Постанова

від 31.01.2023 по справі 580/5204/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Справа № 580/5204/22

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участі секретаря Горегляд Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Черкаського апеляційного суду

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Черкаського апеляційного суду (далі - Відповідач) про:

- визнати протиправними дії Черкаського апеляційного суду щодо надання неповної інформації, яка міститься у листі від 26.10.2022 №06-39/32/2022, а саме: відсутність копії наказу голови Апеляційного суду Черкаської області №60 від 17.06.2010 щодо зарахування судді Л. Нерушак до штату суду;

- зобов`язати Черкаський апеляційний суд надати ОСОБА_1 повну інформацію на інформаційний запит від 20.10.2020, а саме: копію наказу голови апеляційного суду Черкаської області №60 від 17.06.2010 щодо зарахування судді ОСОБА_2 до штату суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року було відкрито у справі.

30.11.2022 до суду надійшла заява Позивачки про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року зазначену заяву повернуто Позивачці без розгляду у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини восьмої статті 47 КАС України, а саме через ненадання доказів відправлення копії такої заяви Відповідачу.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити окрему ухвалу щодо умисного та свідомого порушення суддею першої інстанції процесуального закону.

В обґрунтування своїх вимог Апелянтка зазначає, що заява про збільшення позовних вимог була подана нею до суду в електронній формі, що на її переконання, виключає обов`язок надання суду доказів відправлення такої заяви іншим учасникам справи.

Також Апелянта посилається на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022, в якій постановлено таку ухвалу, та щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення копії документів, наданих суду.

З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо прийняття до розгляду її заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2023 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

31.01.2023 о 12:25 год. учасники справи, які були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим відповідно до ст. 311 КАС України апеляційним судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про перехід до розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої та восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Згідно зі ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, адміністративний процесуальним законодавством регламентовано право позивача збільшити розмір позовних вимог.

Водночас реалізації зазначеного права кореспондує обов`язок Позивача щодо дотримання вимог до такої заяви, однією з яких є надання суду доказів направлення її копії іншим учасникам справи.

Разом з тим КАС України, а саме частиною 8 статті 47, визначено імперативний наслідок недотримання вказаних вимог - повернення заявнику відповідної заяви без розгляду. Жодних виключень, зокрема в разі подання такої заяви в електронній формі, законодавцем не передбачено.

При цьому зазначені положення статті 47 КАС України кореспондуються із загальними нормами пункту 7 частини 1 та частини 2 статті 167 КАС України.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що при поданні до суду першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог у цій справі ОСОБА_1 не надала суду доказів направлення нею такої заяви іншому учаснику справи (Відповідачу), зокрема в електронній формі.

Посилання Апелянтки на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі № 580/2031/22 колегія суддів відхиляє, оскільки вказана ухвала стосується прийнятності позовної заяви, вимоги щодо оформлення якої врегульовані іншою законодавчою нормою, а саме статтею 161 КАС України, якою регламентовано інший порядок подання саме позову, зокрема в електронній формі.

Втім, стаття 47 КАС України, якою регулюються спірні правовідносини, відповідних аналогічних приписів не містить, а натомість, як було зазначено вище, передбачає єдиний імперативний наслідок у разі ненадання доказів направлення копії заяви про збільшення позовних вимог іншому учаснику справи - повернення такої заяви.

При цьому судова колегія відзначає, що статті 47 КАС України не вимагає докази направлення вказаної заяви саме поштою, рекомендованим листом з описом та не виключає можливості її направлення в електронній формі.

Водночас суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (рішення від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність постановлення окремої ухвали щодо судді першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до приписів частини восьмої статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Водночас колегія суддів зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними, та/або допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 року по справі № 1340/4560/18.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши ці та всі інші доводи Апелянтки, судова колегія приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення її апеляційних вимог.

Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, судова колегія приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини, правильно застосовано норми процесуального права та вирішено питання про повернення заяви Позивачки про збільшення позовних вимог у цій справі без розгляду.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 31 січня 2023 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Л.В. Губська

О.В. Карпушова