Рішення

від 19.01.2023 по справі 915/118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Справа № 915/118/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573, електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Забудова Рент (вул. Аритилерійська, 4/1, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 41660748)

про стягнення 59970,33 грн.

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 24.01.2022 № 561/02.02.01-22/02.06/14/22 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Забудова Рент, в якій просить суд стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 59970,33 грн. за користування земельною ділянкою за період з 13.12.2017 по 01.05.2019, площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) по вул. Артилерійська, 4 (нова адреса вул. Артилерійська, 4/1) у м. Миколаєві.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо не сплати відповідачем коштів у вигляді орендної плати за договором оренди землі за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.), на якій розташований об`єкт нерухомості, належний відповідачу, по вул. Артилерійська, 4/1, м. Миколаїв, чим порушені права Миколаївської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Податкового кодексу України, Закону України Про місцеве самоврядування, ст. ст. 83, 93, 120, 125, 126, 141, 206 ЗК України, положеннями Закону України Про оренду землі, ст. ст. 377, 526, 610, 612, 638, 651 ЦК України.

Ухвалою суду від 08.02.2022 позовну заяву від 24.01.2022 № 561/02.02.01-22/02.06/14/22 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 08.02.2022 була вручена представнику позивача 14.02.2022, про що свідчить повідомлення про вручення з власноручним підписом представника позивача, яке міститься в матеріалах справи.

18.02.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач просить відкрити провадження у справі та зазначає наступне: - у пункті 4 додатків до позову наявна технічна помилка в частині зазначення дати формування виписки в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; - у пункті 5 додатків наявна технічна помилка в частині зазначення дати договору оренди землі № 3074; - у п.7 договір про зміни від 10.12.2008 №1741; - датою укладення договору оренди землі є 29.10.2008.

Ухвалою суду від 23.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 березня 2022 року о 13 год. 30 хв. Зобов`язано позивача у строк до 11.03.2022 надати до суду докази, які підтверджують відправлення відповідачу додатків до позову; надати пояснення та відомості щодо не повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 1453 від 12.10.2021 на суму 2270,00 грн. Запропоновано відповідачу в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано позивачу в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ч. 3-6 ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив надати до суду заперечення з викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, а також докази направлення заперечень на адресу інших учасників справи.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 22 березня 2022 року о 13 год. 30 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 19.10.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 24 листопада 2022 року о 12 год. 00 хв.

17 листопада 2022 року відповідач через «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву в якому вказує, що позивач не зазначає, що відповідач вже кілька разів намагався оформити належним чином своє право користування земельною ділянкою та звертався із відповідними листами до Миколаївської міської ради за роз`ясненнями. Але в своїй позовній заяві Миколаївська міська рада зазначає, що жодних дій ТОВ «Забудова Рент» зроблено не було та ця бездіяльність спонукала їх звернутися до суду. Але в той же час чітко прослідковується бездіяльність Миколаївської міської ради в небажанні оформляти відповідні документи на земельну ділянку хоча б шляхом надання відповідного роз`яснення яким чином, в якому порядку та на яких умовах ТОВ «Забудова Рент» має оформити своє право користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне товариству нерухоме майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4/1. Так, 05.07.2019 року директор ТОВ «Забудова Рент» звернувся до Миколаївської міської ради із листом від 05.06.2019 року за вих. № 8 в якому зазначає, що товариство має намір оформити своє право на земельну ділянку, у зв`язку з чим виникла потреба визначитись з питаннями власника (розпорядника) земельної ділянки та її цільового призначення. Нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим № 4810137200:07:023:0001 фактично частково перебуває в державній власності, а частково в приватній. Будівля, що розташована на земельній ділянці фактично є багатоповерховою та неподільною, оскільки приміщення ТОВ «Забудова рент» та приміщення які належать державі перебувають на різних поверхах. Таким чином, ТОВ «Забудова Рент» позбавлена навіть можливості належним чином оформити своє право користування земельною ділянкою по вул. Артилерійська, 4/1 оскільки на даний час незрозуміло хто є власником (розпорядником) земельної ділянки; яким є код цільового призначення земельної ділянки; в якому порядку та на яких умовах ТОВ «Забудова Рент» матиме змогу оформити своє право на земельну ділянку. Відповідач вказує, що позовна заява Миколаївської міської ради подана передчасно, не обґрунтована належними доказами, а отже не підлягає задоволенню в повному обсязі. Крім того, відповідач вказує, що Миколаївська міська рада вже раніше зверталася до Господарського суду Миколаївської області з повністю аналогічною позовною заявою та тими самими доказами, тобто цей предмет та підстави позову судом вже розглядалися. (Рішення Господарського суду Миколаївської області по справі № 915/2201/19 від 04 лютого 2020 року та Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 915/2201/19 від 07 травня 2020 року). Предметом спору у даній справі була вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України коштів за безоплатне користування земельною ділянкою площею 808 кв.м (ідеальна частка складає 380 кв.м) по вул. Артилерійська, 4 у м. Миколаєві в сумі 59970,33 грн., тому просить суд закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України. Відповідач просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.1 ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідач в обґрунтування закриття провадження у справі посилається на рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/2201/19 від 04.02.2020 та Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду по справі №915/2201/19 від 07 травня 2020 року. Вказує, що предметом спору у даній справі також була вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України коштів за безоплатне користування земельною ділянкою площею 808 кв.м (ідеальна частка складає 380 кв.м) по вул. Артилерійська, 4 у м. Миколаєві в сумі 59970,33 грн.

Суд розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі №915/118/22, ухвалив відмовити в його задоволенні, оскільки у справі №915/2201/19 та справі №915/118/22 різний предмет позову.

Ухвалою суду від 24.11.2022 занесену до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 20 грудня 2022 року о 10 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 20.12.2022 занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 січня 2023 року о 10 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, пунктом 43 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради

від 27.10.2004 № 24/13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 808 кв.м, у тому числі 443 кв.м під капітальною забудовою, 365 кв.м під проходами та проїздами, зарахувавши її до земель змішаного використання (землі громадського призначення та комерційного використання), для обслуговування будівель та споруд по вул. Артилерійській, 4 та надано акціонерному банку «Укоопспілка» в оренду строком на15 років із співвласниками будівель земельну ділянку площею 808 кв.м, для, обслуговування приміщень Миколаївської філії акціонерного банку «Укоопспілка» по вул. Артилерійській, 4.

15.03.2005 між Миколаївською міською радою (далі - орендодавець) та Акціонерним банком /далі-АБ/ Укоопспілка (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 27.10.2004 №24/13 надає, а Акціонерний банк Укоопспілка приймає в оренду із співвласниками земельну ділянку для обслуговування приміщень Миколаївської філії АБ Укоопспілка по вул.Артилерійській, 4 (Центральний район) (а.с.56-60).

У відповідності до п. 2.1 Договору, в оренду передається із співвласниками земельна ділянка загальною площею 808 кв.м, у тому числі 443 кв.м під капітальною забудовою, 365 кв.м під проходами, проїздами, з визначенням ідеальної частки АБ Укоопспілка47/100 від земельної ділянки площею 808 кв.м., що складає 380 кв.м, без права передачі її в суборенду.

Згідно п.3.1 Договору, договір діє протягом 15 років з дати прийняття рішення, тобто до 27.10.2019. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Матеріали справи не містять відомостей щодо продовження договору після спливу строку його дії.

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку (380 кв.м) встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки.

Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. 15.03.2005 року за реєстровим №1209 та зареєстровано в Миколаївській міській раді у книзі записів договорів оренди землі 01.04.2005 року за №3074.

01.04.2005 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 380 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 4 (а.с.63).

29.10.2008 року сторонами підписано договір про зміни до Договору оренди, відповідно до якого внесено наступні зміни:

« 1.1. Пункт 4.2 розділу 4 договору оренди землі: «Річна орендна плата за земельну ділянку (380 кв.м.) встановлюється у розмірі 1,5% (одного цілого п`яти десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки, де:

нормативно грошова оцінка земельної ділянки (380 кв.м.) на час укладання цього договору складає 192 086,20 грн.»

викласти в наступній редакції:

«з 01.01.08 річна орендна плата за земельну ділянку (380 кв.м) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, де:

нормативно грошова оцінка земельної ділянки (380 кв.м.) на час укладання цього договору становить 204 375,88 грн. (з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,028).

Виходячи з цього розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладання складає 6 131,28 грн.»

Вказаний договір про зміни зареєстровано у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2008 за № 040800101394 (а.с.23).

Пунктом 22 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №334 від 23.03.2012, 47/100 частини нежитлових приміщень по вул.Артилерійській, 4, яка належить ПАТ «Акціонерний Банк «УКРООПСПІЛКА», договір оренди землі від 01.04.05 №3074, надано нову адресу: вул.Артилерійська, 4/1.

Згідно інформаційної довідки №202684641 від 03.03.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 385717048101, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 725 кв.м. розташовані в будівлі літ.А-4 за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Артилерійська, буд.4/1 зареєстровано на праві приватної власності з 13.12.2017 року за ТОВ Забудова Рент . З 24.07.2017 нерухоме майно перебувало у приватній власності ОСОБА_1 , розмір частки 0 (право власності припинено 13.12.2017). До 24.07.2017 нерухоме майно перебувало у приватній власності ПАТ «Акціонерний Банк «УКРООПСПІЛКА», розмір частки 0, підстава виникнення: свідоцтво про право власності, серія та номер САЕ386836, видане 30.05.2012 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (а.с.29-34).

Як вбачається з інформації, наданої листом від 22.03.2019 року №414/9/14-29-50-05 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області, ПАТ «Акціонерний банк «УКООПСПІЛКА» за податкові періоди з 2015 2019 роки податкову звітність з плати за землю до ДПІ не надано, сплату орендних платежів не здійснено. З 24.07.2017 нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці по вул.Артилерійська, 4, перейшло у власність Клименко Ю.Л. Громадянином ОСОБА_1 податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку по вул.Артилерійська, 4, загальною площею 380,00 кв.м. для обслуговування приміщень за період з 01.01.2015 по теперішній час не надавалися. З 13.12.2017 року нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці по вул. Артилерійській, 4 перейшло у власність ТОВ «Забудова Рент» . Також, у листі зазначено, що ТОВ Забудова Рент податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку по вул.Артилерійська, 4, загальною площею 380,00 кв.м для обслуговування приміщень за період з 01.01.2015 по теперішній час не надавалися, сплата платежів не здійснювалась (а.с.22).

Позивач вказує, що внаслідок не оформлення відповідачем ТОВ Забудова Рент права користування земельною ділянкою та не здійснення плати за землю 23.04.2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1824/02.02.01-22/11/14/19, в якому відповідача було запрошено на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, призначене на 14.05.2019 року (а.с.21). Факт направлення листа підтверджується копією фіскального чеку.

14.05.2019 року за результатами засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам був складений відповідний акт, згідно з якого ТОВ Забудова Рент було визначено розмір збитків, нанесених Миколаївській міській раді, у вигляді неодержаної орендної плати за земельну ділянку по вул.Артилерійська, 4 у період з 13.12.2017 до 01.05.2019, який складає 59 970,33 грн (а.с.35-36). Розрахунок збитків додано до Акту (а.с.28).

Позивачем 22.07.2019 направлено на адресу відповідача лист №3733/02.02/01-22/11/14/19, в якому позивачем запропоновано відповідачу сплатити збитки в розмірі 59 970,33 грн. До вказаного листа додано акт комісії та рішення виконкому про затвердження акту. Факт направлення листа підтверджується копією фіскального чеку (а.с.20).

Відповідач вказані кошти не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 59 970,33 грн. за користування з 13.12.2017 по 01.05.2019 земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин ) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передб ачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489). Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 р. № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.

Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового Кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1998 та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Господарський суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим Кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 р. у справі № 905/1680/20 в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 29.05.2020 р. у справі № 922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися Позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абзац другий пункту 37 постанови).

Так, позивачем надано суду розрахунок збитків, нанесених Миколаївській міській раді внаслідок несплати ТОВ «Забудова Рент» орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Артилерійська, 4 за період з 13.12.2017 по 01.05.2019 на суму 59 970,33 грн. виходячи з даних про нормативну грошову оцінку саме земельної ділянки по вул.Артилерійська, 4, при цьому належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки в спірний період, а саме технічної документації на земельну ділянку по вул.Артилерійська, 4/1, виготовлену компетентним органом до договору оренди, довідки з Державного земельного кадастру, витягу з Державного земельного кадастру, чи висновку судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, позивачем до суду не надано.

Таким чином, будь-які розрахунки, зроблені за відсутності вказаних доказів, для розрахунку орендної плати, є необґрунтованими.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, розмір заборгованості з орендної плати за спірний період. Таким чином доводи позивача, що висвітлені у позові, не знайшли свого підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи.

Також, позивачем не надано суду належних доказів щодо ідентичності об`єкта нерухомості набутого ТОВ Забудова Рент розташованого по вул.Артилерійській, 4/1, характеристикам об`єкта нерухомості , який є предметом договору оренди, яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 808 кв.м (ідеальна частка складає 380 кв.м) по вул. Артилерійській, 4.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

У відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.01.2023.

Суддя Н.О. Семенчук