Рішення

від 01.02.2023 по справі 918/1124/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1124/22

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Малого приватного підприємства фірма "Промсервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Технолоджі"

про: стягнення 37 829,50 грн

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ

Мале приватне підприємство - фірма "Промсервіс" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Технолоджі" про стягнення 37 829,50 грн заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди №758 від 19 листопада 2018 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 03 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін, судове засідання призначено на 31 січня 2023 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, поштове повідомлення, що містило ухвалу суду про відкриття провадження у справі повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з положеннями статті 241 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Як унормовано пунктом сьомим статті 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд вважає, що було вжито належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

19 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Технолоджі" (орендар) та Малим приватним підприємством-фірмою "Промсервіс" (орендодавець) було укладено договір оренди №758 (далі - "договір"), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення загальною площею 33,50 квадратних метрів. Приміщення розташовані в будівлі, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, та належить орендодавцю на праві власності і має технічний паспорт №62687, А9-адмінкорпус МППФ "Промсервіс". В технічному паспорті приміщення означені: № 362/33,5 кв.м.

Відповідно до пункту 3.1 договору, приміщення вважаються зданими в оренду після підписання орендодавцем з орендарем договору оренди та внесення орендної плати за один календарний місяць. Приміщення передається в оренду шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі.

Як видно з матеріалів справи, 19 листопада 2018 року між орендодавцем та орендарем було підписано акт прийому-передачі до договору.

Згідно з умовами пункту 4.1. договору, розмір орендної плати за місяць складає (з урахуванням ПДВ) 95,00 грн за один квадратний метр орендованої площі приміщень. Орендна плата не включає в себе плату за опалення. Плата за опалення в опалювальний період здійснюється на підставі рахунків і складає 39,99 грн за один квадратний метр орендованої площі в місяць. Нарахування орендної плати розпочинається з моменту підписання акту прийому - передачі приміщення.

Відповідно до пункту 4.2 договору, орендна плата та плата за опалення сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа поточного місяця.

Згідно з умовами пункту 4.6. договору, вартість спожитої орендарем електроенергії (включаючи втрати електроенергії), послуг по утриманню електричних мереж, якими здійснюється передача електричної енергії орендарю, послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, а також вартість послуг по водопостачанню та водовідведенню відшкодовується орендодавцю на підставі показників лічильників та згідно із виставленими рахунками.

Відповідно до підпункту 7.1.3 договору, орендар зобов`язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

30 червня 2020 року між орендодавцем та орендарем підписано угоду про розірвання договору оренди №758 від 19 листопада 2018 року, відповідно до якого сторони погодили що вказаний договір оренди є розірваним 30 червня 2020 року.

30 червня 2020 року сторонами правочину погоджено та підписано акт прийому - передачі орендованого майна.

Позивач вказує, що за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 37 829,50 грн, що стверджується актами наданих послуг та підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Згідно з наявними в матеріалах справи актами надання послуг за період з вересня 2019 року по червень 2020 року загальна сума орендної плати становить 36 437,22 грн. Водночас як слідує з наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків до вересня 2019 року у відповідача також існувала заборгованість. Вказаний акт звірки взаємних розрахунків підписано відповідачем без зауважень.

Доказів оплати вказаних актів матеріали справи не містять.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються надання послуг з оренди приміщення. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості суд врахував законодавство, що регулює договірні зобов`язання, зокрема правовідносини які виникають на підставі договору оренди приміщення.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з визначеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з нормами частини 4 статті 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

На підставі зазначених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що заявлені вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 37 829,50 грн мають бути задоволені.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Суд вважає встановленими обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 37 829,50 грн заборгованості. А тому вказані вимоги є законними, відповідачем не спростованими, а отже такими, що мають бути задоволені.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд вважає, що судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 2 481,00 грн необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Технолоджі" (33001, м. Рівне, вул. Руська 2А, код ЄДРПОУ 34438076) на користь Малого приватного підприємства - фірма "Промсервіс" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького 19, код ЄДРПОУ 13981123) 37 829 (тридцять сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 50 коп. заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Мале приватне підприємство - фірма "Промсервіс" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького 19, код ЄДРПОУ 13981123).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелект-Технолоджі" (33001, м. Рівне, вул. Руська 2А, код ЄДРПОУ 34438076).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.ч. 1, 2 ст 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Суддя А.Качур