Постанова

від 29.10.2007 по справі 7/205-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/205-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

29 жовтня 2007 р.                                                             Справа  № 7/205-2007

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто”, м. Мукачево

до відповідача Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ), м. Мукачево

про скасування податкового повідомлення –рішення від 05.07.2007р. №0002032340/0/2134/23-01/31960092/15459 про визначення до сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2746,68 грн.,

від позивача – Демида А. В., (дов. від 11.04.07р. №1220);

відповідача –Борсенко О. В., (дов. від 25.06.07р. №10-0); Худа М. М., гол. держподатінспектор ДПА у Закарпатській області.

Секретар судового засідання – Ряшко А.В.          

                                                         Суддя С. Швед

                                         ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто” (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 05.07.2007р. №0002032340/0/2134/23-01/31960092/15459 про визначення до сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2746,68 грн. (915,56 грн. –основний платіж, 1831,12 грн. –штрафні санкції).

Позовні вимоги обґрунтовуються неправомірністю нарахування податкового зобов'язання, оскільки відповідно до п. 1 ст. 11 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, ратифікованої Законом України від 23.04.1993 р. № 137/96-ВР,яка набрала чинності 24.06.1996 р. (далі - Конвенція), відсотки (сплачені нерезиденту –ТОВ „Вакерт КФГ” (Угорщина)) за користування кредитними коштами, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Відповідач позов не визнав: проведеною перевіркою підтверджені факти порушення Товариством вимог п. 13.1., п. 13.2. ст. 13 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі –Закон №334/94-ВР) щодо оподаткування процентів, що сплачуються на користь нерезидента.  Пунктом 2 статті 11 Конвенції передбачено, що такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, за ставкою не більше 10 процентів, тому перевіркою і проведено нарахування Товариству податку на прибуток на суму виплачених нерезиденту відсотків за такою ставкою.

       Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

       За результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання Товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. (акт від 21.06.2007р. №377/23-01/31960092) встановлено порушення позивачем вимог п. 13.1., п. 13.2. ст. 13 Закону №334/94-ВР у зв'язку з неоподаткуванням відсотків за користування кредитними коштами нерезидента, виплачених ТОВ „Вакерт КФТ”, Угорська Республіка у УІІ та Х місяцях 2006 р. у сумі 1813 USD (9155.65 грн.)

          На підставі наведених норм Закону №334/94-ВР та пункту 2 статті 11 Конвенції Товариству було нараховано податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, у сумі 915,29 грн., а податковим повідомленням-рішенням за предметом позову визначено до сплати податкове зобов'язання з донарахованої суми податку та застосованих штрафних санкцій у сумі 1831,12 грн. відповідно до п.п.4.2.2. „б” п.4.2. ст.4 та п.п.17.1.9. п.17.1. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Згідно з п. 13.2. ст. 13 Закону №334/94-ВР   резидент, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом  його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (до яких відносяться і проценти по наданому кредиту резиденту), зобов'язаний утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Приписами п. 1 ст. 11 Конвенції, яка набрала чинності, встановлено імперативне правило, що відсотки ,які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

Посилання відповідача на п. 2 ст. 11 Конвенції, яким передбачений альтернативний порядок оподаткування доходів нерезидента у першій Договірній Державі, судом не можуть бути прийняті, оскільки передбачений цією нормою Конвенції спеціальний порядок оподаткування може застосовуватись за умови , якщо компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого порядку.   

Компетентними органами України та Угорської Республіки  такого способу оподаткування не встановлено.

Що стосується аргументів представників відповідачів з посиланням на постанову Верховного Суду України від 21.09.2004 р. у аналогічній за предметом позову справі(копія приєднана до справи), за фабулою якої проценти були виплачені нерезиденту Російської Федерації і по якій Судом встановлено правомірність оподаткування процентів в Україні, то ці аргументи також не можуть бути прийняті до уваги.

На відміну від імперативного правила пункту 1 статті11 Конвенції між Україною та Угорською Республікою щодо оподаткування доходів нерезидента у другій Договірній Державі   Угодою між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 06.10.1995р.(далі Угода) встановлено альтернативне правило( п.1ст.11), відповідно до якого, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

З наведеного правового аналізу Конвенції та Угоди висновком є те, що доходи резидента Російської Федерації з джерелом походження з України можуть бути оподатковані в Україні без будь-яких застережень, однак аналогічні доходи резидента Угорської Республіки підлягають оподаткуванню у цій Угорській Республіці, якщо інше не встановлено Договірними Державами.      Як зазначалось вище таких обмежень компетентними органами України та Угорської Республіки не встановлено, тому виплачені Товариством проценти резиденту Угорської Республіки -ТОВ „Вакерт КФТ” не підлягають оподаткуванню в Україні.  

Крім того, представником позивача  по справі надані легалізовані Консульською установою документи про те, що ТОВ „Вакерт КФГ” є резидентом Угорської Республіки, а отримані від резидента відсотки оподатковані за законодавством Угорської Республіки.

          З огляду на наведене позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 05.07.2007р. №0002032340/0/2134/23-01/31960092/15459 - скасуванню у повному обсязі.

       На підставі викладеного, керуючись статтями 8,19, 124, 129 Конституції України, 7-9, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД  ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 05.07.2007р. №0002032340/0/2134/23-01/31960092/15459 про визначення до сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2746,68 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Закарпат-Авто” (м. Мукачево, вул. Лавківська, 1 „б”, код 31960092) скасувати у повному обсязі.

       3. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.

  Суддя                                    С. Швед