Рішення

від 25.01.2023 по справі 916/2156/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2156/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кнут В.Ю., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом: Департаменту міського господарства Одеської міської ради

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіменд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Південний офіс Держаудитслужби

про стягнення 660591,93 грн.

за участю представників

від позивача - не прибули

від відповідача - не прибули

від третьої особи - не прибули

До суду надійшла позовна заява Департаменту міського господарства Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітіменд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Південний офіс Держаудитслужби, про стягнення 660591,93 грн збитків, завданих місцевому бюджету.

Ухвалою від 06.09.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - не більше десяти днів з дня вручення ухвали.

09.09.2022, у встановлений строк, позивач подав до суду докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.09.2022 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.10.22 о 10 год.

Ухвалою від 05.10.2022 відкладено підготовче засідання на 19.10.2022.

Ухвалою від 19.10.2022 відкладено підготовче засідання на 09.11.2022.

Відповідно до п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Однак, в порушення зазначеної норми права, лише 25.10.2022 до суду повернулась ухвала про відкриття провадження у справі від 12.09.2022, надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві пл. Бориса Дерев"янка 1, м. Одеса, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Враховуючи викладене, судом було направлено на адресу Одеській дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» окрему ухвалу від 24.10.2022, на яку пошта надала відповідь 14.11.23.

Ухвалою від 09.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.11.2022.

В подальшому розгляд справи по суті був призначений на 21.12.22, 18.01.2023.

Однак, в засіданні 18.01.23 відбулось відключення енергії, тому ухвалою від 18.01.23 суд призначив розгляд справи по суті на 25.01.23.

Крім того, судом перевірено місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і встановлено, що в реєстрі зареєстровано місцезнаходження відповідача м. Херсон вул. Ливарна 8.

Загальновідомим є факт збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України та окупація частини території України, в тому числі, Херсонської області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено до 21.11.2022.

Внаслідок окупації частини території України, АТ Укрпошта тимчасово припинило приймання до пересилання поштових відправлень, в тому числі до Херсонської області, що наразі унеможливило направлення судом на адресу відповідача копії ухвали.

З огляду на вищенаведені обставини, враховуючи впровадження воєнного стану на території всій України та неможливість вручення копії ухвали відповідачу за зареєстрованою в Єдиному реєстрі адресою, суд розмістив 14.11.22, 01.12.22, 26.12.22 та 20.01.23 оголошення для відповідача на сайті Судової влади.До того ж, суд надсилав ухвали від 30.11.22, 21.12.22, 18.01.23 вже на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач в засідання не прибув, відзиву не надав.

Позивач в засідання 25.01.23 не прибув, подавши заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа в засідання не прибула, подавши 08.12.22 письмові пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

встановив:

Між Департаментом міського господарства Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітіменд" 27.09.2018 укладено договір № 898 про закупівлю робіт за державні кошти, за умовами якого відповідач зобов"язався виконати підрядні роботи, зазначені у проектно-кошторисній документації, а замовник - прийняти і оплатити за наявності бюджетних коштів на рахунках. Найменування робіт - Капітальний ремонт та благоустрій прибудинкових територій в межах м. Одеса, вул. Бреуса, 61/5, 61/6, 61/7, Маршала Бабаджаняна 15, 17, 17А. Ціна договору 4556877,66 грн (п. 3.1 договору).

21.06.2019 між Департаментом міського господарства Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітіменд" укладено договір № 612, за умовами якого відповідач зобов"язався виконати роботи з капітального ремонту та благоустрою прибудинкових територій за адресами: м. Одеса вул. Маршала Бабаджаняна 21, 23, 25, 27. Договірна ціна 1405511,09 грн (п. 2.1 договору).

У 2020 році Південним офісом Держаудитслужби проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту міського господарства Одеської міської ради за період з 1 січня 2018 року по 30 квітня 2020 року, за результатами якої складено акт ревізії від 07.08.2020 №06-11/25. Ревізією встановлено наступне: договір від 21.06.2019 №612. Капітальний ремонт та благоустрій прибудинкових територій за адресами:м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 21, 23, 25, 27. Вартість робіт становить 1 405 511,09 гривні. Договірна ціна тверда. Виконано робіт на суму 1 405 511,09 гривні. Встановлені розбіжності на загальну суму 217 511,87 гривні.

Договір від 27.09.2018 № 898. Капітальний ремонт та благоустрій прибудинкових територій за адресами: м. Одеса, вул. Бреуса, 61/5, 61/6, 61/7. Вартість робіт становить 4 556 877,66 гривні. Договірна ціна тверда. Виконано робіт на суму 4 556 877,66 гривні. Встановлені розбіжності на загальну суму 440 321,93 гривні.

Загальна сума завищення ТОВ «СІТІМЕНД» становить 660 591,07 гривні.

Так, в акті ф. КБ-2в за серпень 2019 року на суму 596 590,42 грн по об`єкту «Капітальний ремонт та благоустрій прибудинкових територій за адресами: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна 21, 23, 25, 27», відповідно до договору від 21.06.2019 № 612, враховано загальну товщину основ із щебню та відсіву під тротуарну плитку товщиною 30 см, тоді як проведеним обстеженням встановлено реальну товщину 15 см. Аналогічно проведеним обстеженням по об`єктам встановлено невідповідність кількості кущів самшиту. Крім того, підрядною організацією помилково включено до актів ф. № КБ-2в кошти на утримання служби замовника (включаючи витрати на технічний нагляд) та вартість експертизи проектної документації.

Детальніше наведено у розрахунку завищення вартості робіт.

Розрахунок завищення вартості робіт ТОВ «СІТІМЕНД» у додатку 43б.

Під час ревізії з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Департаментом Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «СІТІМЕНД» для проведення зустрічної звірки.

Під час виходу 22 червня 2020 року для проведення зустрічної звірки за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, будинок 8, встановлено, що за зазначеною адресою вивіски або таблички, що інформують про знаходження ТОВ «СІТІМЕНД», відсутні.

Позивач зазначає, що враховуючи вищевикладене, провести зустрічну звірку в ТОВ «СІТІМЕНД» було неможливо.

Ревізією використання коштів ТОВ «СІТІМЕНД» на проведення ремонтно-будівельних робіт по об`єктах Департаменту на загальну суму 11 448 221,22 грн, а саме: вибірковою перевіркою фактичних виконаних робіт, відповідності умовам укладених договорів, правильності розрахунків, правильності визначення показників прибутку, адміністративних та інших витрат, застосування одиничних розцінок по актах ф. № КБ-2в, встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 660 591,93 гривні, що є порушенням вимог статей 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України», п. 6 ДСТУ Б Д. 1.1- 1:2013, п. 3 Договорів підряду та п. 4.2, 4.3, 4.5, 5.1.1, 5.1,3, 6.1.4, 6.2.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Враховуючи вищевикладене, Департамент міського господарства Одеської міської ради звернувся до суду за захистом порушених прав та відшкодування збитків, завданих місцевому бюджету, на суму 660 591, 93 грн.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до умов п. 6.1.2, 6.1.3 договору № 898 від 27.09.2018 замовник зобов"язаний приймати виконані роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідок про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3, актів здачі змонтованого обладнання. Також замовник повинен негайно повідомляти про виявлені недоліки в роботі.

Таким чином, саме на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи та в разі наявності невідповідності роботи певним якісним і кількісним параметрам негайно заявити про це, в протилежному випадку, позбавляє його права надалі посилатися на їх наявність.

Позивачем було надано до матеріалів справи копії актів приймання виконаних робіт №1/612 на суму 596590.42 грн та № 2/612 на суму 808920.67 грн, всього на суму 1405511.09грн за договором № 612 від 21.06.19. Також ним було подано копії актів приймання виконаних робіт за договором № 898 від 27.09.18 на загальну суму 4556877,66 грн, від 02.11.18 на суму 399197,68 грн та на суму 327489,67 грн; від 22.11.18 на суму 510333,04 грн та на суму 1007666,96 грн; від 07.12.18 на суму 1216369,43 грн та на суму 1095820,88 грн. Зазначені акти підписані обома сторонами. Крім того, позивачем подано копії довідок форми КБ-3 до зазначених договорів.

Враховуючи приписи зазначених норм права та умов договорів, відсутність переліку зауважень у виконаних відповідачем роботах, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем роботи, обумовлені договорами та не заявив про наявність відступів або недоліків після перевірки виконаної роботи, суд дійшов висновку, що позивач погодився, як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Матеріалами справи свідчать, що обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Таким чином, умови договорів сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Отже, зобов`язання за договорами сторонами виконано повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, на суму, що не перевищує договірну ціну робіт за договорами, а за приписами статті 853 ЦК України позивач втратив право в подальшому посилатися на відступи від умов договорів або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом та було зазначено вище, акти та довідки за формами КБ-2в та КБ-3 були підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було ним погоджено. Відтак, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договорів щодо вартості робіт, висновки Акту ревізії № 06-11/25 від 07.08.2020 не можуть змінювати умов договоріву, які є обов`язковими для контрагентів, оскільки договори недійсними не визнавались, а відповідно такі висновки Акту ревізії не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договорів, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договорами, умови зобов`язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення розміру завищеної вартості робіт підлягає задоволенню.

Отже, Акт ревізії не може підміняти собою договірної основи діяльності сторонами в частині виконання обов`язку замовника під час прийняття виконаних робіт заявити про наявність якісних або кількісних недоліків, в протилежному випадку, дане право втрачається.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи, суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов`язань, які б спричинили шкідливий результат для зобов`язаного контрагента.

Поряд з цим, матеріально-правовою підставою заявленого позову є завдання збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, завищення їх обсягів та вартості.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Таким чином, позивач повинен довести усі елементи складу цивільного правопорушення, в тому числі факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та завданими збитками.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків, зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/9046/20.

Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на позивача, який звернувся з позовом, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Виходячи із матеріалів справи, позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні договорів, що мала виявитись у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно, і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача у зв"язку з відмовою в задоволенні позову.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова