Ухвала

від 23.01.2023 по справі 914/100/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.01.2023 Справа № 914/100/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Артимовича В.М., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , м. Львів

про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Суддя Артимович В.М.,

секретар судового засідання Іванило О.П.

За участю представників:

від боржника: Гапон С.Й.;

від АТ Укрексімбанк: Мірчук В.В. (у режимі відеоконференції);

від ТОВ Волиньторгхліб: Войтович В.А.;

від ПрАТ Готель Україна: Войтович В.А.;

керуючий реструктуризацією: Богач С.С. арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Богача С.С., попереднє засідання суду призначено на 08.04.2020.

Оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 27.05.2020 визначено розмір та перелік визнаних вимог кредиторів на загальну суму 126923669,33 грн., зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали та зобов`язано керуючого реструктуризацією протягом 3 робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

Постановою суду від 25.05.2021 у задоволенні клопотання АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про закриття провадження у справі від 16.03.2021 за вх. №6078/21 відмовлено, ОСОБА_1 визнано банкрутом і введено процедуру погашення боргів боржника, керуючим реалізацією майна у справі призначено арбітражного керуючого Богача С.С., оприлюднено протягом трьох днів з дня прийняття постанови на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 вимоги апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» задоволено, постанову Господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі № 914/100/20 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено клопотання АТ «Державний експортно-імпортний банк України» про закриття провадження у справі, закрито провадження у справі № 914/100/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та постанову Господарського суду Львівської області від 25.05.2021 у справі № 914/100/20 скасовано, справу № 914/100/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022, для розгляду цієї справи, визначено суддю В.М. Артимовича.

Ухвалою суду від 25.08.2022 прийнято справу № 914/100/20 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до розгляду, призначено попереднє засідання суду на 05.10.2022.

16.09.2022 від боржника надійшло клопотання про зміну підсудності, в якому просить справу № 914/100/20 передати на розгляд до Господарського суду Волинської області у зв`язку із зміною місця реєстрації. У клопотанні зазначено, що згідно інформації з Реєстру Луцької міської територіальної громади про задеклароване/зареєстроване місце проживання № 3113 від 24.05.2022, місце проживання ОСОБА_1 визначено за адресою: АДРЕСА_2 .

28.09.2022 від арбітражного керуючого Богача С.С. надійшли пояснення щодо закриття провадження у справі про банкрутство ФО ОСОБА_1

28.09.2022 від боржника надійшло клопотання про визнання банкрутом фізичної особи, у якому просить ухвалити постанову про визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , оприлюднити про це інформацію на офіційному веб-порталі судової влади України, призначити керуючим реалізацією майна арбітражного керуючого Богача С.С.

03.10.2022 від боржника надійшли додаткові пояснення щодо визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.

05.10.2022 на електронну адресу суду представником АТ «Укрексімбанк» подано клопотання про відкладення розгляду справи, у якому просить також витребувати у ОСОБА_1 письмові пояснення щодо зміни прізвища та імені. Зокрема, у клопотанні зазначено, що 20.09.2022 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, винесена 14.09.2022 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі №0308/4553/12 про стягнення заборгованості з ТОВ «ГК «Волинь» та ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк», з якої вбачається, що ОСОБА_1 змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_2 . У клопотанні вказано, що у додаткових поясненнях від 27.09.2022 боржник зазначає своє ім`я та прізвище як ОСОБА_3 . У зв`язку із цим необхідно витребувати у боржника письмові пояснення щодо даного факту з наданням підтверджуючих документів.

Ухвалою суду від 05.10.2022 попереднє засідання суду призначено на 09.11.2022, зобов`язано боржника надати належні документи щодо дійсного на момент розгляду справи прізвища та імені боржника та надіслати учасникам справи клопотання про зміну підсудності та клопотання про визнання банкрутом фізичної особи.

24.10.2022 від боржника на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2022 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначено, що відповідно до свідоцтва про зміну імені, дата видачі 22.07.2016, серія НОМЕР_2 , було зареєстровано ім`я боржника, як ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про зміну імені, дата видачі 22.10.2021, серія НОМЕР_3 , було зареєстровано ім`я боржника, як ОСОБА_1 . До вказаних додаткових пояснень долучено докази надіслання таких пояснень та клопотання про зміну підсудності від 14.09.2022 іншим учасникам справи.

03.11.2022 на електронну адресу суду від представника АТ «Укрексімбанк» надійшли додаткові пояснення, у яких викладено міркування щодо обґрунтованості, поданого АТ «Укрексімбанк», клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 14.09.2022 про зміну підсудності та призначено попереднє засідання на 30.11.2022.

21.12.2022 на електронну адресу суду представником ТзОВ «Волиньторгхліб» та ПрАТ «Готель Україна» подано письмові пояснення у даній справі.

19.12.2022 представником боржника подано додаткові пояснення по суті даної справи. Зокрема, у поясненнях наведено міркування щодо обґрунтувань кредитора АТ «Укрексімбанк» про наявність підстав для закриття провадження у справі та щодо зміни імені боржника.

Ухвалою суду від 21.12.2022 призначено попереднє засідання суду на 23.01.2023.

23.01.2023 на розгляд суду від представника АТ «Укрексімбанк» надійшли додаткові пояснення.

У судове засіданні 23.01.2023 з`явилися представники боржника, АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Волиньторгхліб», ПрАТ «Готель Україна» та керуючий реструктуризацією, підтримали позицію, викладену у поданих до суду заявах та письмових поясненнях.

Зокрема, АТ «Укрексімбанк» у своїх клопотаннях та письмових поясненнях зазначає, що ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано декларації про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки. В яких зазначено відомості про майно та доходи боржника та членів його сім`ї. Відповідно до п. 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 21.08.2019р. № 2627/5, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім`ї не надав інформацію». 22.12.2020р. АТ «Укрексімбанк» направлено арбітражному керуючому Богачу С.С. вимогу про витребування у боржника додаткових пояснень щодо підстав набуття членами сім`ї майна, зазначеного у деклараціях, з наданням копій правовстановлюючих документів на майно, та джерел отримання доходів. 03.02.2021р. АТ «Укрексімбанк» отримано від арбітражного керуючого Богача С.С. копію додаткових пояснень ОСОБА_1 щодо доходів членів його сім`ї разом з копіями податкових декларацій. Однак, копій правовстановлюючих документів на майно не було надано. У зв`язку із цим, 10.02.2021р. арбітражному керуючому Богачу С.С. направлено вимогу отримати від боржника копії правовстановлюючих документів на майно, зазначено в деклараціях. 26.02.2021р. АТ «Укрексімбанк» отримано від арбітражного керуючого Богача С.С. копію додаткових пояснень ОСОБА_1 щодо майна членів його сім`ї.

АТ «Укрексімбанк» вказує, що, розглянувши подані ОСОБА_1 декларації про майновий стан та додатково витребувані додаткові пояснення щодо майна членів сім`ї боржника разом із копіями правовстановлюючих документів, проаналізувавши інформацію, що знаходиться у вільному доступі, ознайомившись з матеріалами судової справи, АТ «Укрексімбанк» було встановлено, що у поданих деклараціях не зазначено всього майна, що належить членам його сім`ї, та не відображено доходів, отриманих членами його сім`ї.

Крім того, АТ «Укрексімбанк» у своїх поясненнях зазначає, що ухвалою суду від 05.10.2022 зобов`язано ОСОБА_1 подати належні документи щодо дійсного на момент розгляду справи прізвища та імені боржника. 26 жовтня 2022 року АТ «Укрексімбанк» отримано від боржника копії свідоцтв про зміну імені. З даних свідоцтв вбачається, що 22 липня 2016 року ОСОБА_1 змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_2 . 22 жовтня 2021 року ОСОБА_2 змінив прізвище та ім`я на ОСОБА_3 . Таким чином, в період з 22.07.2016р. по 22.10.2021р. юридично не було особи з прізвищем, ім`ям та по-батькові як ОСОБА_1 . Однак, в цей період до Господарського суду Львівської області від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. На підставі цієї заяви судом 19.02.2020р. відкрито провадження у даній справі, зобов`язано державні органи надати інформацію про ОСОБА_1 . Арбітражний керуючий також робив запити з приводу наявності майна саме у ОСОБА_1 , а не ОСОБА_4 . Крім цього, згідно відповіді Державної податкової служби України від 02.04.2020р. №/6/99-00-02-01-06 ОСОБА_1 у вересні 2015 року подав до контролюючого органу заяву за формою №1П про відмову від податкового номеру (реєстраційного номеру облікової картки платника податків). На підставі цієї заяви 25.09.2015р. податковий номер 2310905950 був закритий. На сьогодні ОСОБА_1 перебуває на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб платників податків за прізвищем, ім`ям, по-батькові та серією і номером паспорта. Даний факт ОСОБА_1 прихований від суду та учасників справи, у поданих деклараціях внесена невірна інформація щодо наявності податкового номеру. Таким чином, подання боржником неправдивої інформації про свої персональні дані призвело до того, що суд та арбітражний керуючий у запитах до відповідних органів та установ з приводу наявності у боржника майна невірно зазначили персональні дані особи, по яких мав здійснюватися пошук. Отже, АТ «Укрексімбанк» вказує, що при подачі заяви боржником введено оману суд щодо достовірних відомостей про свою особу.

Керуючий реструктуризацією у своїх поясненнях щодо поданого клопотання головою зборів кредиторів ( АТ «Укрексімбанк) щодо закриття провадження у справі про банкрутство ФО ОСОБА_1 , зазначає, що, на його думку, таке клопотання не підлягає задоволенню, оскільки боржником було подано виправлені декларації та відповідні пояснення, щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї. А також клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство не містить належних та допустимих доказів на підтвердження придбання майна за кошти боржника та реєстрації такого майна на іншого члена сім`ї, а також не має підтвердження здійснення такого придбання, чи реєстрації з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами. При перевірці декларацій ОСОБА_1 керуючим реструктуризації встановлено що декларації за 2017р., 2018р, 2019р., які були подані ОСОБА_1 в Господарський суд Львівської області відповідають вимогам п.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства. Також інформує суд про те, що фінансовий стан боржника ФО ОСОБА_1 не змінився.

Представник ТзОВ «Волиньторгхліб» та ПрАТ «Готель Україна» у поданих поясненнях з врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.2022 у справі № 914/100/20, зазначив, що вирішення клопотання АТ «Укрексімбанк» про закриття провадження у справі без повного з`ясування обставин щодо наявності заборгованості та встановлення факту відчуження майна, є передчасним.

Представник ОСОБА_1 у письмових поясненнях, поданих на розгляд суду зазначає, що інформація боржником не була вказана в декларації за період 2017-2019 у зв`язку з тим, що член сім`ї не надав інформацію. У поясненнях зазначено, що у боржника був відсутній умисел не вказувати у декларації відомості про квартиру мами - ОСОБА_5 , оскільки ця інформація не була відображена в інформаційній довідці з реєстру речових прав. Також зазначає, що 26.04.2021 р. син боржника ОСОБА_6 надав копію Договору №19503570004 від 30.08.2019 р. на строковий вклад «КЛАСИЧНИЙ», згідно якого в нього на рахунку в АТ «Ощадбанк» перебувала сума вкладу в розмірі 130 000 доларів США. Даний договір вкладу закінчив свою дію згідно п. 1.1. договору 28.08.2020 р. Джерелом походження коштів є дохід, який був отриманий та задекларований ОСОБА_7 за період 2017-2019 р. в сумі 5299132 грн.

У поясненнях представник ОСОБА_1 щодо зміни імені зазначає, що 04 квітня 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області на підставі подання органу виконавчої служби прийняв ухвалу, якою тимчасово обмежив боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.12.2011р. про стягнення з ОСОБА_1 2 406 739,77грн. боргу на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». 30 березня 2015 року Шевченківський районний суд міста Києва на підставі подання органу виконавчої служби прийняв ухвалу, якою тимчасово обмежив боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України з тимчасовим вилученням паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань по сплаті на користь ПАТ ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» в особі філії АТ «Укресімбанк» у м. Луцьку заборгованості за кредитним договором № 86908К5 від 06.06.2008 р. в розмірі 1393719 доларів США 92 центи та 2927685,82 грн., покладених на боржника рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2012 р. у справі № 0308/2553/12.

Одночасно, у поясненнях представник заявника вказує, що ОСОБА_1 має хронічну хворобу судин та серця та є інвалідом другої групи, що зокрема вбачається з пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 від 08.06.2022 (копія в матеріалах справи). В 2016 р. з метою проведення операції на судинах та відновлювальної терапії, ОСОБА_1 потрібно було виїхати до Польщі та в подальшому раз в рік проходити лікування в Польщі. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 був змушений змінити ім`я в 2016 р. для виїзду до Польщі. Та обставина, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про неплатоспроможність з зазначенням імені ОСОБА_1 , свідчить про те, що боржник не мав на меті вводити в оману кредиторів, оскільки, якщо б у заяві було зазначено змінене ім`я, то кредитори були б позбавлені можливості звернутися з кредиторськими заявами до суду. Також у поясненнях стверджує, що відповідно до Інформації з держреєстру речових прав від 08.12.2022 р. № 317123633 про наявність права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, за ОСОБА_2 не має.

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов`язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім`я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв`язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності).

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на зміну імені, визначеним статтею 295 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до свідоцтва про зміну імені від 22.07.2016 серія НОМЕР_2 зареєстровано зміну прізвища та імені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 22.10.2021 серія НОМЕР_3 зареєстровано зміну прізвища та імені з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що аналіз норм процесуального права щодо оформлення позовних заяв, заяв, клопотань, у тому числі заяв про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність дає підстави дійти висновку, що такі вимоги законодавця, як зазначення імені (для фізичних осіб), найменування (для юридичних осіб), ідентифікаційного коду юридичної особи, ідентифікаційного номеру (для фізичних осіб) чи номеру і серії паспорта зумовлені необхідністю ідентифікувати особу заявника та встановити повноважність підписувати ту чи іншу заяву.

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо; ім`я особи - прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 від 03.01.2020, поданій на розгляд Господарського суду Львівської області, у групі верхніх реквізитів та поруч із підписом заяви зазначено прізвище та ім`я особи, які на момент подання такої заяви юридично не були дійсними та не були вірними (дійсними) щодо ідентифікації відповідної особи згідно з вимогами чинного законодавства.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства, особа, яка скористалася своїм правом на зміну прізвища та/або імені має у місячний термін обміняти паспорт та ідентифікаційний код із зазначенням нового прізвища та/чи імені. Водночас, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , яка подана на розгляд суду у січні 2020 року, незважаючи на зміну прізвища та імені на ОСОБА_2 (свідоцтво про зміну імені від 22.07.2016 серія НОМЕР_2 ), заявником долучено копію паспорта НОМЕР_5 та копію ідентифікаційного номеру на прізвище ОСОБА_3 .

Згідно із ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Суд зазначає, що кожна особа, яка подає, зокрема, позовну заяву, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з додержанням чи недодержанням нею вимог процесуального законодавства щодо подання позовної заяви. Правосуддя в судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу, що означає обов`язок всіх учасників судового процесу дотримуватись вимог процесуального законодавства. Крім того, учасники судового процесу мають добросовісного користуватись своїми правами та виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України»).

При цьому суд зазначає, що важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» «Bellet v. France», заява № 13343/87) від 04.12.1995 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Європейський суд з прав людини також зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Рішення ЄСПЛ від 20.02.2014 року у справі «Шишков проти Росії», заява № 26746/05).

Суд наголошує, що особи, які звертаються до суду зобов`язані добросовісно користуватися своїми правами. Також суд, серед іншого, вважає за необхідне зауважити, що згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Постанова ВС від 10 квітня 2019 року у справі N 390/34/17 (провадження N 61-22315сво18).

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. (Постанова ВС від 18 жовтня 2021 року у справі N 299/3611/19 (провадження N 61-9218св21).

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а й на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Суд звертає увагу на необхідність дотримання вимог чинного законодавства, у тому числі щодо оформлення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, та щодо правових наслідків зміни прізвища та імені. Суд також вважає за необхідне зауважити, що заявник не був позбавлений права подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність із дотриманням вимог законодавства із зазначенням у реквізитах такої заяви вірного (дійсного) на момент подання заяви прізвища та імені та вказати також усі попередні прізвища та ім`я.

Суд звертає увагу на те, що факти про зміну прізвища та імені заявником, а також дати таких змін прізвища та імені встановлені судом лише під час нового розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України заввданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Отже, як встановлено судом, у період з 22.07.2016 року та на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (січень 2020 року) заявник фактично мав прізвище ОСОБА_8 та ім`я ОСОБА_9 .

Суд зауважує, що відсутність у матеріалах справи такої інформації на момент подання заяви, а також на момент проведення підготовчого засідання у цій справі фактично позбавило можливості повно, всебічно та об`єктивно досліджувати обставини справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства, у тому числі отримувати дійсну, достовірну інформацію від відповідних органів, установ та організацій щодо особи, неплатоспроможність якої є предметом розгляду цієї справи.

Також суд наголошує, що обґрунтування, викладені представником ОСОБА_1 у письмових поясненнях, поданих на розгляд суду, не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

З огляду на наведені положення законодавства, беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду. Враховуючи наведене, усі нерозглянуті заяви та клопотання у цій справі теж підлягають залишенню без розгляду.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з вказаним позовом до суду, у тому порядку, який встановлений Законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) залишити без розгляду.

2. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Богача Степана Степановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 676 від 26.03.2013 р., адреса: 80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Івасюка, 6).

4. Копію ухвали надіслати боржнику, арбітражному керуючому Богачу С.С., кредиторам, ДПС України в особі Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Галицькому відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Львів) (Відділу з питань банкрутства).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повний текст ухвали складено 31.01.2023.

Суддя Артимович В.М.