотної умови, як орендна плата та строк її внесення, не звернув увагу на вищевикладене.

Крім того, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки в даному випадку фактично недійсність оспорюваних правочинів пов`язується позивачем з відсутністю в погодження сторонами такої істотної умови, як орендна плата та строк її внесення, колегія суддів зазначає таке.

Згідно до ч. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Як зазначалось вище, 01.03.2021 між ПрАТ «УБ «Укрводбуд» та ТОВ «Еколог» були укладені договори оренди станції біоочистки та оренди майна (напорного каналізаційного колектора).

Умовою оспорюваних договорів було надання послуг з централізованого водовідведення ДП «ОК «Меліоратор» ПАТ «Укрводбуд» в рахунок орендної плати.

Відпдповідно до п.5.1 договору оренди НКК вказано, що орендар надає послуги з прийому стоків (водовідведення) ДП ОК "Меліоратор", що є орендною платою за об`єкт.

На виконання вказаного пункту договору оренди НКК між сторонами укладено договір оренди станції біоочистки, де пунктом 3 передбачено, що розрахунки орендної пллати проводяться згідно Актів виконаних робіт.

Тобто, для виконання зобов`язань з орендної плати за користування напірним каналізаційним колектором, ПрАТ «УБ «Укрводбуд`передав ТОВ «Еколог» в оренду станцію біоочистки, де орендною платою є надання послуг з централізованого водовідведення дочірньому підприємству позивача, розмір якої визначається актами виконаних робіт за послуги з централізованого водовідведення.

У відповідності з ч.ч. 1,3 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.762 ЦК України якщо розмір плати не втснволений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, сторони у договорі оренди НКК та договорі оренди станції біоочистки, враховуючи специфіку виробничої діляності орендаря, за згодою сторін, встановили натуральну форму орендної плати у вигляді надання ТОВ «Еколог» послуг з централізованого водовідведення дочірньому підприємству Позивача, що передбачено ч.3 ст. 286 ГК України та ч. 2 .1 ст.762 ЦК України.

Вказане суперечить висновкам місцевого суду про те, що між позивачем та відповідачем у спірних договорах не була погоджена така істотна умова, як орендна плата та строк її внесення, що суперечить положенням цивільного законодавства, наслідком чого є їх недійсність у відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у справі докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені Департаментом позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають, а протилежний висновок місцевого суду не ґрунтується на належних доказах та є помилковим. Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не доведено та виклав у рішенні висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту б частини 4 статті 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ст. ст. 123, 129 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 6810,03 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 27 жовтня 2021 у справі № 923/772/21 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Управління будівництва «Укрводбуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколог" 6810,03 грн. судових витрат за апеляційних перегляд.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

30.01.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя А.І. Ярош

Суддя Я.Ф.Савицький