ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 р.Справа № 520/20009/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.02.22 року по справі № 520/20009/21
за позовом Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватна фірма "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просили суд:
- скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02 грудня 2019 року № 0036505304 та № 0036495304 про застосування до ПФ «Альфа-Україна Лізинг» штрафних санкцій в сумі 91624,08 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02 грудня 2019 року № 0036505304 та № 0036495304 про застосування до ПФ «Альфа-Україна Лізинг» штрафних санкцій в сумі 91624,08 грн. є протиправними та такими, що порушують права позивача, оскільки винесені на підставі помилкових висновків контролюючого органу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року позовну заяву Приватної фірми "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач Приватна фірма "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Тобто, всіма судами застосовувався встановлений ст. 102 ПКУ 3-річний строк позовної давності у справах про оскарження ППР.
Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території У країни коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 р. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. Цим же Законом підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52-2 наступного змісту: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місящ (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».
Апелянт вважає, що на час карантину Законом зупинені всі передбачені ст. 56 ПКУ строки в частині процедури адміністративного оскарження, тобто як строки звернення з адміністративною скаргою та строки розгляду цих скарг, так і всі інші строки, що випливають з процедури адміністративного оскарження чи пов`язані з нею.
На переконання апелянта, відповідно порушення передбачених ст. 56 ПКУ строків звернення до суду з позовом з боку позивача не відбулось.
Відповідач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що приписами пп. 56.17.3 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Приписи пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішеньта інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносини оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань з умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19.
Таким чином відповідач вважає, що у даній справі процедура адміністративного оскарження закінчилась прийняттям Державною податковою службою України рішення за результатами скарги позивача та таке рішення позивачем було отримано 17.04.2020 року, то звернення позивача до суду з даним позовом 13.10.2021 року відбулось з пропущенням місячного строку.
Приписами п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України визначено строк на звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і такий строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Зазначена норма є спеціальною щодо приписів ч.4 ст. 122 КАС України, а отже має перевагу в застосуванні.
Аналогічноговисновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 року у справі №500/2486/19. Відтак, представником відповідача вказано, що рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 16.03.2020року №9443/6/99-00-08-05-0506 скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення від 02.12.2019 №0036505304 та №0036495304 - без змін. Зазначене рішення позивачем було отримано 17.04.2020, а до суду із даним позовом останній звернувся11.10.20220 року, тобто після спливу встановленого законодавством строку.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 року відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено у відкрите судове засідання.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні.
Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 № 11 "Про відновлення проведення судових засідань в режимі ВКЗ в Другому апеляційному адміністративному суді в період воєнного стану" відновлено проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку.
Листом Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 року сторін у справі повідомлено, що враховуючи факт проведення бойових дій на території Харківської області та технічні можливості суду, проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін є значно ускладненим та небезпечним та запропоновано учасникам судового процесу висловити позицію стосовно можливості розгляду справи в режимі відеоконференції та надати відповідні клопотання у найкоротший термін будь-яким засобом зв`язку.
Рішенням зборів суддів Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року відновлено з 05.12.2022 проведення відкритих судових засідань, зважаючи на ситуацію в Харківському регіоні та за дотриманням умов відсутності загрози життю та здоров`ю учасникам судового процесу, суддям та працівникам суду з урахуванням вимог воєнного часу. Зважаючи на відсутність сховища (захисної споруди цивільного захисту) у Другому апеляційному адміністративному суді, виходячи з поточної ситуації у регіоні, рекомендовано суддям керуватися реальною поточною обстановкою, та за можливості здійснювати розгляд справ та матеріалів в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференцзв`язку.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем при зверненні до суду оскаржуються податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 02 грудня 2019 року № 0036505304 та № 0036495304 про застосування до ПФ «Альфа-Україна Лізинг» штрафних санкцій в сумі 91624,08 грн.
Під час розгляду справи судом встановлено, що отримані від відповідача рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, шляхом направлення скарги до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 16.03.2020 року №9443/6/99-00-08-05-05-06 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 02.12.2019 №№0036505304, 0036495304 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Як зазначено під час розгляду справи представником відповідача та не спростовано представником позивача, зазначене рішення прийняте за результатами адміністративного оскарження, позивачем було отримано 17.04.2020 року.
Залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи представника позивача є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску Приватною фірмою "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" строку на звернення до суду з даним позовом поважними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без задоволення позову з наступних підстав.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, зі змісту якої вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Приписами пп. 56.17.3 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Приписи пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 26 листопада 2020 року по справі №500/2486/19, від 11 серпня 2022 року по справі №0340/1641/18, від 22 вересня 2022 року по справі №200/2660/21-а.
Відтак, з огляду на обставини того, що у даній справі процедура адміністративного оскарження закінчилась прийняттям Державною податковою службою України рішення за результатами скарги позивача та таке рішення позивачем було отримано 17.04.2020 року, то звернення позивача до суду з даним позовом 13.10.2021 року відбулось з пропущенням місячного строку.
Стосовно посилань представника позивача на обставини зупинення перебігу строків давності з огляду на введення карантину суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався і діяв до 31.12.2020 згідно з цією постановою, встановлені та діють карантинні обмеження і на даний час.
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19) (далі - Закон № 540-ІХ), яким зокрема внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме доповнено пунктом 52-8 підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідних положень" такого змісту:
52-8. Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України, статтями 52-53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі, статтями 73 та 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 31 травня 2020 року. З 1 червня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення".
В подальшому, 29.05.2020 набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 591-IX від 13.05.2020, яким у розділі ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України п. 52-8. Викладено в наступній редакції: Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Тобто кінцевого строку встановлених статтею 56 цього Кодексу, не визначено, лише вказано по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Таким чином, дійсно нормою Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вказано, що дія строків щодо розгляду скарг у випадку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень подовжується. Натомість позивач зазначену норму помилково застосовує і до визначеного приписами ст. 56 Податкового кодексу України строку на звернення до суду за результатами адміністративного оскарження податкового повідмолення-рішення, що є помилковим.
Також, суд вважає помилковими посилення позивача на п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" щодо зазначення про те, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, оскільки вказаний пункт стосується питання установлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а не строків, зокрема, звернення до суду.
Відтак, суд вважає зазначені доводи представника позивача необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску Приватною фірмою "АЛЬФА- УКРАЇНА ЛІЗИНГ" строку на звернення до суду з даним позовом поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, а отже наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано залишив позов без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 року по справі №520/20009/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст.229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватної фірми "АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ" залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2022 по справі № 520/20009/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 01.02.2023 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.02.2023 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 108722006 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні