Постанова

від 01.02.2023 по справі 420/11407/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/11407/22Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді доповідачаКравця О.О.судді Зуєвої Л.Є.судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року по справі № 420/11407/22, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження у складі судді Білостоцького О.В., за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклайн» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ:

16 серпня 2022 року ТОВ «Ніклайн» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7069058/37008652 від 15.07.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 28.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов був задоволений повністю.

II.КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просило його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що відповідно до рішення №7069058/37008652 від 15.07.2022 року підставою для відмови у реєстрації податкової накладної стало ненадання первинних документів, а доведення дійсності господарської операції обов`язок позивача .

III.ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

IV.ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Ніклайн» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та видами діяльності позивача є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.

З метою здійснення власної господарської діяльності, 05.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніклайн» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Компані» (як покупцем) було укладено договір постачання №1/05 (т.1 а/с 19-24).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується передати в визначений термін у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити пісок, щебінь в асортименті, кількості, комплектації та за цінами, вказаними у специфікаціях та/або розрахунках, наданих постачальником, підтвердженими відповідними накладними.

Згідно п. 3.1 Договору поставка (доставка, перевезення) продукції, якщо інше не обумовлено в специфікаціях до даного договору здійснюється автотранспортом постачальника на об`єкт покупця, розташованого за адресою: 18 км+600 м/18 км+700 м автошляху М-28 Одеса-Южний /М-14/ (з під`їздом праворуч) на території Усатівської сільської ради, Біляївського району, Одеської області, кадастровий номер 5121085200:01:001:1152.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставка продукції має ритмічний характер та здійснюється партіями. Під партією продукції розуміється конкретно визначений обсяг продукції (асортимент, номенклатура, та кількість) що підтверджується видатковою накладною.

У п. 4.4 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний зареєструвати зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місця, в якому було здійснено постачання продукції.

Позивачем в період з 01.02.2022 року по 15.02.2022 року систематично на адресу та товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Компані» поставлявся будівельний матеріал (щебенево-піщана суміш) на загальну суму 2 143 303,80 грн. (у т.ч. ПДВ).

За фактом здійснення поставки контрагенту товарів, товариство з обмеженою відповідальністю «Ніклайн» виписало та подало на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну №1 від 28.02.2022 року (т.1 а/с 8-9).

Також позивачем було надано до суду докази придбання у суб`єкта господарювання ТОВ «Сілікат ЛТД» продукції, яка була поставлена позивачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Компані», докази наявності в нього транспортних засобів для перевезення товару покупцю, нерухомого майна для зберігання придбаного товару, а саме:

договір поставки №1/05 від 05.05.2021 року (т.1 а/с 19-24), специфікація №1 до договору поставки (т.1 а/с 25), акт звірки від 22.02.2022 року (т.1 а/с 26-29), видаткові накладні №103, 104, 105, 106 від 05.02.2022 року (т.1 а/с 30-34), ТТН №23 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 35-36), ТТН №25 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 37-38), реєстр ТТН за січень 2022 року (т.1 а/с 39-45), договір поставки №16/03-2019 від 14.03.2019 року (т.1 а/с 46-47), видаткова накладна №359 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 48), видаткова накладна №360 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 49), видаткова накладна №363 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 50), видаткова накладна №364 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 51), видаткова накладна №365 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 52), видаткова накладна №362 від 07.02.2022 року (т.1 а/с 53), видаткова накладна №361 від 10.02.2022 року (т.1 а/с 54), рахунок на оплату №319 від 14.02.2022 року (т.1 а/с 55), рахунок на оплату №318 від 14.02.2022 року (т.1 а/с 56), платіжне доручення №39 від 11.01.2022 року (т.1 а/с 57), платіжне доручення №9 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 58), податкова накладна №10 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 59-60), податкова накладна №11 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 61-62), податкова накладна №12 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 63-64), податкова накладна №13 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 65-66), податкова накладна №14 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 67-68), податкова накладна №15 від 07.02.2022 року (т.1 а/с 69-70), договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №02/12-ТС від 02.12.2021 року (т.1 а/с 71-75), договір позички транспортного засобу №01/05 від 01.05.2021 року (т.1 а/с 76-80), договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №0109-2021 від 01.09.2021 року (т.1 а/с 81-85), акт здачі-приймання робіт №23 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 86), рахунок на оплату №43 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 90), договір оренди від 01.06.2019 року з актом приймання-передачі (т.1 а/с 92-95), договір №040415-090321-ПГ000287 від 09.03.2021 року (т.1 а/с 96-106), договір оренди транспортного засобу №1 від 21.09.2020 року з актами приймання-передачі (т.1 а/с 107-110), договір оренди транспортного засобу №2 від 09.11.2020 року з актом приймання-передачі (т.1 а/с 111-114), довідка про відкриття банківського рахунку від 25.07.2022 (т.1 а/с 115), штатний розпис на 01.01.2022 року (т.1 а/с 116), оборотно-сальдова відомість по рахунку за лютий 2022 року (т.1 а/с 117-118), паспорт №27/11 від 27.11.2019 року (т.1 а/с 120), повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) (т.1 а/с 121-128), акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.02.2022 13.09.2022 року з доданими видатковими накладними (т.1 а/с 182-250, т.2 а/с 1-168).

Судом першої інстанції було також встановлено, що зведену податкову накладну №1 від 28.02.2022 року згідно квитанції від 05.07.2022 року було доставлено до Державної податкової служби України, але її реєстрацію було зупинено з посиланням на положення п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, товариство з обмеженою відповідальністю «Ніклайн» засобами електронного сервісу М.E.DOC було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копії первинних документів щодо зведеної податкової накладної №1 від 28.02.2022 року (т.1 а/с 11-13).

Однак рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2022 року за №7069058/37008652 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 28.02.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, у т.ч. рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфікації, накладних (т.1 а/с 14-15).

Не погодившись із зазначеним рішенням та вважаючи його протиправним і необґрунтованим, позивач звертався зі скаргою до Держаної податкової служби України (т.1 а/с 16-17).

Разом з тим, скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклайн» була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Підставою залишення скарг без задоволення зазначено ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок (т.1 а/с 18).

V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ :

Ст.8 Конституції України, визначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Ч.1 ст. 9 Конституції України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246(далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затверджений наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Зокрема, згідно пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно пункту 13 Порядку №520, Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (надалі - Порядок № 1165) податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pincv. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

(1)Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України, в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду і розгляду справи), встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом 1-ої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем відповідно до вимог Порядку №520 надіслані на адресу відповідача копії документів до господарським операціям, по яким зареєстрована податкова №1 від 28.02.2022 року:

договір поставки №1/05 від 05.05.2021 року (т.1 а/с 19-24), специфікація №1 до договору поставки (т.1 а/с 25), акт звірки від 22.02.2022 року (т.1 а/с 26-29), видаткові накладні №103, 104, 105, 106 від 05.02.2022 року (т.1 а/с 30-34), ТТН №23 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 35-36), ТТН №25 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 37-38), реєстр ТТН за січень 2022 року (т.1 а/с 39-45), договір поставки №16/03-2019 від 14.03.2019 року (т.1 а/с 46-47), видаткова накладна №359 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 48), видаткова накладна №360 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 49), видаткова накладна №363 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 50), видаткова накладна №364 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 51), видаткова накладна №365 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 52), видаткова накладна №362 від 07.02.2022 року (т.1 а/с 53), видаткова накладна №361 від 10.02.2022 року (т.1 а/с 54), рахунок на оплату №319 від 14.02.2022 року (т.1 а/с 55), рахунок на оплату №318 від 14.02.2022 року (т.1 а/с 56), платіжне доручення №39 від 11.01.2022 року (т.1 а/с 57), платіжне доручення №9 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 58), податкова накладна №10 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 59-60), податкова накладна №11 від 01.02.2022 року (т.1 а/с 61-62), податкова накладна №12 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 63-64), податкова накладна №13 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 65-66), податкова накладна №14 від 04.02.2022 року (т.1 а/с 67-68), податкова накладна №15 від 07.02.2022 року (т.1 а/с 69-70), договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №02/12-ТС від 02.12.2021 року (т.1 а/с 71-75), договір позички транспортного засобу №01/05 від 01.05.2021 року (т.1 а/с 76-80), договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №0109-2021 від 01.09.2021 року (т.1 а/с 81-85), акт здачі-приймання робіт №23 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 86), рахунок на оплату №43 від 15.02.2022 року (т.1 а/с 89), договір оренди від 01.06.2019 року з актом приймання-передачі (т.1 а/с 92-95), договір №040415-090321-ПГ000287 від 09.03.2021 року (т.1 а/с 96-106), договір оренди транспортного засобу №1 від 21.09.2020 року з актами приймання-передачі (т.1 а/с 107-110), договір оренди транспортного засобу №2 від 09.11.2020 року з актами приймання-передачі (т.1 а/с 111-114), довідка про відкриття банківського рахунку від 25.07.2022 (т.1 а/с 115), штатний розпис на 01.01.2022 року (т.1 а/с 116), оборотно-сальдова відомість по рахунку за лютий 2022 року (т.1 а/с 117-118), паспорт №27/11 від 27.11.2019 року (т.1 а/с 120), повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) (т.1 а/с 121-128), акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.02.2022 13.09.2022 року з доданими видатковими накладними (т.1 а/с 182-250, т.2 а/с 1-168).

Апеляційний суд вважає, що були відсутні правові підстави для висновку відповідача про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 28.02.2022 року у зв`язку із відсутністю копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт восьмий Критеріїв оцінки, без розшифровки яка саме податкова інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі № 821/1173/17 та від 18.02.2020 року по справі № №360/1776/19.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19

Апеляційний суд, враховуючи принципи верховенства права, належного врядування, презумпції правомірності дій платника податків , практику ЄСПЛ , як джерело права, правові позиції Верховного суду, вважає обґрунтованим висновок суду 1-ої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення позову, так, наявними у справі належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами підтверджена реальність господарських операцій позивача з контрагентами за укладеними договорами.

Рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій від №7069058/37008652 від 15.07.2022 року становило порушення вимог Конституції України, Податкового кодексу України та ст.1 Протоколу 1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фіскальний орган, який не дотримується своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків, "ефективним" засобом правового захисту ,як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає ствердженому порушенню має бути скасування вказаного рішення фіскального органу та його зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

(2) Висновки апеляційного суду:

Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні.

Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги , та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, встановлених ст.328 КАС України.

Повне судове рішення складене та підписане 01 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.