КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2023 року м. Київ№ 320/14209/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Приватного підприємства «Дригало» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу
В С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до Приватного підприємства «Дригало», в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства «Дригало» штраф в сумі 5083,00 грн. в дохід Державного бюджету згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 05.07.2021 № 68.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що, оскільки у передбачений законом термін відповідач добровільно штраф не сплатив, заявник просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог вищевказаної ухвали, позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній. Зокрема, позивачем було подано докази сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
26.01.2022 до суду від надійшов відзив на позовну заяву, у якому, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що ГУ Держпродспоживслужби в Київській області не проводилася перевірка, акт не складався, порушення законодавства про рекламу не допускалось.
Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку з тим, що право Держпродспоживслужби на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу не передбачено КАС України.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд вважає, що останнє не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до норм пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України, передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами частини четвертої статті 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцієюта законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Відповідно до норм пункту 5 частини п`ятої статті 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції, є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про захист приватного права чи інтересу. Натомість, положеннями частини першої статті 19 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових відносинах.
Таким чином, розгляд публічно-правових спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів, що унеможливлює їх розгляд за правилами іншого судочинства.
Виникнення спірних правовідносин обумовлено несплатою відповідачем застосованого до ноього рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Київській області внаслідок порушення законодавства про рекламу.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Питання накладення уповноваженими особами Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).
На підставі пункту 8 Порядку № 693, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Пунктом 20 Порядку № 693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.
Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужбиза відповідним переліком.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 260-р "Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.
Виходячи з аналізу наведених правових положень законодавства та беручи до уваги обставини цієї справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних відносинах орган Держпродспоживслужби діє, як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693, функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Таким чином, цей спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо цивільного права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18, дійшла висновку, що у спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом № 270/96-ВР та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Також, судом враховується і правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.12.2022 у справі № 640/19933/21.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в рамках державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами на території Київської області фахівцем Головного управлінням виявлено розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 5 такого змісту: «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР Самолікування може бути шкідливе для Вашого здоров`я ДІАГНОСТИКА ПО КРОВІ, УЗД СЕРЦЯ, ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ, ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ, СУДИН ТА СУГЛОБІВ КІНЦІВОК, АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ. АМБУЛАТОРНИЙ ПРИЙОМ ФАХІВЦІВ». У сюжеті зазначеної реклами використовується зображення особи, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікаря.
20.05.2021 головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства управління захисту споживачів складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно ПП «Дригало».
На підставі ч. 2 ст. 26 Закону № 270/96-ВР, Головним управлінням направлено вимогу №10-05.4/4649-21 від 20.05.2021, якою Головне управління зобов`язало ПП «Дригало» надати інформацію, а саме: письмові пояснення, макети розміщеної реклами, виписку з єдиного державного реєстру, дозвіл на розміщення реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з виробником реклами, рекламодавцем та/або розповсюджувачем реклами, акти виконаних робіт, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
Листом вих. № 07 від 25.05.2021 (вх. № 5715-21 від 28.05.2021), рекламодавцем та розповсюджувачем реклами надано відповідь, в якій зазначено, що вказану рекламу демонтовано, проте, витребувані Головним управлінням документи не надано.
У зв`язку з цим, Головним управлінням направлено повторну вимогу № 10-05.4/4939-21 від 31.05.2021, та вдруге зобов`язано директора ПП «Дригало» надати інформацію у порядку частини другої статті 26 Закону, а також повідомило про дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Крім того повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 05.07.2021 об 11 год. 00 хв., у приміщенні Головного управління за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 22, 1-й поверх, 3-й кабінет.
Поряд з цим, 31.05.2021 головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства управління захисту споживачів прийнято рішення відносно ПП «Дригало» про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
На виконання повторної вимоги, відповідачем направлено лист вих. № 09 від 04.06.2021 (вх. № 6200-21 від 08.06.2021), директором ПП «Дригало» надано письмові пояснення, якими зазначено, що документів на виготовлення реклами немає, оскільки реклама виготовлена власноруч.
11.06.2021 Першим заступником начальника Головного управління Тібежем М.В. продовжено розгляд справи на 3 місяці (службова записка № Вн-10-05.4/9199/21 від 30.06.2021).
У зв`язку із тим, що ні директор ПП «Дригало», ні його представник на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не з`явилися, 05.07.2021 Головним управлінням розглянуто справу про порушення законодавства про рекламу. Клопотань про відкладення або перенесення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від ПП «Дригало» не надходило.
Так, під час розгляду справи було встановлено, що ПП «Дригало» порушено вимоги частини сьомої статті 21 Закону, за якими у рекламі забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Таким чином, за результатами розгляду справи, вирішено внести на розгляд керівництва Головного управління попередні висновки та матеріали для прийняття рішення.
На підставі матеріалів справи, попередніх висновків та протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 05.07.2021, керуючись ст. 27 Закону України «Про рекламу», Головним управлінням було прийнято рішення від 05.07.2021 № 68 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Так, рішенням від 05.07.2021 № 68, за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами у відповідності до вимог частини другої та сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу», на рекламодавця та розповсюджувача реклами - ПП «Дригало» (ідентифікаційний код: 33093153, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, буд. 5) накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Зобов`язано відповідача сплатити штраф у 15-денний термін.
Станом на дату звернення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до суду з даним позовом, рішення про накладення штрафу не було виконано в добровільному порядку, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу».
Відповідно до норм статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про рекламу», визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право, у тому числі, вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про рекламу», передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу», у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду (частина одинадцята статті 27 Закону України «Про рекламу»).
Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу», а також Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі по тексту - Порядок № 693).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 693, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Так, в рамках державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами на території Київської області, позивачем виявлено розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 5 такого змісту: «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР Самолікування може бути шкідливе для Вашого здоров`я ДІАГНОСТИКА ПО КРОВІ, УЗД СЕРЦЯ, ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ, ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ, ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ, СУДИН ТА СУГЛОБІВ КІНЦІВОК, АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ. АМБУЛАТОРНИЙ ПРИЙОМ ФАХІВЦІВ». У сюжеті зазначеної реклами використовується зображення особи, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікаря.
Частиною сьомою ст. 21 Закону № 270/96-ВР, визначено, що у рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Однак, як вбачається з наявних у матеріалах справи фотоматеріалів, вищезгадана реклама містить зображення особи, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікаря.
До того ж, вказані обставини не заперечуються і позивачем, що слідує із його пояснень вих. № 07 від 25.05.2021 (Вх. № 5715/21 від 28.05.2021).
З матеріалів фотофіксації вбачається, що на рекламі ПП "Дригало" (додаток № 1) рекламуються медичні послуги, які надаються відповідачем, а саме: діагностика по крові, УЗД серця, органів черевної порожнини, органів малого тазу, щитовидної залози, судин та суглобів кінцівок, акушерство та гінекологія, амбулаторний прийом фахівців. У лівій нижній частині рекламного засобу зображено особу зовнішній вигляд якої імітує зовнішній вигляд лікаря - особа в білому халаті зі стетоскопом на шиї.
Так, діагностика по крові, ультразвукова діагностика, є методами медичної діагностики, тому, згідно з ч. 7 ст.21 Закону № 270/96-ВР, у рекламі діагностики по крові, ультразвукової діагностики забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Як встановив суд вище, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача було встановлено недотримання вимог законодавства про рекламу, а саме ПП «Дригало» - рекламодавцем та розповсюджувачем реклами, розміщено рекламу у сюжеті якої використовується зображення особи, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікаря та накладено штраф у розмірі 5083,00 грн. (299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Зобов`язано відповідача сплатити штраф у 15-денний термін.
Матеріалами справи не підтверджується, що відповідач у вказаний термін добровільно сплатив штраф.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що рішення ГУ Держпродспоживслужби від 05.07.2021 № 68 є необґрунтованим та незаконним, оскільки вказані обставини не є предметом спору у цій адміністративній справі. Відповідач не надав суду доказів оскарження відповідачем у судовому порядку рішення № 68 від 05.07.2021 саме під час розгляду якого, відповідач мав право доводити незаконність та протиправність рішення щодо накладення штрафу.
Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення боргу.
Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов`язання та наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість примусового стягнення боргу.
Пунктом 20 Порядку, передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Ураховуючи те, що рішення про накладення на відповідача штрафу не оскаржено та не скасовано, не є предметом спору у даній справі, зустрічний позов не заявлявся, станом на час розгляду справи, відомостей про сплату штрафу не надано, оскільки судом не встановлено порушення правил та процедур, які передують зверненню до суду, суд приходить до висновку про задоволення позову, шляхом стягнення штрафу з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові виграти, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням норм ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Приватного підприємства «Дригало» про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Дригало» штраф в сумі 5083,00 грн. в дохід Державного бюджету згідно рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 05.07.2021 № 68.
Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (ЄДРПОУ 40323081, адреса: 08113, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 22)
Відповідач: Приватне підприємство «Дригало» (ЄДРПОУ 33093153, адреса: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 5)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлене у повному обсязі та підписане 31.01.2023
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108719408 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні