ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3219/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши матеріали вх. № 3329/22
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (вул.Промислова,1,Чорноморськ,Одеська область,68000)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІТРАНС СЕРВІС" (вул.Промислова,1,Чорноморськ,Одеська область,68000)
про стягнення 117613,45 грн
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІТРАНС СЕРВІС, в якій просить суд про стягнення з відповідача на користь позивача 117 613,45грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №83 від 17.06.2022 за період з 01.07.2022 по 19.09.2022 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди нерухомого майна №83 від 17.06.2022р.
Одночасно із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІТРАНС СЕРВІС в межах ціни позову, а саме 117613,45 грн.
Ухвалою суду від 01.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР про забезпечення позову за вх.№2-1150/22 від 01.12.2022 по справі №916/3219/22.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3219/22, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
17 червня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський
логістичний центр» (далі за текстом - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Олітранс Сервіс» (далі за текстом - Відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна № 83 (далі за текстом -Договір оренди).
Згідно п. 1.1. Договору оренди Позивач передає, а Відповідач приймає в строкове платне користу вання об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення у виробничому корпусі № 4 (інв. номер ІL-002838, літ. «Д», в осях « 24-30», «Г-Ж»), загальною площею 646,30 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область. Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Промислова, 1, (далі за текстом - Майно).
Згідно п. 4.2. Договору оренди Майно повинно бути передане Орендодавцем і прийняте Орендарем за Актом приймання-передачі протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Договору оренди. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками Сторін і є складовою та невід`ємною частиною Договору оренди.
На виконання своїх зобов`язань Позивач передав, а Відповідач прийняв Майно, про що сторони склали відповідний Акт приймання-передачі.
Згідно п. 4.3. Договору оренди обчислення строку оренди починається з моменту підписання Акту приймання-передачі, таким чином, Позивач своєчасно та повністю виконав свої договірні зобов`язання з передачі Майна в оренду і обчислення строку оренди почалось з 20.06.2022.
20.09.2022 між Позивачем та Відповідачем була укладена угода про розірвання Договору оренди з 20.09.2022(далі за текстом - Угода) та складений відповідний Акт приймання-передачі (повернення) Майна від 20.09.2022 (далі за текстом -Акт повернення).
Відповідно до п. 5.1. Договору оренди за користування орендованим Майном Відповідач повинен сплачувати Позивачу орендні платежі, визначені сторонами в Додатку № 1 до цього Договору.
Окрім того, відповідно до п. 7.3. Договору оренди Відповідач зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати Позивачу оплачені останнім витрати за спожиті Відповідачем комунальні послуги, та\або послуги зв`язку, інші супутні послуги.
Згідно п. 5.2. Договору оренди орендна плата за користування орендованим Майном платиться Відповідачем щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця в національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Позивача, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку. У разі відсутності у Відповідача рахунку на оплату орендної плати за будь-яких причин, Відповідач зобов`язаний сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті термін, на підставі цього Договору в розмірі орендної плати, вказаної в Додатку № 1 до цього Договору.
Після закінчення поточного місяця оренди, Сторони складають та підписують Акт надання послуг.
Розмір орендної плати за Договором оренди за неповний календарний місяць користування Майном нараховується пропорційно фактичній кількості календарних днів у місяці, в якому відбулось користування Майном.
У Додатку № 1 до Договору оренди сторони визначили, що розмір орендної плати за користування Майном складає на місяць гривневий еквівалент 1292,60 євро включно із ПДВ (20%)
Як зазначає позивач, Відповідач не сплачував повно та своєчасно орендну плату, чим грубо порушив умови Договору оренди, у зв`язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість з орендних платежів за період з 01.07.2022 по 19.09.2022 включно - в загальному розмірі 117613,45 гривень з ПДВ.
01.07.2022 згідно умов Договору оренди Позивач надав Відповідачу рахунок № 555 від 01.07.2022 на оплату оренди Майна за липень 2022 року на суму 39783,13 гривень з ПДВ, який не був оплачений Відповідачем, а 31.07.2022 сторони склали акт надання послуг № 872 від 31.07.2022 на підтвердження користування Майном Відповідачем у липні 2022 року на суму 39783,13 гривень з ПДВ.
01.08.2022 згідно умов Договору оренди Позивач надав Відповідачу рахунок № 635 від 01.08.2022 на оплату оренди Майна за серпень 2022 року на суму 47821,68 гривень з ПДВ, який не був оплачений Відповідачем, а 31.08.2022 сторони склали акт надання послуг № 1004 від 31.08.2022 на підтвердження користування Майном Відповідачем у серпні 2022 року на суму 47821,68 гривень з ПДВ.
01.09.2022 згідно умов Договору оренди Позивач надав Відповідачу рахунок № 712 від 01.09.2022 на часткову оплату оренди Майна за вересень 2022 року на суму 21058,60 гривень з ПДВ, який не був оплачений Відповідачем, а 19.09.2022 сторони склали акт надання послуг № 1122 від 19.09.2022 на підтвердження користування Майном Відповідачем у вересні 2022 року на суму 21058,60 гривень з ПДВ.
Позивач стверджує увагу, що залишок орендної плати за вересень 2022 року у розмірі 8950,04 гривень з ПДВ, який не увійшов до вищевказаного рахунку № 712 від 01.09.2022 та акту надання послуг № 1122 від 19.09.2022, не був оформлений сторонами документально, оскільки на момент виставлення рахунку 01.09.2022, а ця сума була довиставлена пізніше, що підтверджується рахунком № 955 від 01.11.2022 та актом надання послуг № 1374 від 01.11.2022, а також податковою накладною № 1753 від 01.11.2022 з квитанцією про прийняття.
Окрім вищезазначеного, 07.10.2022 Позивачем та Відповідачем був складений Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 - 07.10.2022 (далі за текстом -Акт звірки), згідно якого Відповідач визнав існування за ним заборгованості за Договором оренди.
Отже, Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо сплати боргу за договором оренди в розмірі 117613,45грн.
Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР", позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 117613,45грн. та судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за користування майном у розмірі 117613,45грн. у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІТРАНС СЕРВІС" (вул.Промислова,1,Чорноморськ,Одеська область, 68001, код 43216117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ ЦЕНТР" (вул. Промислова,1,Чорноморськ, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 38759383) 117613,45 гривень (сто сімнадцять тисяч шістсот тринадцять гривень, 45 копійок) заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 83 від 17.06.2022 за період з 01.07.2022 по 19.09.2022 включно та витрати на правничу допомогу на загальну суму 2481 грн.
Повне рішення складено 01 лютого 2023 р.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 02.02.2023 |
Номер документу | 108710098 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні