Постанова

від 31.01.2023 по справі 640/4069/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/4069/21 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державного підприємства «Гарантований покупець» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року (повний текст складено 03 листопада 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Гарантований покупець», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрекоенергосистеми», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрі Енерджі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Квант Енерджи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморська енергогенеруюча компанія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехнік Велика Добронь», Приватне підприємство «Техсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «АСД Лекс» про визнання протиправним та нечинним рішення,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив визнати протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг задоволено. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «Ресурсекоенерго» залишено без задоволення.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2022 касаційну скаргу ТОВ «Ресурсекоенерго» задоволено повністю, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

09.09.2022 ДП «Гарантований покупець» звернулось до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, а саме:

1) яка редакція п. 9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за правовідносинами серпня та вересня 2022, що виникли до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили?

2) яка редакція п.9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 з наведенням відповідної формули та її складових підлягає застосуванню Гарантованим покупцем при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

3) чи підлягає до моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, тобто до 08.09.2022, використанню формула, за якою визначається обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в редакції пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46?

4) чи є необхідним здійснення перерахунку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця за періоди до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року заяву про роз`яснення судового рішення задоволено частково, роз`яснено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року у справі № 640/4069/21 наступним чином: підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 року №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, визнаний судом протиправним з моменту його прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не створював юридичних наслідків під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець», яка відшкодовувалася продавцями за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» за відповідні періоди.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти постанову, якою роз`яснити, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 року №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії є нечинним з моменту прийняття постанови Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що застосований судом першої інстанції спосіб роз`яснення не відповідає ч.2 ст.265 КАС України.

ДП «Гарантований покупець» також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про роз`яснення рішення суду першої інстанції з урахуванням ч.2 ст.265 КАС України. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ч.2 ст.265 КАС України, відповідно до якої нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

ПАТ «Укренерго», яке не брало участі у справі в суді першої інстанції, також подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року та роз`яснити, що скасовані рішенням суду першої інстанції положення нормативно-правового акту є нечинними з моменту набрання чинності судовим рішенням. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що ПАТ «Укренерго» у своїй діяльності керується, в тому числі, Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641, а викладення його п.9.3 гл.9 в новій редакції призводить до збільшення вартості послуги, що підлягає оплаті НЕК «Укренерго», в той же час, Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо моменту, з якого оскаржений в судовому порядку нормативно-правовий акт втрачає чинність, що не було враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали.

В апеляційних скаргах апелянти просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року про роз`яснення судового рішення та роз`яснити його в інший спосіб, а саме відповідно до ч.2 ст.265 КАС України. При цьому, заяви про роз`яснення рішення суду першої інстанції в наведений спосіб не подавали.

Позивач подав відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив, що роз`яснюючи судове рішення суд першої інстанції не допустив порушень ч.2 ст.265 КАС України.

Інші учасники справи відзиви на апеляційні скарги не подавали. Будь-які їх письмові пояснення щодо підстав та порядку роз`яснення рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2022 про роз`яснення судового рішення суд першої інстанції зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла поза межами повноважень під час визначення обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, тому, враховуючи засади пріоритетності законів над підзаконними актами, визнаний нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року № 641 є протиправним з моменту його прийняття та жодних наслідків не створював.

В той же час, питання щодо періоду, з якого підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року № 641 є протиправним та нечинним не було предметом позовних вимог і резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 не містить жодних посилань на момент, з якого відповідні положення втрачають чинність.

Крім того, предметом розгляду в рамках даної справи є частина нормативно-правового акту, а саме, підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року № 641, що врегульовує відносини невизначеного кола осіб у сфері енергетичних послуг.

Колегія суддів зазначає, що в силу ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, норми законодавства прямо визначають порядок втрати чинності нормативно-правового акта чи його частини у разі визнання його протиправним та нечинним судовим рішенням, зокрема, що вони втрачають чинність виключно з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.

Отже, оскаржувана ухвала про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, не відповідає вимогам ст.264, 265 КАС України, які чітко визначають порядок визнання протиправним нормативно-правового акту та момент, з якого він втрачає чинність, у разі визнання його протиправним та нечинним в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20, в якій суд зазначив, що визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Нацкомісії є порушенням вимог ч.2 ст.265 КАС України та виходом за межі повноважень суду.

Суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 не містить жодних положень, які викликають труднощі для розуміння та не створює жодних перешкод для його подальшого виконання, оскільки містить виключно констатуючу частину щодо протиправності та нечинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Крім того, в рамках роз`яснення судового рішення суд не наділений повноваженнями надавати вказівки щодо порядку подальших дій учасників справи, визначати спосіб врегулювання правовідносин, що мали місце до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору, яким було встановлено протиправність та нечинність нормативно-правового акту в частині.

Отже, всі поставлені у заяві ДП «Гарантований покупець» питання не відповідають інституту роз`яснення судового рішення, оскільки вони стосуються не роз`яснення резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, яка є чіткою і зрозумілою, а спрямовані на визначення способу застосування інших положень Порядку №641 відповідно до періоду правовідносин між продавцем та споживачами електроенергії, що виходить за рамки повноважень суду, передбачених процесуальним законодавством.

Дослідивши текст вказаного вище рішення, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, оскільки в резолютивній частині вказаного рішення суд констатував протиправність та нечинність частини нормативно-правового акту, що цілком збігається із позовними вимогами, заявленими ТОВ «Ресурсекоенерго» в адміністративному позові та в повній мірі відповідає положенням п.1 ч.2 ст.245 КАС України, відповідно до якої, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

В той же час, вимоги заяви про роз`яснення судового рішення не містять достатніх обґрунтувань та посилань на незрозумілість або неясність судового рішення, що є недопустимим та виключає можливість його роз`яснення в порядку ст.254 КАС України.

Щодо доводів апелянтів про необхідність роз`яснення рішення суду першої інстанції з урахуванням ч.2 ст.265 КАС України, то в даному випадку норми вказаної статті прямо визначають момент втрати чинності нормативно правового акта в частині у разі визнання його протиправним в судовому порядку, що виключає необхідність відповідного роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 є чітким, зрозумілим та вмотивованим, резолютивна частині рішення суду першої інстанції не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння або таких, що допускають подвійне тлумачення, а саме рішення суду не викликає труднощів для розуміння, відсутні підстави для його роз`яснення, а здійснення його роз`яснення шляхом, який визначено в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року суперечить положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про роз`яснення судового рішення, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви позивача про роз`яснення судового рішення.

Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», Державного підприємства «Гарантований покупець» - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року про роз`яснення судового рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 31 січня 2023 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді А.Ю.Кучма

Л.В.Бєлова