Ухвала

від 31.01.2023 по справі 609/57/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 609/57/23

2/609/69/2023

31 січня 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійістатус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Так, в позовній заяві позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати за ними право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті їх матері ОСОБА_5 , а саме по 1/2 частині земельної ділянки розміром 0.1893га, кадастровий номер 6125885400:01:004:0106 та по частині земельної ділянки розміром 3.71га кадастровий номер 6125885400:01:001:0238.

Пунктами 4 та 5 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити :

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачами в порушення вищевказаних норм закону до матеріалів позовної заяви не надано підтвердження реєстрації права власності на вищезгадані земельні ділянки площею 0.1893га та 3.71га, в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також не додано Витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію вищезгаданих земельних ділянок із зазначенням присвоєного їм кадастрового номеру.

Крім того, позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в порушення вищевказаних норм закону не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме: не зазначено, які саме їх права,свободи чизаконні інтереси порушені, невизнані або оспорюються відповідачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки всупереч пред`явленим позовним вимогам, до матеріалів справи додано копію паспорта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ці розбіжності у зазначенні прізвища не дають суду можливості ідентифікувати особу відповідача, яка би порушувала, не визнавала або оспорювала права, свободи чи законні інтереси позивачів у даній справі про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачам необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О. М. Катерняк