Рішення

від 01.02.2023 по справі 910/13419/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2023Справа № 910/13419/22Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженні справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАС Транс»

про стягнення 843 509, 29 грн.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАС Транс» про стягнення 843 509, 29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із втратою відповідачем товару (скрапленого газу) позивача, останньому спричинено збитки у розмірі 843 509, 29 грн.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу Господарського суду міста Києва сторони отримав у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

02.01.2023 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому поросив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.

10.01.2023 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач заперечує проти доводів викладених у відзиві на позовну заяву, вважає їх безпідставними і необґрунтованими та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

12.01.2023 від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Враховуючи, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

01.08.2021 між позивачем (відправник) та відповідачем (перевізник) укладено Договір перевезення № 21/1278, за яким перевізник зобов`язується згідно заявці відправника, складеної по формі Додатку № 1 до Договору, здійснювати перевезення автомобільним транспортом наданого йому відправником скрапленого вуглеводородного газу (надалі за текстом - «Вантаж») до пункту призначення (АЗС відправника, зазначена у відповідній заявці) та видавати його зазначеній відправником особі - отримувачу вантажу (надалі - «послуги» або «перевезення»), а відправник в свою чергу зобов`язується прийняти надані послуги та сплачувати перевізнику їх вартість в порядку та на умовах, передбачених договором ( п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, приймання перевізником вантажу та його транспортування, а також передача вантажу отримувачу вантажу підтверджується видатковими документами на перевезення вантажу (товаро-транспортними накладними, оформленими відповідно до Інструкції).

На виконання умов Договору у лютому 2022 року відправником було передано перевізнику для перевезення наступні партії скрапленого газу:

1. Згідно Товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 21.02.2022 № ВS-1546, перевізнику (автомобіль СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 ) було передано 16 319 кг скрапленого газу.

Зазначений скраплений газ у подальшому відповідачем було доставлено та передано на АЗС позивача у наступній кількості:

- 21.02.2022 перевізником на АЗС № 11-07 (Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 10) було повернуто відправнику 1250 л (680 кг) скрапленого газу;

- 21.02.2022 перевізником на АЗС № 25-04 (Чернігівська обл., Ніжинський район, с. Григоро-Іванівка, вул. Колхозна, 14) було повернуто відправнику 4100 л (2227 кг) скрапленого газу;

- 22.02.2022 перевізником на АЗС № 19-01 (м. Суми, вул. Прокоф`єва, 37) було повернуто відправнику 7301 л (4008 кг) скрапленого газу;

- 22.02.2022 перевізником на АЗС № 19-02 (м. Суми, вул. Героїв Крут, 25/1) було повернуто відправнику 3500 л (1923 кг) скрапленого газу;

- 23.02.2022 перевізником на АЗС № 17-07 (Полтавська обл., с. Новофедорівка, вул. Чкалова, 102) було повернуто відправнику 4000 л (2200 кг) скрапленого газу.

Вказані обставини підтверджуються відомостями, зазначеними у ТТН № ВS-1546 та відомостях обліку передачі скрапленого газу на АЗС.

У перевізника після відвантаження частини товару, у автомобілі СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 залишалось 5281 кг скрапленого газу.

2. Згідно Товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 22.02.2022 № ВS-1549 перевізнику (автомобіль СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_4 ) було передано 16 308 кг скрапленого газу.

У подальшому скраплений газ відповідачем було доставлено та передано на АЗС позивача у наступній кількості:

- 23.02.2022 перевізником на АЗС № 10-03 (Київська обл., с. Віта Поштова, 21 км автошляху Київ-Одеса) було повернуто відправнику 3401 л (1862 кг) скрапленого газу;

- 23.02.2022 перевізником на АЗС № 24-11 (Черкаська обл., Христинівський р-н, а/д Стрий-Тернопіль-Знаменка 534 км + 700 м) було повернуто відправнику 8000 л (4385 кг) скрапленого газу.

Вказані обставини підтверджуються відомостями, зазначеними у ТТН № ВS-1549 та касовими чеками.

У перевізника після відвантаження частини товару, у автомобілі СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_4 залишалось 10 061 кг скрапленого газу.

3. Згідно Товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів від 23.02.2022 № ВS-1551 перевізнику (автомобіль СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_6 ) було передано 17 489 кг скрапленого газу.

Вказаний скраплений газ відповідачем було доставлено та передано на АЗС позивача у наступній кількості:

- 24.02.2022 перевізником на АЗС № 02-04 (Вінницька обл., Літинський район, с. Дяківці, вул. Центральна, 53) було повернуто відправнику 3500 л (1867 кг) скрапленого газу, що підтверджуються відомостями, зазначеними у ТТН № BS-1551 та відомостях обліку передачі скрапленого газу на АЗС та касовим чеком.

У перевізника після відвантаження частини товару, у автомобілі СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_7 залишалось 15 622 кг скрапленого газу.

4. Згідно Товарно-транспортної накладної від 23.02.2022 № 0000000159 перевізнику (автомобіль МЕРСЕДЕС-БЕНЦ реєстраційний номер НОМЕР_8 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_9 ) було передано 17 620 кг скрапленого газу.

Вказаний скраплений газ відповідачем було доставлено та передано на АЗС позивача у наступній кількості:

- 23.02.2022 перевізником на АЗС № 08-02 (Запорізька обл., Василівський район, с. Василівка, вул. Ліхачова, 2к) було повернуто відправнику 4700 л (2543 кг) скрапленого газу;

- 23.02.2022 перевізником на АЗС № 08-04 (м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 462) було повернуто відправнику 6700 л (3605 кг) скрапленого газу;

- 24.02.2022 перевізником на АЗС № 08-03 (Запорізька обл., м. Мелітополь, просп. Б. Хмельницького, 74/1) було повернуто відправнику 2700 л (1469 кг) скрапленого газу;

- 24.02.2022 перевізником на АЗС № 08-08 (Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 2/17) було повернуто відправнику 3000 л (1635 кг) скрапленого газу.

Вказані обставини підтверджуються відомостями, зазначеними у ТТН № 0000000159 та відомостях обліку передачі скрапленого газу на АЗС.

У перевізника після відвантаження частини товару, у автомобілі МЕРСЕДЕС-БЕНЦ реєстраційний номер НОМЕР_8 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_9 залишалось 8368 кг скрапленого газу.

Позивач зазначає, що перевізник (відповідач) листом від 09.06.2022 № 09/06 повідомив відправника про втрату 39 335 кг скрапленого газу, який у нього залишився.

Також, позивач зазначає, що відповідно до п. 4.2.9. Договору перевізник несе відповідальність за збереження у дорозі усіх вантажів, що є предметом перевезення за цим Договором, а відповідно до п. 7.3. Договору у випадку втрати, нестачі або псування вантажу чи частини вантажу перевізник зобов`язується відшкодувати відправникові понесені останнім збитки у повному обсязі, у тому числі, вартість втраченого або зіпсованого вантажу. Вартість втраченого вантажу розраховується відправником за його обліковими цінами, з урахуванням ПДВ, станом на дату пред`явлення претензії/складання рахунку.

Відповідно до облікових цін, позивач розрахував загальну вартість втраченого вантажу у розмірі 843 509, 29 грн та пред`явив відповідачу претензію від 29.06.2022 № 721 на вказану суму, яку відповідач не задовольнив, що і стало підставою для звернення до господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 843 509, 29 грн.

Як вже зазначалось між позивачем (відправник) та відповідачем (перевізник) 01.08.2021 укладено Договір перевезення № 21/1278, за п. 1.1. якого перевізник зобов`язується згідно заявці відправника, складеної по формі Додатку № 1 до Договору, здійснювати перевезення автомобільним транспортом наданого йому відправником скрапленого вуглеводородного газу до пункту призначення (АЗС відправника, зазначена у відповідній заявці) та видати його зазначеній відправником особі - отримувачу вантажу, а відправник в свою чергу зобов`язується прийняти надані послуги та сплачувати перевізнику їх вартість в порядку та на умовах передбачених договором.

За умовами п. 2.2 Договору, найменування, кількість вантажу до перевезення, дата, час та місце навантаження вантажу, місце доставки вантажу, отримувач вантажу погоджується сторонами в заявках на перевезення вантажу, які складаються відправником по формі Додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, у випадку необхідності здійснення перевезення вантажу відправник зобов`язаний надати перевізнику не пізніше 17-00 дня, що передує дню конкретного перевезення, належним чином оформлену заявку на перевезення вантажу, шляхом її надсилання по факсу, електронною поштою або передачею уповноваженому представнику перевізника під підпис.

Згідно п.п. 4.2.11. Договору, перевізник зобов`язаний доставляти вантаж в зазначене у заявці місце призначення та здавати його особі - одержувачу вантажу, визначеному відправником у заявці.

Відповідно до п. 5.1. Договору, з метою замовлення послуги відправник не пізніше ніж 17-00 дня, що передує даті запланованого перевезення заповнює заявку за Формою Додатку № 1 до Договору та надає її перевізникові шляхом надсилання факсом або електронною поштою за реквізитами, вказаними у цьому Договорі.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що перевізник має право відмовитися від виконання прийнятої заявки відправника лише за умови дії обставин непереборної сили.

Сторони можуть бути звільнені від відповідальності за порушення договірних зобов`язань у визначених випадках, що наступили незалежно від волі сторін (п. 9.1. Договору).

Сторони звільняються від відповідальності, якщо обставини (перешкоди), що мішають їм виконати свої зобов`язання, наступили тільки після підписання цього Договору (п. 9.2. Договору).

Випадками, що звільняють сторони від відповідальності, вважаються обставини непереборної сили, а саме: стихійні лиха природного характеру (повені, пожежі, землетруси, сніжний занос, обвал і т.п.), суспільні явища (війна, збройний конфлікт, інтервенція, блокада і т.п.), а також акти органів влади і управління, що безпосередньо впливають на виконання сторонами договірних зобов`язань (заборона експорту/імпорту, скасування раніше виданої ліцензії т.п.), інші явища (події), що не залежать від волі сторін та мають безпосередній вплив на правовідносини за цим договором (п. 9.3. Договору).

Сторона, що посилається на які-небудь обставини, зазначені в п. 9.3. Договору, зобов`язана негайно (у строк не більш ніж три робочі дні) сповістити іншу сторону по телефону, факсу, телеграфу про настання і припинення дії цієї обставини з доданням належних письмових доказів. Єдиним належним доказом є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України (її регіональним органом), що підтверджує настання таких обставин (п. 9.4. Договору).

Сторона, зачеплена обставиною непереборної сили, не може посилатися на неї, якщо своєчасно не проголосить про її настання або не надасть вищевказані докази настання таких обставин, хіба що сама ця обставина перешкоджала відправленню такого повідомлення (п. 9.5. Договору).

Відповідач вказує, що у телефонній розмові, особисто засновником TOB «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_1 24.02.2022 на виконання умов Договору було повідомлено позивача, а саме начальника департаменту роздрібної торгівлі нафтопродуктами ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_2 (тел. НОМЕР_10 ) про обставини (перешкоди), що заважають виконати зобов`язання в наслідок суспільного явища (війни, збройного конфлікту) та повідомлено про знаходження автотранспорту відповідача з залишками вантажу позивача на стоянці за адресою: АДРЕСА_1 , до отримання заявок на розвантаження від ОСОБА_2 особисто. Інформація щодо переміщення автомобілів на стоянку підтверджується листом ТОВ «РУПТЕЛА Україна» (код ЄДРПОУ 38014287) від 04.11.2022.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо отримання відповідачем заявок (розпоряджень) від позивача та/або начальника департаменту роздрібної торгівлі нафтопродуктами ПІІ «АМІК Україна» ОСОБА_2 на доставку решти вантажу.

Відповідач повідомляє, що особисто Засновник ТОВ «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_1 повідомив позивача про те, що:

- 21.02.2022 на нафтобазі м. Бориспіль водій ТОВ «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_3 здійснив завантаження автомобіля SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 скрапленим газом в кількості 16 319, 00 кг (ТТН № BS-1546 від 21.02.2022). 21.02.2022 на АЗС № 11-07 та на АЗС № 25-04 злито 1250 л (680кг) та 4100 л (2227 кг) скрапленого газу. 22.02.2022 на АЗС № 19-01 та на АЗС № 19-02 було злито 7301 л (4008 кг) та 3500 л (1923 кг) скрапленого газу. 23.02.2022 на АЗС № 17-07 було злито 4000 л (2200 кг) скрапленого газу. В зв`язку із відсутністю заявок про злив газу, водій автомобіля поїхав на місце його стоянки: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21 км Житомирського шосе, буд. 11. В автоцистерні знаходився залишок скрапленого газу в кількості 5281 кг;

- 22.02.2022 на нафтобазі м. Бориспіль водій TOB «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_4 здійснив завантаження автомобіля SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_11 скрапленим газом в кількості 16 308, 00 кг (ТТН №BS-1549 від 22.02.2022). 23.02.2022 на АЗС № 10-03 було злито 3401 л (1862 кг) скрапленого газу. 23.02.2022 року на АЗС № 24-11 було злито 8000 л (4385 кг) скрапленого газу. В зв`язку із відсутністю заявок про злив газу, водій автомобіля поїхав на місце його стоянки: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21 км Житомирського шосе, буд. 11. В автоцистерні знаходився залишок скрапленого газу в кількості 10 061 кг;

- 23.02.2022 на нафтобазі м. Бориспіль водій ТОВ «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_5 здійснив завантаження автомобіля SCANIA реєстраційний номер НОМЕР_5 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_7 скрапленим газом в кількості 17 489, 00 кг (ТТН № BS-1551 від 23.02.2022). 24.02.2022 року на АЗС № 02-04 було злито 3500 л (1867 кг) скрапленого газу. В зв`язку із відсутністю заявок про злив газу, водій автомобіля поїхав на місце його стоянки: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21 км Житомирського шосе, буд. 11. В автоцистерні знаходився залишок скрапленого газу в кількості 15 622 кг.

Відповідач вказує, що під час бойових дій, які проходили поблизу місця стоянки вказаних автомобілів, від прямих влучань та розривів боєприпасів сталася масштабна пожежа на території місця стоянки. Внаслідок пожежі повністю знищено вогнем вказані транспортні засоби разом із вантажем.

Також відповідач зазначає, що засновник ТОВ «ІТАС ТРАНС» ОСОБА_1 повідомив позивача, що 23.02.2022 на нафтобазі ТОВ «ЮНОНАГРУП», яка знаходиться в м. Запоріжжя за адресою: вул. М. Краснова, 13, водій ТОВ «ІТАС ТРАНС» Соколо-Поповський А.О. здійснив завантаження автомобіля MERCEDES-BENZ реєстраційний номер НОМЕР_8 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_9 скрапленим газом в кількості 17 620, 00 кг (ТТН № 0159 від 23.02.2022). 23.02.2022 на АЗС № 08-02 та на АЗС № 08-04 було злито 4700 л (2543 кг) та 6700 л (3605 кг) скрапленого газу. 24.02.2022 року на АЗС № 08-03 та на АЗС № 08-08 було злито 2700 л (1469 кг) та 3000 л (1635 кг) скрапленого газу. В зв`язку із відсутністю заявок про злив газу, водій автомобіля поїхав на місце його стоянки: м. Мелітополь, Запорізької області. В автоцистерні знаходився залишок скрапленого газу в кількості 8368 кг.

Після початку бойових дій 24.02.2022 евакуювати транспортний засіб з м. Мелітополя не вдалося. Станом на 08.12.2022 (згідно даних GPS) автомобіль та причеп знаходиться в м. Мелітополь, Запорізької області на території заводу «Авто ЗАЗ-МОТОР».

Про вказані обставини непереборної сили, відповідач 09.06.2022 повідомив позивача листом № 09/06.

В листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, який адресований «Всім кого це стосується» зазначено, що на підставі ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідачем з 24.02.2022 в якості письмових доказів настання обставин непереборної сили (форс-мажор) було отримано та долучено до матеріалів справи наступні докази:

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022100080003198 дата реєстрації 10.11.2022 щодо заволодіння майном представниками окупаційної влади рф, що належить ТОВ «ІТАС ТРАНС» - автомобілем Мерседес-Бенц реєстраційний номер НОМЕР_8 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_9 з скрапленим газом в кількості 8368 кг, в період з 24.02.2022 по 26.05.2022 за адресою: м. Мелітополь, Запорізької обл., вул. Білякова, 350;

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022111050003428 дата реєстрації 11.11.2022 щодо пошкодження майна внаслідок збройної агресії (бойових дій) рф, що належить TOB «ІТАС ТРАНС» - автомобіля СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 , з скрапленим газом в кількості 5281, 00 кг; автомобіля СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом- цистерною реєстраційний номер НОМЕР_11 з скрапленим газом в кількості 10 061, 00 кг; автомобіля СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_7 з скрапленим газом в кількості 15 622, 00 кг, які знаходились за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, 11 (ЄО № 7674 від 10.11.2022);

- Довідка Національної поліції Головного управління національної поліції в Київській області Бучанського районного управління поліції від 01.12.2022 № 2482 (відповідь на запит ТОВ «ІТАС ТРАНС») щодо знищення техніки на території компанії ТОВ «ЕСТЕЙТ РЕНТ СЕРВІС» за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, 11 - автомобілів: СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом- цистерною реєстраційний номер НОМЕР_2 , з скрапленим газом в кількості 5281, 00 кг; СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_11 з скрапленим газом в кількості 10 061, 00 кг та СКАНІЯ реєстраційний номер НОМЕР_5 , з напівпричепом-цистерною реєстраційний номер НОМЕР_7 з скрапленим газом в кількості 15 622, 00 кг;

- Лист ТОВ «ЕСТЕЙТ РЕНТ СЕРВІС» від 05.12.2022 № 1/05.12-2022 до ТОВ «ІТАС ТРАНС» яким\повідомляється про пошкодження транспорту мінометними обстрілами, який знаходився за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с. Стоянка, вул. 21 км Житомирського шосе, 11;

- Положення про використання мобільного зв`язку в ТОВ «ІТАС ТРАНС»;

- Лист ТОВ «РУПТЕЛА Україна» (код ЄДРПОУ 38014287) від 04.11.2022.

Крім того, відповідач зазначає, що 19.12.2022 отримав від Київської обласної ТПП Сертифікат про форс-мажорі обставини (обставини непереборної сили) № 3200-22-1789 від 16.12.2022 вих. № 262/03.23, яким Київська обласна Торгово-промислова палата на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями (копія додається), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в України» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В п. 5.48. постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 вказано, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до якого:

- статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У п. 75-77 постанови Об`єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 вказано, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Господарський суд, дослідивши у сукупності з іншими доказами, що наявні в матеріалах справи наданий відповідачем сертифікат торгово-промислової палати, дійшов висновку про наявність форс-мажорних обставин, що виникли під час виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором перевезення від 01.08.2021 № 21/1278.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка є різновидом правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки людини нормою права.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Відповідно до п. 44, 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов`язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

З урахуванням викладеного, господарський суд погоджується з доводами відповідача, що його зобов`язання за договором щодо відвантаження на АЗС позивача товару після 24.02.2022 не могли бути виконанні відповідачем, внаслідок форс-мажорних обставин, а саме військової агресії російської федерації на території України, що призвело до знищення автомобілів із товаром позивача на місці їх стоянки (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, 21 км Житомирського шосе, буд. 11) від прямих влучань та розривів боєприпасів та зникнення автомобіля з товаром відповідача на тимчасово окупованій території в м. Мелітополь, Запорізької області.

Крім того, господарський суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази заявок власника товару (позивача) на злив скрапленого газу (товару) на АЗС позивача 24.02.2022 та подальші дати, що повністю виключає будь-яку вину відповідача у невжитті заходів щодо збереження товару чи вину у його знищені.

Також, господарський суд враховує, що згідно ст. 7 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» відправник небезпечних вантажів зокрема зобов`язаний здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів.

Вказане позивачем (відправником, як і отримувачем товару на власних АЗС) здійснено не було, а умовами договору не визначено обов`язку відповідача (перевізника) щодо страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів.

Відсутність причинного зв`язку між збитками (шкодою) та протиправною поведінкою (виною) відповідача (перевізника), виключає відповідальність відповідача за відшкодування позивачу збитків у розмірі 843 509, 29 грн, спричинених російською федерацією під час військової агресії на території України.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 ГПК України встановлено, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва