Рішення

від 24.01.2023 по справі 357/10866/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10866/22

Провадження № 2/357/641/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Пустовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади, третя особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,5802 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Спадкоємцями по заповіту являються позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , які звернулися до нотаріуса, щоб оформити спадщину, але отримали відмову, оскільки пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивачі зазначають, що через свою юридичну необізнаність та пригнічений стан після смерті батька, будучи впевненими про відсутність претензій і спору за спадкове майно, не звернулися вчасно за оформленням спадщини. А вподальшому, в зв`язку з введеннням військового стану на території держави, позивач ОСОБА_1 була вимушена виїхати за кордон до Польщі, і саме з відсутністю певний час на території України, - не мала можливості вчасно, звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 , ОСОБА_1 просять суд визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини строком в два місяці.

Ухвалою суду від 01.12.2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2023 року було закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено справу до розгляду по суті, витребувано матеріали спадкової справи.

23.12.2022 року засобами електронного зв`язку на адресу суду надійшло клопотання Білоцерківської міської ради про розгляд справи без участі їхнього представника (а.с.31,32, 34).

19.01.2023 року третя особа - Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора направила суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, подали суду заяви де зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять провести розгляд справи без їх участі (а.с.33,43).

Відповідач - Білоцерківська міська рада, не направили до суду свого представника, подали суду клопотання, у якому просили розгляд справи проводити без участі їхнього представника.

Третя особа - Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора направила суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 жовтня 2021 року Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м.Київ) (а.с.12).

Встановленим є те, що ОСОБА_2 , склав заповіт, відповідно до якого належну йому на праві власності земельну ділянку площею 3,5802 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220485800:01:005:0007, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Розаліївська сільська рада, заповів: 1/ 3 частку ОСОБА_1 , 2 / 3 частки ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений ОСОБА_3 , державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, 20.06.2021 року (а.с.15).

Встановлено, що позивачі звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті свого батька до державного нотаріуса Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області Юрченко І.О., та отримали відмову в оформленні спадкових прав щодо майна померлого ОСОБА_2 , оскільки позивачі не подали заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори в строк шість місяців з дня відкриття спадщини. Спадкова справа до майна померлого не відкривалася, заповіт чинний (а.с.14).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 27.09.2022 року - спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася (а.с.16) .

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачі мають намір прийняти спадщину після свого батька, однак, існують перешкоди для оформлення спадкових прав, оскільки в силу юридичної необізнаності, за відсутності спору між спадкоємцями з приводу спадщини, та в зв`язку з введеннням військового стану на території держави, не змогли вчасно звернутися до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємців - є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та в постанові ВС по справі № 405/7058/19 від 26.07.2021 року.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Також, суд приймає до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, строк якого Указами Президента України неодноразово було продовжено, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Зазначена подія є поважною причиною пропуску спадкоємцями строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд, оцінюючи та аналізуючи докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Суд вважає, що позивачі пропустили строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме, вказані позивачами причини були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. На час відкриття спадщини, позивачі не проживали разом зі своїм батьком. Після відкриття спадщини, через чотири місяці, розпочалася війна, що спричинило об`єктивні та істотні труднощі для спадкоємців звернутися за оформленням своїх спадкових прав в строки визначені ст. 1270 ЦК України. Заповіт є чинним, інші особи не зверталися до органів нотаріату із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , спору між спадкоємцями не виявлено. Доказів чи заперечень в спростування наведеного - суду не надано. В даному випадку, з урахуванням справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачам додатковий строк для прийняття спадщини (2 місяці) з метою фактичної реалізації ними своїх спадкових прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 263,141, 259, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), додатковий строк, в два місяці, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 31.01. 2023 року.

Суддя О. Я. Ярмола