Рішення

від 01.02.2023 по справі 910/11905/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/11905/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танко"

про стягнення 97 526,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танко" (далі - відповідач) про стягнення 97 526,00 грн., у тому числі 70 313,30 грн. основного боргу, 16 637,53 грн. пені, 9 317,31 грн. інфляційних втрат, 1 257,86 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № ДП/Е-91/25052021 від 25.05.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/11905/22 позовну заяву залишено без руху.

17.11.2022 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 відкрито провадження у справі № 910/11905/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/11905/22 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танко" (покупець) укладено Договір поставки № ДП/Е-91/25052021 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця за його заявками товарно-матеріальні цінності, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору асортимент, кількість та вартість товару вказуються у видаткових накладних та (або) у специфікаціях, які після оформлення є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна на товар вказана у рахунках - фактурах або специфікаціях до Договору у національній валюті України та розрахована виходячи з офіційного курсу продажу валюти, встановленого Національним банком України на дату виставлення рахунку-фактури або підписання специфікації.

Загальна сума даного Договору складається із загальної вартості товару, поставленого відповідно до умов даного Договору і визначається шляхом складення сум товарних партій, визначених у видаткових накладних (п. 2.4. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору покупець зобов`язаний прийняти товар у постачальника за дорученням, згідно видаткової накладної, виданої на кожну окрему партію товару, а також сплатити за товар згідно Розділу 5 цього Договору. Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.2. Договору покупець зобов`язується провести повну оплату за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту проведення поставки, якщо інше не зазначено в специфікаціях до Договору.

Договір діє до 31.12.2022 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо по закінченню терміну Договору жодна із сторін не повідомила про його розірвання, Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік, на тих самих підставах (п. 9.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 1).

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару відповідачу на суму 101 172,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 472 від 07.02.2022 на суму 42 474,30 грн., видатковою накладною № 473 від 07.02.2022 на суму 554,40 грн., видатковою накладною № 641 від 17.02.2022 на суму 58 144,02 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено лише часткову оплату поставленого товару у розмірі 30 859,42 грн., внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 70 313,30 грн. основного боргу, що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 16 637,53 грн. пені, 9 317,31 грн. інфляційних втрат, 1 257,86 грн. 3 % річних.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що внаслідок укладення Договору між сторонами правочину склалися господарські правовідносини, а також, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 101 172,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 472 від 07.02.2022 на суму 42 474,30 грн., видатковою накладною № 473 від 07.02.2022 на суму 554,40 грн., видатковою накладною № 641 від 17.02.2022 на суму 58 144,02 грн.

За твердженням позивача, відповідач здійснив лише часткове погашення заборгованості у розмірі 30 859,42 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору, враховуючи, що виконання обов`язку позивача з поставки товару підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором в частині повної оплати отриманого товару по усім накладним є таким що настав.

Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не наведено.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стосовно невиконання грошового зобов`язання з повної оплати поставленого товару, суд дійшов висновку про те, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 70 313,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 16 637,53 грн. пені, 9 317,31 грн. інфляційних втрат, 1 257,86 грн. 3 % річних.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2. Договору у випадку затримки покупцем сплати грошових коштів за поставлений товар понад строк зазначений в розділі 5 цього договору, покупець разои із сумою заборгованості, зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Згідно з п. 6.3. Договору строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, визначеним в п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3-х років.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у розмірі 16 637,53 грн. пені, 9 317,31 грн. інфляційних втрат, 1 257,86 грн. 3 % річних у межах заявлених позовних вимог.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна" у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танко" про стягнення 97 526,00 грн.- задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танко" (01013, місто Київ, вулиця Промислова, будинок 7, ідентифікаційний код 23717670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-інжинірингова фірма "Етна" (03190, місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, будинок 52, приміщення 429, ідентифікаційний код 41305388) 70 313 (сімдесят тисяч триста тринадцять) грн. 30 коп. основного боргу, 16 637 (шістнадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 53 коп. пені, 9 317 (дев`ять тисяч триста сімнадцять) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 1 257 (одну тисячу двісті п`ятдесят сім) грн. 86 коп. 3 % річних, 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 01.02.2023.

Суддя С. В. Стасюк