Рішення

від 31.01.2023 по справі 380/13140/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13140/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Дитячої школи мистецтв № 5 м. Львова до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ҐРІН ҐРАУНД» про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі -

УСТАНОВИВ:

Дитяча школа мистецтв № 5 м. Львова (далі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним і скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 01.09.2022 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-10-16-003545-а щодо закупівлі «Реконструкція Львівської дитячої школи мистецтв № 5 з влаштуванням мансардних приміщень в межах існуючого горища на вул. Хуторівка, 28 у м. Львові».

Підставою позову зазначено те, що висновки відповідача, наведені в оскаржуваному висновку, не відповідають, на думку позивача, положенням Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Вважає, що порушень позивачем процедури проведення державної закупівлі не здійснено. Також зазначив, що позивач не повинен був відхиляти пропозицію переможця торгів ТзОВ «ҐРІН ҐРАУНД» оскільки порушення, вказані відповідачем у оскаржуваному висновку є формальними, у зв`язку з зазначеним звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 22.09.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); цією ж ухвалою залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ҐРІН ҐРАУНД» (81324 Львівська область Яворівський район с. Тщенець).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17926ел від 11.11.2022) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що Закон про закупівлі імперативно вказує, які відомості обов`язково повинна містити саме тендерна документація, зокрема у такій документації слід зазначити відомості про адресу електронної пошти замовника. Як зазначив відповідач, позивач наголошує на тому, що «не зазначення електронної адреси в тендерній документації не вплинуло на перебіг процедури закупівлі...». Відповідачем враховано, що попри відсутність електронної адреси у тендерній документації, вона зазначена в електронній системі закупівель, оголошенні про проведення відкритих торгів, і з огляду на це описано порушення лише в п. 1 констатуючої частини Висновку, яка є інформаційною, але не висунено жодних зобов`язань щодо нього.

Щодо встановленого під час проведення процедури закупівлі порушення Замовником вимог пункту 2 частини першої статті 31 Закону про закупівлі зазначив, що відповідно до п. 31 частини першої ст. 1 Закону про закупівлі тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відповідно до вимог частини 6 розділу 3 тендерної документації Замовника для документального підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д, 1. 1-1; 2013. До складу цієї ціни учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво з об`єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розрахованих на підставі прогнозованих рівнів інфляції. Учасник повинен надати, зокрема: договірну ціну, дефектний акт, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локальних кошторисів, розрахунок загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, зведений кошторисний розрахунок, об`єктний кошторис, локальний кошторис на устаткування. Стверджує, що відповідно до п. 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 (далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених п.6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Як повідомив відповідач, позивач стверджує, що «...тендерна документація не містила вимог про те, що документи кошторисних розрахунків повинні відповідати ДСТУ Б Д.1.1-3:2013..». Проте, у тендерній документації визначено, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д. 1. 1-1; 2013. В той же час, згідно з п. 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013. виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). Таким чином, на думку відповідача учасник повинен дотриматись вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1: 2013 в повному обсязі, зокрема й п. 6.2.6. яким водночас вимагається дотримання положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013. Повідомив, що відповідно до п. 4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405) встановлено, що при визначенні загальновиробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: заробітну плату працівників апарату управління відокремленими структурними підрозділами будівельної організації та лінійного персоналу, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримати на об`єкті замовлення (показник І блоку ЗВВ); покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання (показник III блоку ЗВВ).

Також вказав, що п. 4.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідно до п. 5.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 у складі ціни пропозиції учасника адміністративні витрати визначаються підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Для розрахунку показника адміністративних витрат необхідні дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Водночас, проведеним моніторингом встановлено, що відповідно до наданих учасником ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розрахунків до договірної ціни та пояснювальної записки до договірної ціни загальновиробничі витрати у складі договірної ціни розраховані за усередненими показниками згідно Додатку Б до ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013. а не на підставі визначених розрахунково-аналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Також, адміністративні витрати у складі договірної ціни (ціни пропозиції) учасника ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розраховані відповідно до усередненого показника ДСТУН Б Д.1.1-3:2013. а не на підставі обґрунтованої величини структури, яка склалася на підприємстві за попередній звітній період, як не передбачено вимогами пункту 5.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1;2013. Отже, на думку відповідача, учасником ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» недотримано частини 6 розділу 3 тендерної документації Замовника. Відповідно до п. 18 частини першої ст. 1 Закону про закупівлі переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Тобто, не може бути визначений переможцем торгів учасник, тендерна пропозиція якого не відповідає певній умові чи критерію, що визначені у тендерній документації.

Також зазначив, що відповідно до вимоги Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі - Порядок № 1082), договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у Форматі PDF. Порядрок № 1082 не дає права Замовнику розмішувати інформацію у іншому Форматі інформацію, розміщення якої вимагається саме у Форматі PDF, навіть якщо у нього наявні технічні проблеми. Проте, на порушення пункту 15 Порядку № 1082 Замовником додаткова угода № 2 від 31.12.2021 та додатки до неї в електронній системі закупівель розміщено не у форматі PDF (розміщено у форматі JPG). Проте, відповідачем також враховано відсутність механізму усунення даного порушення на даному етапі проведення процедури закупівлі і щодо даного порушення викладено зобов`язання не розірвати договір і навіть не усунути його, а лише здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому. Правомірність саме даного зобов`язання Позивачем не заперечується. Дане зобов`язання, як стверджує відповідач, повністю відповідає принципу пропорційності.

Позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх. № 73782 від 23.11.2022) у якій зазначив, що адреса електронної пошти позивача вказана в оголошенні про проведення закупівлі, зв`язок із замовник був. Вказав, що переможцем закупівлі виконано основні вимоги до документації, які визначені замовником, зокрема виконано вимоги частини 6 розділу 3 тендерної документації. Крім того повідомив, що замовник не звертався за роз`ясненням змісту висновку, оскільки звернення за таким роз`ясненням не передбачено адміністратором електронного майданчика e-tender. Відтак, позивач звертався за консультацією до відповідача у телефонному режимі, а також надав заперечення щодо оскаржуваного висновку у розділі «Інформація про моніторинг». Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. № 18998ел від 29.11.2022) у яких навів доводи, аналогічні тим, які викладені у відзиві на позову заяву. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Копію ухвали від 26.10.2022 та позовної заяви третій особі направлено засобами електронного зв`язку 28.10.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи пояснення третьої особи на адресу суду не надходили.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Дитяча школа мистецтв № 5 м. Львова зареєстрована у вказаному реєстрі з 09.02.2002; основним видом діяльності позивача є освіта у сфері культури.

Позивачем опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-10-16-003545-а на закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція Львівської дитячої школи мистецтв № 5 з влаштуванням мансардних приміщень в межах існуючого горища на вул. Хуторівка, 28 у м. Львові» (ДК 021:2015: 45454000-4 Реконструкція).

Відповідачем проведено моніторинг процедури вищевказаної закупівлі, за результатами проведення якої прийнято висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-10-16-003545-а від 01.09.2022.

Предметом аналізу закупівлі були питання щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі Закон); відповідності тендерної документації вимогам Закону; розгляду тендерних пропозицій; відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником; надання учасником-переможцем документів при укладанні договору про закупівлю; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до договору.

Як слідує з висновку, відповідачем під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Дитячої школи мистецтв №5 м. Львова (далі Замовник) на 2020 рік (UA-P-2020-10-16-007418-c); оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію Замовника та зміни до неї; опублікований запит за роз`ясненнями до процедури закупівлі та відповідь Замовника на вказаний запит; реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ҐРІН ҐРАУНД» (далі ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД»), опубліковане Замовником повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у тендерній пропозиції учасника ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» та опубліковані учасником документи на усунення таких невідповідностей, рішення уповноваженої особи Замовника від 09.11.2020 щодо кваліфікації тендерної пропозиції ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД», повідомлення про намір укласти договір; опубліковані переможцем тендеру документи після аукціону; договір про закупівлю робіт від 24.11.2020 № 31/20 та додаткові угоди до нього від 13.04.2021 № 1, від 06.05.2021 № 1, від 31.12.2021 № 2, від 09.02.2022 № 3, опубліковані Замовником під час моніторингу інформацію та документи на запит органу державного фінансового контролю.

Так у констатуючій частині оскаржуваного висновку, відповідачем зазначено таке.

Відповідно до пункту 17 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Моніторингом питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що на порушення пункту 17 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації не зазначено електронну адресу особи Замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками. Відповідно до вимог частини 6 розділу 3 тендерної документації Замовника для документального підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, до складу цієї ціни учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво об`єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розрахованих на підставі прогнозованих рівнів інфляції. Учасник повинен надати, зокрема: договірну ціну, дефектний акт, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локальних кошторисів, розрахунок загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, зведений кошторисний розрахунок, об`єктний кошторис, локальний кошторис на устаткування. Так, відповідно до п. 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 (далі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених п. 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно з п. 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). При цьому, відповідно до п.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405) встановлено, що при визначенні загальновиробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: - заробітну плату працівників апарату управління відокремленими структурними підрозділами будівельної організації та лінійного персоналу, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримати на об`єкті замовлення (показник I блоку ЗВВ); - покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання (показник III блоку ЗВВ). Також, п. 4.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідно до п. 5.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 у складі ціни пропозиції учасника адміністративні витрати визначаються підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Для розрахунку показника адміністративних витрат необхідні дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Водночас, проведеним моніторингом встановлено, що відповідно до наданих учасником ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розрахунків до договірної ціни та пояснювальної записки до договірної ціни загальновиробничі витрати у складі договірної ціни розраховані за усередненими показниками згідно Додатку Б до ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунковоаналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Також, адміністративні витрати у складі договірної ціни (ціни пропозиції) учасника ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розраховані відповідно до усередненого показника ДСТУН Б Д. 1.1-3:2013, а не на підставі обґрунтованої величини структури, яка склалася на підприємстві за попередній звітній період, як це передбачено вимогами пункту 5.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Отже, відповідачем встановлено, що учасником ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» не дотримано частини 6 розділу 3 тендерної документації Замовника. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Однак, Замовником на порушення пункту 2 частини першої статті 31 Закону не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД», а визначено вказаного учасника переможцем тендеру та укладено з ним договір про закупівлю робіт від 24.11.2020 № 31/20 на суму 11733554,00 грн з ПДВ. Відповідно до вимоги Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі Порядок № 1082), договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF. Проте, на порушення пункту 15 Порядку № 1082 Замовником додаткова угода № 2 від 31.12.2021 та додатки до неї в електронній системі закупівель розміщено не у форматі PDF (розміщено у форматі JPG).

За результатами аналізу розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 15 Наказу Мінекономрозвитку № 1082. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» встановлено порушення вимог пункту 2 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей вимогам Закону, своєчасності його розміщення та виконання учасником; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме: вжити заходи щодо усунення порушення вимог пункту 2 частини першої статті 31 Закону шляхом розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» щодо розірвання договору. Крім того, зобов`язано позивача здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому порушення вимог пункту 15 Наказу Мінекономрозвитку № 1082 при розміщенні та оприлюдненні інформації про закупівлі. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з вказаним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Держаудитслужба у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 25 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Пунктом 37 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частина сьома статті 8 Закону № 922-VIII).

Щодо зазначених відповідачем порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

З огляду на наведене, Замовник вправі встановити інші вимоги до тендерної документації, окрім тих, що зазначені в законі як обов`язкові, виключно за своєю диспозитивною необхідністю та доцільністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі", під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.

У оскаржуваному висновку, зокрема, зазначено про те, що відповідно до вимог частини 6 розділу 3 тендерної документації Замовника для документального підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати розрахунок договірної ціни та кошторис відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, до складу цієї ціни учасник включає прямі, загально-виробничі та інші витрати на будівництво об`єкту (відрядження, перевезення працівників, тощо), прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, розрахованих на підставі прогнозованих рівнів інфляції. Учасник повинен надати, зокрема: договірну ціну, дефектний акт, локальний кошторис на будівельні роботи, підсумкову відомість ресурсів до локальних кошторисів, розрахунок загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, зведений кошторисний розрахунок, об`єктний кошторис, локальний кошторис на устаткування. Так, відповідно до п. 6.2.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 (далі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених п. 6.2.10 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів. В той же час, згідно з п. 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 загальновиробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів). При цьому, відповідно до п.4.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» (затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405) встановлено, що при визначенні загальновиробничих витрат у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на: - заробітну плату працівників апарату управління відокремленими структурними підрозділами будівельної організації та лінійного персоналу, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримати на об`єкті замовлення (показник I блоку ЗВВ); - покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання (показник III блоку ЗВВ). Також, п. 4.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідно до п. 5.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013 у складі ціни пропозиції учасника адміністративні витрати визначаються підрядником на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період. Для розрахунку показника адміністративних витрат необхідні дані про обґрунтовані адміністративні витрати, пов`язані з виконанням будівельних робіт, за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний період, а також загальна нормативно-розрахункова трудомісткість виконаних робіт за всіма об`єктами за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Водночас, проведеним моніторингом встановлено, що відповідно до наданих учасником ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розрахунків до договірної ціни та пояснювальної записки до договірної ціни загальновиробничі витрати у складі договірної ціни розраховані за усередненими показниками згідно Додатку Б до ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунковоаналітичним методом показників ЗВВ виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації, що не відповідає вимогам пункту 4.3 ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. Також, адміністративні витрати у складі договірної ціни (ціни пропозиції) учасника ТОВ «ҐРІН ҐРАУНД» розраховані відповідно до усередненого показника ДСТУН Б Д. 1.1-3:2013, а не на підставі обґрунтованої величини структури, яка склалася на підприємстві за попередній звітній період, як це передбачено вимогами пункту 5.3 ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013 та пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Як визначено п. 3.15 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" договірна ціна - це кошторис, яким визначається вартість робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі підряду; приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) - договірна ціна, визначена як приблизний кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору підряду; твердий кошторис (тверда договірна ціна) - договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися лише в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Відповідно до п. 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», загально виробничі та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів).

Відповідно до п. 4.3.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва» при визначенні загальновиробничі витрати у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядні організації визначають розрахунково - аналітичним методом кошти на:

- заробітну плату працівників, зазначених у А. 1.1 додатку А, з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об`єкті замовлення;

- покриття решти статей загальновиробничих витрат, виходячи з витрат попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання.

Відповідно п. 4.3.3 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об`єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об`єктами будівництва за той самий період за Актами приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідно п. 4.3.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 показники для обчислення загально виробничих витрат, розраховані у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів, договірної ціни на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період, погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт.

Як встановлено висновком, учасником тендеру ТзОВ «ҐРІН ҐРАУНД» було надано розрахунки загально виробничих витрат та адміністративних витрат по підприємству за попередній звітній період, з яких встановлено, що загально виробничі витрати розраховані відповідно до усередних показників додатка Б ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.

Суд зауважує, що чинним законодавством не встановлені заборони для застосування методів розрахунку, відповідно до поданих розрахунків ціни договору про закупівлю робіт (підряду), а отже договірна ціна визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, що у своїй сукупності не суперечить умовам вищевказаного договору.

Тому, доводи, викладені у висновку, про порушення Замовником вимог п.4.3 ДСТУ-Н Б. Д. 1.1-3:2013 та п. 6.2.6 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 - є такими, що не відповідають дійсності, а сама вимога є протиправною та такою, що виконанню не підлягає.

Крім того у пункті 1.2 Розділу 3 Тендерної документації, до формальних (несуттєвих) помилок замовника належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали в складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічних потенціал та конкурентоздатність учасника.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що не зазначення позивачем електронної адреси та публікування договору, укладеного із переможцем тендеру у форматі, відмінному від формату «.pdf» не може вважатися порушенням, змість якого впливає на результат проведення процедури закупівлі.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу є необґрунтований та безпідставний.

Крім того, за своїм змістом спірний висновок є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Колегія суддів зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вказує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 (№ К/9901/31302/19), від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 (№К/9901/1118/20).

Як встановлено судом, зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "припинити зобов`язання за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України", не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач в оскаржуваному висновку № UA-2020-10-16-003545-а зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням вимог Господарського та Цивільного кодексів України.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «припинення зобов`язань за договором» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов`язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України. У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідачем не встановлено, що виявлене порушення є істотним та є підставою для припинення зобов`язань за договором та застосування наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформлені тендерної документації, у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі № 120/1297/20-а, від 13.01.2021 у справі № 825/1525/19.

При цьому суд враховує, що за результатами процедури закупівлі між позивачем та ТзОВ «ҐРІН ҐРАУНД» укладено договір підряду № 31/20 від 24.11.2020, строк дії якого встановлено до 31.12.2021 або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань. Разом з тим, відповідно до додаткових угод до договору, графіків виконання робіт, планів фінансування робіт роботи за договором підряду виконувались третьою особою зокрема, протягом 2021 і 2022 року.

З цього приводу суд зазначає, що виконання зобов`язань, викладених у оскаржуваному висновку призведе до спричинення сторонам договору істотних витрат, пов`язаних із припиненням зобов`язань за договором. Крім того, з огляду на фактичне виконання певного обсягу робіт за договором підряду, виконання вимог оскаржуваного висновку завдасть третій особі істотних збитків, пов`язаних із проведенням робіт, а також шкоди діловій репутації підрядника.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язань за договором договору, укладеного за результатами проведених торгів, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Так, у Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суму сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Дитячої школи мистецтв № 5 м. Львова (79070 м. Львів вул. Хуторівка 28; код за ЄДРПОУ 20854827) до Західного офісу Держаудитслужби (79007 м. Лвьів вул. Костюшка 8; код за ЄДРПОУ 40479801), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ҐРІН ҐРАУНД» (81324 Львівська область Яворівський район с. Тщенець; код ЄДРПОУ 42333568) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 01.09.2022 № UA-2020-10-16-003545-а, яка проведена Дитячою школою мистецтв № 5 м. Львова.

3. Стягнути на користь Дитячої школи мистецтв № 5 м. Львова за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.П. Качур