Ухвала

від 31.01.2023 по справі 640/28842/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/28842/21

УХВАЛА

31 січня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Коротких А.Ю. та суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Каліпсо" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 05 грудня 2022 року копію ухвали від 28 листопада 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано апелянту - 01 грудня 2022 року.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Встановлено, що скаржник вже звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою, однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року її було повернуто.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від Вперше з апеляційною скаргою апелянт звернувся в серпня 2022 року.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року залишено без руху через несплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року повернуто заявнику.

Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року апелянтом отримано 05 жовтня 2022 року.

Відповідно до дати на штемпелі поштового конверту вдруге апеляційну скаргу апелянтом було подано 24 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В повторній апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апелянт зазначає про те, що, на його думку, звернення сторони із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції має бути підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції.

Крім того, апелянтом лише процитовано процесуальні норми статтей 169, 295, 298, 299 КАС України. Фактичних причин та підстав пропуску строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено.

Невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення апеляційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Однак належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом надано не було. Також апелянтом не було зазначено про непереборні та об`єктивні перешкоди, труднощі, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

За таких обставин, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Щодо сплати судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, доказів на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №640/28842/21 фінансування з Державного бюджету України.

Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через відсутність/недостаніть фінансування не свідчить про наявність об`єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки відповідач не доводить того, що протягом нового строку судовий збір ним буде сплачено. Надані відповідачем докази не є свідченням вчинення податковим органом активних дій з метою сплати судового збору та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в межах наданого судом строку.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що Головне управління ДПС у м. Києві діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

На переконання суду, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

У встановлений строк апелянтом не було виконано повністю вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року та не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім Каліпсо" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.