Рішення

від 23.01.2023 по справі 914/2825/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2023 Справа № 914/2825/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», м. Львів

про стягнення 75 802,94 грн

за участю представників:

від позивача: Сечко С.В. - адвокат;

від відповідача: Дзямко С.В. - адвокат;

Обставини розгляду справи.

07.11.2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», м. Львів про стягнення 75 802,94 грн.

Ухвалою від 11.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 05.12.2022.

Ухвалою від 05.12.2022 суд витребував в Шевченківського районного суду м. Львова матеріали справи № 466/1352/19, відклав розгляд справи на 05.01.2023.

Листом за вих. №466/1352/19/589/2022 від 13.12.2022 Шевченківський районний суд м. Львова надіслав суду справу № 466/1352/19.

Ухвалою від 05.01.2023 суд відклав розгляд справи на 23.01.2023.

17.01.2023 через канцелярію суду від ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району» надійшла заява про застосування строку позовної давності (вх. №1182/23 від 17.01.2023).

Заяви про відвід суду не поступали.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ9174568 від 15.11.2018), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовано ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» виплачене ним страхове відшкодування власнику автомобіля «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що винна у скоєнні ДТП особа, яка перебувала у трудових (службових) відносинах з відповідачем, що керувала в той момент автомобілем «СБМ МДКЗ 10-10», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , самовільно залишила місце події, позивачем отримано право вимоги до ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району» з відшкодування збитків у розмірі 75 802,94 грн.

В судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем позовної давності.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

14.01.2019 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «СБМ МДКЗ 10-10», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Львові на проспекті Шевченка, 21 здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Ford Transit» отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.04.2019 у справі №466/1352/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «СБМ МДКЗ 10-10», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ9174568 від 15.11.2018.

Майнові інтереси власника автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були застраховані в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №838М8-Т/ЛВС від 02.10.2018, за умовами якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати власнику автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будь яке пошкодження або знищення транспортного засобу.

Власник пошкодженого автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся до ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля «Ford Transit» визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 14.01.2019, висновку №10/9 від 21.01.2019, страхового акту №006.00075619-1 від 22.01.2021 ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 75 802,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4118844 від 24.01.2019.

Надалі ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за полісом №АМ9174568 від 15.11.2018, у зв`язку із чим позивач сплатив на користь ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» страхове відшкодування в розмірі 75 802,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №166486 від 11.03.2021.

З огляду на факт виплати позивачем страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 75 802,94 грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пп. «в» п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як встановлено судом, ДТП відбулось з вини ОСОБА_1 , що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.04.2019 у справі №466/1352/19. Водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ПрАТ «Страхова група «ТАС» виплатило ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» страхове відшкодування в розмірі 75 802,94 грн у зв`язку з відшкодуванням останнім власнику автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхового відшкодування внаслідок пошкодження через ДТП автомобіля. Таким чином, до позивача, в силу приписів закону, перейшло право регресної вимоги до такого водія або страхувальника.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Позивач звернувся до суду із позовом до ЛКП «Шляхове-ремонтне підприємство Шевченківського району» про відшкодування розміру виплаченого відшкодування, оскільки ОСОБА_1 станом на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», а відтак, у позивача виникло право вимоги відшкодування шкоди до підприємства за шкоду, завдану його працівником.

Водночас, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, що на момент вищевказаної ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ним та виконував покладені на нього трудові обов`язки.

З урахуванням наведеного, на момент вчинення ДТП ОСОБА_1 був працівником відповідача та виконував покладені на нього трудові обов`язки.

Таким чином, до стягнення підлягає сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 802,94 грн.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, позивачем не пропущено строк позовної давності, зважаючи на наступне.

11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020 по 03.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 строк карантину продовжено до 24.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 строк карантину продовжено до 11.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 строк карантину продовжено до 22.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 строк карантину продовжено з 22.05.2020 до 22.06.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 строк карантину продовжено до 31.07.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 строк карантину продовжено до 19.12.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на дату розгляду справи, з урахуванням змін та доповнень) на території України установлено карантин з 19.12.2020 до 30.04.2023.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.

Таким чином, вищевказаним законом строк позовної давності, встановлений ст.ст. 257, 258 ЦК України, продовжено на строк дії карантину.

Враховуючи, що закінчення строку позовної давності (якщо навіть відраховувати з дати ДТП) припало на строк дії карантину та після набрання чинності положенням ЦК України, яким строк позовної давності на період карантину продовжено, суд вважає що строк позовної давності щодо вимог позивача не сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства «Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району», м. Львів, вул. Інструментальна, 13 (ідентифікаційний код 03348946) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ, просп. Перемоги, 65 (ідентифікаційний код 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 75 802,94 грн, 2 481,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 23.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 30.01.2023.

СуддяМазовіта А.Б.