Рішення

від 01.02.2023 по справі 910/8094/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/8094/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 80 048,91 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" (відповідач) про стягнення 80 048,91 грн., у тому числі 27 307,99 грн. заборгованості з відшкодування витрат за комунальні, експлуатаційні послуги, 11 710,03 грн. заборгованості з орендної плати, 4 844,98 грн. неустойки, 30 677,64 грн. пені, 5 004,07 грн. інфляційних втрат, 504,20 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1995-1 від 20.05.2019 в частині здійснення оплати орендних платежів та несвоєчасного повернення орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/8094/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

16.09.2022 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення по справі, відповідно до яких Департамент комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить задовольнити позов у повному обсязі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 29.08.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/8094/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 13, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105492766433.

Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105492766433 вручене відповідачу не було про що свідчить Довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8094/22 відповідач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015 між Департаментом комунальної власності м. Києва (jрендодавець), Амбулаторно-поліклінічним закладом «Київський міський дитячий діагностичний центр» (gідприємство-балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" (орендар) укладено Договір № 1995 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду за адресою: вул. Урлівська 13, загальною площею 116, 23 кв.м.

26.08.2015 сторонами підписаний Акт приймання-передачі нерухомого майна за яким орендодавець та підприємство-балансоутримувач передають, а орендар приймає у орендне користування згідно з Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду 26.08.2015 № 1995 нерухоме майно (нежитлові приміщення), що перебувають на балансі підприємства-балансоутримувача, загальною площею 116, 23 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Урлівська, 13.

20.05.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва (орендодавець), Комунальним некомерційним підприємством "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (підприємство-балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" (орендар) укладено Договір №1995-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду за адресою: вул. Урлівська 13, м. Київ, загальною площею 116,23 кв.м. термін дії якого визначено до 18.05.2022.

Відповідно до п. 2.3. Договору стан об`єкта на дату передачі його орендареві, визначається в акті приймання-передачі, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (зі змінами) становить без ПДВ: 10 грн. 98 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2019 року 1 275,83 грн.

04.06.2020 орендодавець, підприєство-балансоутримувач та орендар уклали Договір № 1 про внесення змін до договору оренди від 20.05.2019 № 1995-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, яким п. 3.1. Договору викладено в такій редакції: Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (зі змінами) становить без ПДВ: 11 грн. 03 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку березень 2020 року 3 346, 60 грн.

Орендна плата визначена за результатами конкурсу, затвердженими від 11.05.2018 становить без ПДВ: 62, 90 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку грудень 2019 року 6 316,09 грн. (без ПДВ).

19.07.2022 орендодавець, орендар та підприємство-блансоутримувач підписали Акт приймання-передачі нерухомого майна за яким орендар передав, а орендодавець прийняв у зв`язку з припиненням дії Договору оренди нерухомого майна № 1995-1 від 20.05.2019, нежитлове приміщення площею 116,23 кв. м., що перебуває на балансі позивача.

Відповідно до п. 3.9. Договору оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Згідно з п. 4.2.11. Договору у разі відсутності можливості укладення прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.), орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача за надані послуги у відповідності до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників) та/або на підставі виставлених розрахунків.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати підприємству-балансоутримувачу орендну плату та інші платежі.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.05.2019 року до 18.05.2022 року (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.7. Договору для продовження дії Договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, як передбачено пунктом 4.2.20. цього Договору.

У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об`єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання, орендодавець зобов`язаний направити орендарю повідомлення про припинення цього Договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії Договору.

18.01.2022 орендодавець направив відповідачу лист № 062/05-09-785 у якому повідомив останнього про те, що у разі ненадання відповідачем до 18.02.2022 заяви на продовження, Договір буде припинено у зв`язку з закінченням терміну на який його було укладено.

У строк до 18.02.2022 відповідач не надав орендодавцю заяву на продовження Договору.

07.06.2022 орендодавець направив відповідачу та позивачу лист № 062/05-11/2019 у якому було зазначено про наступне: «Враховуючи відсутність звернення від ТОВ «Реабілітаційний центр Таврос плюс» на продовження договору оренди, а також інформацію балансоутримувача КНП «Київський міський дитячий діагностичний центр» (лист від 20.05.2022 № 3/297) щодо порушення п.п. 4.2.2. та 4.2.14. Договору, Департамент повідомляє, що договір оренди закінчився та відповідно до п. 4 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» продовжуватись не буде. ТОВ «Реабілітаційний центр Таврос плюс» необхідно звільнити зазначені приміщення та передати їх по акту приймання-передавання Підприємству-балансоутримувачу.»

Проте, незважаючи на вищевикладені обставини, відповідач не звільняв приміщення та продовжував ними користуватись до 19.07.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок систематичного порушення умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1995-1 від 20.05.2019, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" з відшкодування витрат за комунальні, експлуатаційні послуг становить 27 307,99 грн., що підтверджується рахунками, а саме: рахунок № 230 від 28.10.2021 на суму 1 821,47 грн.; рахунок № 261 від 26.11.2021 на суму 2 534,45 грн.; рахунок № 288 від 20.12.2021 на суму 3 090,66 грн.; рахунок № 313 від 20.12.2021 на суму 2 649,03 грн.; рахунок № 36 від 20.04.2022 на суму 2 582,17 грн.; рахунок № 37 від 20.04.2022 на суму 70,95 грн.; рахунок № 38 від 20.04.2022 на суму 683,66 грн.; рахунок № 39 від 20.04.2022 на суму 717,66 грн.; рахунок № 40 від 20.04.2022 на суму 37,41 грн.; рахунок № 81 від 29.04.2022 на суму 2 582,19 грн.; рахунок № 82 від 29.04.2022 на суму 100,27 грн.; рахунок № 83 від 29.04.2022 на суму 772,10 грн.; рахунок № 84 від 29.04.2022 на суму 717,66 грн.; рахунок № 85 від 29.04.2022 на суму 37,41 грн.; рахунок № 124 від 16.05.2022 на суму 2 285,88 грн.; рахунок № 125 від 16.05.2022 на суму 85,08 грн.; рахунок № 126 від 16.05.2022 на суму 376,73 грн.; рахунок № 127 від 16.05.2022 на суму 37,41 грн.; рахунок № 131 від 24.05.2022 на суму 770,02 грн.; рахунок № 161 від 31.05.2022 на суму 874,48 грн.; рахунок № 162 від 31.05.2022 на суму 75,96 грн.; рахунок № 163 від 31.05.2022 на суму 432,96 грн.; рахунок № 164 від 31.05.2022 на суму 376,73 грн.; рахунок № 165 від 31.05.2022 на суму 34,53 грн.; рахунок № 208 від 01.06.2022 на суму 987,71 грн.; рахунок № 209 від 01.06.2022 на суму 88,12 грн.; рахунок № 210 від 01.06.2022 на суму 464,76 грн.; рахунок № 211 від 01.06.2022 на суму 376,73 грн.; рахунок № 212 від 01.06.2022 на суму 34,53 грн.; рахунок № 227 від 02.08.2022 на суму 376,73 грн.; рахунок № 224 від 02.08.2022 на суму 185,68 грн.; рахунок № 225 від 02.08.2022 на суму 97,23 грн.; рахунок № 226 від 02.08.2022 на суму 949,64 грн.

Заборгованість з орендної плати становить 11 710,03 грн., що підтверджується рахунками, а саме: рахунок №239 від 15.11.2021 на суму 2 290,92 грн.; рахунок № 267 від 09.12.2021 на суму 2 298,07 грн.; рахунок № 3 від 06.01.2022 на суму 2 314,51 грн.; рахунок № 10 від 17.02.2022 на суму 2 384,04 грн.; рахунок № 56 від 28.04.2022 на суму 2 422,49 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із листами попередженнями щодо погашення заборгованості. Натомість заборгованість по орендній платі та по відшкодуванню витрат за комунальні, експлуатаційні послуги так і не була погашена.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення боргу за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1995-1 від 20.05.2019, в якій просить суд стягнути з відповідача 27 307,99 грн. заборгованості з відшкодування витрат за комунальні, експлуатаційні послуги, 11 710,03 грн. заборгованості з орендної плати, 4 844,98 грн. неустойки, 30 677,64 грн. пені, 5 004,07 грн. інфляційних втрат, 504,20 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.7. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок щодо своєчасної оплати орендної плати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати.

Натомість, за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 відповідач свої зобов`язання за Договором оренди щодо своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконував, зокрема, не сплачувались орендні платежі за договором оренди, внаслідок чого у останнього на день подання позивачем позовної заяви до суду виникла заборгованість з орендної плати в сумі 11 710,03 грн.

Зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" щодо повної сплати орендної плати та інших платежів, пов`язаних з орендою нерухомого майна комунальної власності не виконані.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до пункту 3.9. Договору оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.

Судом встановлено, що за період з вересня 2021 року по червень 2022 відповідач свої зобов`язання за договором оренди щодо своєчасної оплати за комунальні, експлуатаційні послуги належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього на день подання позивачем позовної заяви до суду виникла заборгованість в сумі 27 307,99 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань останньому нараховані 4 844,98 грн. неустойки, 30 677,64 грн. пені, 5 004,07 грн. інфляційних втрат, 504,20 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 230 Господарського кодексу України суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а саме: суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (частина перша статті 231 Господарського кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач не звільняв приміщення та продовжував ним користуватись до 19.07.2022.

Відповідно до ч. 2. ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Користування майном після припинення договору найму є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. В такому випадку у наймодавця виникає право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму і оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2.19. Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/11131/19.

За висновком суду, неповернення приміщення за договором у визначений період, відбулося виключно з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об`єкт оренди у визначений строк.

Отже неповернення майна з орендного користування у визначений договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

З урахуванням зазначеної норми матеріального права, позивач здійснив нарахування неустойки в розмірі 4 844,98 грн., відповідно до пункту 4.2.19. Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1995-1 від 20.05.2019.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично вірним, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 4 844,98 грн.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд визнає його арифметично вірним, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 30 677,64 грн.

Щодо стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та встановив, що заявлені до стягнення суми інфляційного збільшення та 3% річних є арифметично правильними та обґрунтованими, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 504,20 грн. 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 5 004,07 грн.

Отже, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 80 048,91 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального некомерційного підприємства "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 80 048,91 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалібітаційний центр "Таврос Плюс" (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 13, ідентифікаційний код 39159399) на користь Комунального некомерційного підприємства "Київський міський дитячий діагностичний центр" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 13, ідентифікаційний код 37745469) 27 307 (двадцять сім тисяч триста сім) грн. 99 коп. заборгованості з відшкодування витрат за комунальні, експлуатаційні послуги, 11 710 (одинадцять тисяч сімсот десять) грн. 03 коп. заборгованості з орендної плати, 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 98 коп. неустойки, 30 677 (тридцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 64 коп. пені, 5 004 (п`ять тисяч чотири) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 504 (п`ятсот чотири) грн. 20 коп. 3 % річних та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.02.2023.

Суддя С. В. Стасюк