Постанова

від 23.01.2023 по справі 920/560/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2023 р. Справа№ 920/560/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Сумській області

на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 (суддя Резніченко О.Ю. повний текст рішення складено 13.09.22)

за позовом Управління поліції охорони в Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна марка»

про стягнення 157 431 грн 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони в Сумській області звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна марка», в якому просило суд стягнути з відповідача 157431 грн 44 коп. основного боргу за фактично виконані роботи, який виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду на монтаж систем охоронного та пожежного призначення в адміністративних приміщеннях №п17-740/1704-21-58 від 15.09.2021, а також судові витрати по справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено договір підряду. Позивач роботи по Договору виконав у повному обсязі, проте відповідач не виконав свого обов`язку щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт. Тому вказане є підставою для стягнення з відповідача суми боргу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у позові Управління поліції охорони в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна марка» про стягнення 157431 грн 44 коп. - відмовлено повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн 00 коп. покладено на Управління поліції охорони в Сумській області.

Судове рішення мотивовано тим, що строк виконання спірного зобов`язання не настав.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління поліції охорони в Сумській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Управління поліції охорони в Сумській області задовольнити і стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна марка» 157431,44 грн за фактично виконані згідно умов договору роботи з монтажу і пусконалагоджування охоронної та пожежної систем сигналізації. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3721,50 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи та наявних в ній доказах.

Апелянт стверджує, що ним належним чином виконано зобов`язання за Договором, однак відповідач, директор якого особисто отримав акт приймання виконаних робіт одразу після завершення монтажних робіт ухиляється від його підписання та оплати наданих послуг, а акт який направлявся відповідачу поштою відповідачем не отримано, оскільки він ухиляється від отримання кореспонденції за місцем реєстрації, а його фактичне місце перебування позивачу не відоме.

Крім того, позивач наголошує, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги відзив відповідача, який позивачу не направлявся, що унеможливило надання позивачем обґрунтованих заперечень на доводи відповідача.

30.09.2022 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління поліції охорони в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №920/560/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 03.10.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Управління поліції охорони в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Сумської області надіслати матеріали справи №920/560/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

12.10.2022 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

14.11.2022 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що суд належним чином дослідив обставини справи та наявні в ній докази та встановивши, що відповідач не отримував від позивача акт приймання-передачі виконаних робіт правомірно встановив, що строк виконання зобов`язання по оплаті не настав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову з наступних підстав.

15.09.2021 між Управлінням поліції охорони в Сумській області (Підрядник) і ТОВ «Будівельна марка» (Замовник) було укладено договір підряду №п17-740/1704-21-58 на монтаж систем охоронного та пожежного призначення (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується копією вказаного договору (а.с.11-14).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника (монтаж, пусконалагоджування охоронної та пожежної системи сигналізації (далі система безпеки), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконану роботу на об`єкті замовника за адресою: м. Шостка, вул. Горького, 14А.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що замовник доручає підряднику придбання обладнання та матеріалів для виконання робіт з монтажу згідно з локальним кошторисом №1.

Загальна сума договору складає 234289 грн 30 коп (п. 2.1).

Згідно з умовами п. 3.1. Договору оплата за цим Договором здійснюється замовником в гривні у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на рахунок підрядника.

Відповідно до п. 3.2. Договору протягом трьох банківських днів з дня укладення даного Договору замовник сплачує підряднику оплату в обсязі 20% від суми згідно з п. 2.1. Договору, що становить 46857 грн 86 коп.

Зі змісту п. 3.3. Договору вбачається, що решту суми Договору замовник сплачує після підписання Акту виконаних робіт.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що виконав належним чином та в повному обсязі роботи по Договору та згідно з п. 6.1.1. Договору склав і надав відповідачу для підписання в двох примірниках підписаний керівником позивача та завірений його печаткою Акт приймання виконаних підрядних робіт та витрат з проханням підписати, скріпити печаткою та повернути Позивачу один його примірник. Крім того, Позивачем надано для оплати відповідачу рахунок-фактуру до Договору на суму 234289 грн 30 коп. Але до цього часу фактично виконані позивачем роботи згідно з даним договором відповідачем оплачені частково в сумі 76857 грн 86 коп., а решта заборгованості в розмірі 157431 грн 44 коп. не сплачена, другого примірника Акту приймання виконаних підрядних робіт та витрат відповідачем позивачу не повернуто та не надано жодних письмових зауважень щодо якості або строків виконаних згідно з умовами цього договору робіт.

10.05.2022 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості вих. №615/43/38/7/01-2022. До претензії були долучені рахунок-фактура до договору та підписані з боку позивача та скріплені його печаткою два примірники Акту №1 приймання виконаних підрядних робіт і витрат до Договору.

Оскільки відповідач суму боргу не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що позивач не надавав відповідачу Акт приймання-передачі, як того вимагає п. 6.1.1. договору, а тому відсутні правові підстави констатувати виникнення у відповідача обов`язку оплатити виставлений позивачем у день укладення договору рахунок-фактуру.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 6.1. Договору сторони самостійно визначили порядок здавання-приймання виконаної роботи та порядок її оплати (п. 3.2., 3.3.).

Так, відповідно до п. 6.1.1. Договору по закінченні виконання роботи Підрядник повідомляє Замовнику про закінчення робіт за даним Договором та складає у двох примірниках, акт приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в (далі - Акт приймання), які надає Замовнику для підписання.

Згідно з п. 6.1.2 Договору замовник протягом п`яти днів з дня отримання від підрядника Акта приймання та Довідки, за умов відсутності заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, приймає роботу у Підрядника та підписує надані останнім Акт приймання та Довідку і в цей же строк направляє Підряднику по одному підписаному примірнику Акта приймання та Довідки.

Відповідно до п. 6.1.3 Договору за умов наявності у Замовника заперечень щодо обсягу або якості виконаних робіт, останній зобов`язаний у строк визначений п.6.1.2 Договору для підписання Акта приймання та Довідки надати Підряднику свої обґрунтовані зауваження в письмовій формі.

Якщо Замовник не приймає у Підрядника виконану роботу і не повертає Підряднику підписані зі своєї сторони Акт приймання та Довідку або не надає своїх аргументованих зауважень щодо виконаної роботи в строк визначений п. 6.1.2 нього Договору вважається, що робота виконана Підрядником в повному обсязі, якісно і прийнята Замовником без зауважень. У такому випадку Замовник зобов`язаний підписати надані Підрядником Акт приймання та Довідку.

Як було встановлено судом вище, п. 3.3. Договору передбачено, що решту суми Договору замовник сплачує після підписання Акту виконаних робіт.

Таким чином, як правильно вказав суд першої інстанції, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо повної оплати робіт за договором виникає після отримання від позивача акту приймання виконаних підрядних робіт та витрат.

Тому позивач повинен довести факт отримання відповідачем зазначеного акту.

Відповідно до наданих письмових пояснень позивач стверджує що після завершення пусконалагоджувальних робіт ним було передано акти приймання виконаних робіт на підпис особисто директору відповідача, однак доказів на підтвердження такого твердження матеріали справи не містять.

Водночас, на підтвердження факту направлення відповідачу акту приймання виконаних підрядних робіт та витрат позивач додав до позовної заяви опис вкладення до цінного листа від 12.05.2022 (а.с. 20).

Однак відповідач заперечив, щодо отримання актів, що на думку відповідача є невиконанням умов Договору, встановлених п. 6.1.1-6.1.3 Договору, відповідно до наявних у справі доказів, а саме роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек-номером відправлення №4002202936781, з якої вбачається, що претензія разом з додатками відповідачем отримана не була.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що оскільки відповідач не отримав акти приймання виконаних підрядних робіт по Договору, то й строк виконання зобов`язання з оплати не настав, однак з такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

Так, матеріали справи не містять доказів ні вручення акту особисто директору позивача, одразу після завершення виконання робіт, ні разом з претензією від 10.05.2022.

Натомість, відповідний акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт та витрат до договору № п17-740/1704-21-58 від 15.09.2021 на 2 аркушах було надіслано відповідачу разом з позовною заявою у даній справі, квитанція про відправку та опис вкладення долучено до позовної заяви (том 1 а.с. 7, 8).

Відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек-номером відправлення №4002202963525, з якої вбачається що відповідний акт відповідачем отримано 10.08.2022.

Жодних заперечень чи зауважень від відповідача щодо строків чи якості виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять, підписаний акт повернутий не був, а отже, роботи вважаються прийнятими без зауважень та застережень не пізніше 15.08.2022.

Враховуючи, що строк виконання зобов`язання по оплаті прийнятих робіт настав, а роботи на суму 157 431,44 грн прийняті без зауважень та не оплачені, а отже позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що не було враховано судом першої інстанції.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки наявний у справі відзив на позовну заяву містить докази направлення її позивачу, а отже суд першої інстанції правомірно прийняв його до уваги.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не впливають на вищенаведені висновки суду.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення, яким слід позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясування обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Управління поліції охорони в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 підлягає задоволенню.

Водночас, рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги про стягнення 157 431,44 грн заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, згідно ст. 126 та ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 09.09.2022 у справі №920/560/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Управління поліції охорони в Сумській області задовольнити у повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна марка» (40000, м. Суми, вул.. Гагаріна, 9, код ЄДРПОУ 40814542) на користь Управління поліції охорони в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, 36, код ЄДРПОУ 40108871) 157 431,44 грн (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста тридцять одну грн 44 коп.) заборгованості за договором підряду №п17-740/1704-21-58 на монтаж систем охоронного та пожежного призначення від 15.09.2021, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви та 3 721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одну грн 50 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко