Постанова

від 24.01.2023 по справі 806/1515/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1515/18 Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

24 січня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,

представника позивача: Ярмощука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Житомирської області із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватне підприємство "Леся", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ ;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6239, виданий 28.12.2017 ПП «Леся» з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки №2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с. Шадура, Хорошівського району, Житомирської області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ПП "Леся" не є надрокористувачм в розумунні вимог закону, а тому Державною комісією України по запасах корисних копалин протиправно прийнято на розгляд матеріали геолого-економічної оцінки розподілу запасів Шадурського (Східної ділянки №2) родовища габро ід юридичної особи - не надрокористувача, оскільки останнє не володіло чинним спеціальним дозволом на користування надрами. Вказує, що за умови дотримання Закону та не допуску ПП "Леся" до державної експертизи, оскільки останнє не є надрокористувачем, приватне підприємство не мало б змоги протиправно отримати на позаконкурсних умоваї оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у 2017 році TOB «Магма» за технічним завданням ПП «Леся» провело підрахунок запасів та техніко-економічне обґрунтування кондицій. Роботи проведені камеральним шляхом на основі звіту з попередньої геолого-економічної оцінки запасів (2003-2008 роках).

ПП «Леся» відповідно до Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин, затверджених наказом ДКЗ 21.07.2015 за №293, до ДКЗ були подані на експертизу геологічні звіти з підрахунком запасів та ресурсів корисних копалин, матеріали геолого-економічних оцінок ділянок надр.

ПП «Леся» звернулась до ДКЗ щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області і протоколом від 04.07.2017 №3990 засідання колегії ДКЗ розглянуло подані матеріали.

У вищевказаному протоколі зазначено, що цей протокол виділення як окремого об`єкту надрокористування Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища, в границях погодженої площі, є доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 №1464, тому тут не розглядаються відомості про геологічну будову, гідрогеологічні та гірничогеологічні умови, методику розвідки та обсяги виконаних геологорозвідувальних робіт, як такі, що пройшли експертизу в ДКЗ, за результатами якої запаси апробовані й родовище прийняте на облік Державного балансу запасів корисних копалин України. ДКЗ у цьому протоколі розглянуло лише питання кількісної і якісної оцінки запасів габро в межах Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища, відповідності якості корисної копалини чинним нині державним стандартам та питання техніко-економічної оцінки запасів у сучасних умовах.

У першій частині протоколу ДКЗ №3990 міститься перелік матеріалів, які розглядались ДКЗ під час проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, зокрема, звіт «Геолого-економічна оцінка розподілу запасів Шадурського (Східна ділянка № 2) родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області України», а також надано техніко-економічні показники промислового освоєння Південної частини Східної ділянки № 2 Шадурського родовища габро (у складі матеріалів ГЕО).

За результатами розгляду матеріалів звіту з ГЕО Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, поданих на розгляд ДКЗ ПП «Леся», колегією ДКЗ прийняте рішення про здійснення поділу Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, шляхом виділення в її межах Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, як окремого об`єкту надрокористування. При цьому у протокол ДКЗ №1464 щодо розгляду запасів габро Східної ділянки №2 Шадурського родовища внесено зміни: із загального обсягу запасів габро Східної ділянки №2 Шадурського родовища вилучено обсяг запасів Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища як такі, що вилучені зі Східної ділянки №2 як окремий об`єкт надрокористування - Південну частину Східної ділянки що відображає сутність державної експертизи, зокрема, визначеної підпунктом 5 пункту 4 Положення про ДКЗ.

05.10.2017 до Держгеонадра надійшла заява ПП «Леся» на отримання спеціального дозволу на користування надрами з переліком документів.

Держгеонадра, на виконання пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами відправило листи №22653/03/12-17 та №22654/03/12-17 від 10.10.2017 щодо надання погоджень на користування надрами.

Наказом №397 від 30.10.2017 Міністерство екології та природних ресурсів України надало своє погодження на користування надрами ПП «Леся».

Листом від 23.10.2017 Житомирська обласна рада повідомила Держгеонадра, що відповідно до пунктів 1 та 1.1 рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами», погоджено клопотання ПП «Леся» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - №2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га. Вказане рішення прийняте відповідно до вимог, діючих на час прийняття у 2009 році норм законодавства. У рішенні Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 термін дії не встановлений. Рішення про скасування або припинення дії зазначеного рішення Житомирською обласною радою не приймалось.

Чотирнадцятою сесією Житомирської обласної ради сьомого скликання на вказане звернення Держгеонадра прийняте рішення від 21.12.2017 №917 «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 10.10.2017 №22653/03/12-17» щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ПП «Леся», яким відмовлено у погодженні надання спеціального дозволу.

У подальшому, Держгеонадра видало ПП «Леся» спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону на підставі абзацу першого пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Незгода позивача із такими діями відповідача, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 16.11.2018, виходили з того, що дозвіл було видано ПП «Леся» з дотриманням вимог законодавства за наявності чинного рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами», яким погоджено клопотання ПП «Леся» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування - корисних копалин для промислової розробки Шадурського родовища габро (Східна ділянка - №2) на землях запасу Краївщинської сільради на площі 5,6 га.

Суди попередніх інстанцій відхилили доводи прокурора стосовно того, що при зверненні ПП «Леся» у 2017 році до Держгеонадра за отриманням спеціального дозволу на користування ділянкою надр Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро діяли норми Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, які вимагали отримання погодження відповідної обласної ради, оскільки при наявності одного погодження, яке є легітимним, Житомирською обласною радою було прийняте протилежно інше рішення з цього ж питання, тоді як рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 №787 є чинним та правомірно взято до уваги при наданні спірного спеціального дозволу.

Постановою Верховного Суду від 16.09.2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції у рішенні від 30.08.2022 виходив з того, що ГЕО проводиться для обгрунтування подальших рішень щодо родовища (ділянки), у той же час, заступник прокурора Житомирської області, без належних підстав для доказів своїх припущень щодо протиправності протоколу ДКЗ №3990 намагається, загостривши увагу на фразі "геолого-економічне обґрунтування", визнати рішення ДКЗ, що грунтується на результатах комплексного проведення державної експертизи та оцінки запасів, протиправним. Отже, посилання та аргументація позивача на використане формулювання як на підставу протиправності протоколу ДКЗ №3990 не відповідає дійсності.

У даному випадку, позивачем ставиться питання про протиправність протоколу ДКЗ від 04.07.2017 № 3990 лише з підстав формулювання та аргументації, тоді як не вказується жодної норми закону, яка була порушена, або якій не відповідає цей протокол.

Суд зазначив, що, сам протокол № 3990 від 04.07.2017 не є самостійним нормативно-правовим актом, а є лише доповненням до протоколу ДКЗ від 04.03.2008 № 1464, стосовно якого позивач не ставить питання про його протиправність та про його оскарження. Рішення, яке оформлено цим протоколом, є результатом проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яка проводилась на замовлення ПП "Леся" на умовах та в порядку визначеному законодавством України.

На думку суду, наведене вище свідчить, що заступником прокурора Житомирської області розглянута лише фраза порядку денного, проте позивачем не звернуто увагу на постановляючу частину, пункти якої прийняті в межах повноважень ДКЗ і містять результат державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування протоколу №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ задоволенню не підлягають.

Щодо визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6239 від 28.12.2017, то суд дійшов висновку, що ДКЗ не мала підстав для відмови ПП "Леся" у прийнятті до розгляду матеріалів ГЕО (зокрема, розподілу запасів) та проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, через те, що роботи були зареєстровані Держгеонадра.

Суд не погодився з доводами про те, що було порушено процедуру надання ПП «Леся» спеціального дозволу на користування надрами, оскільки такий дозвіл надано у тому числі і на підставі протиправного протоколу ДЗК та без попереднього погодження з Житомирською обласною радою питання про надання надр у користування, так як судом встановлено протилежне.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та наявних доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти, або на нові докази, які б давали підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд в постанові від 16.09.2021 вказав, що саме Житомирська обласна рада уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, то саме цей орган, в силу приписів частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, набуває статусу позивача у разі відкриття провадження у справі за зверненням прокурора до суду із позовною заявою в інтересах держави.

Водночас, суд першої інстанції достеменно не визначив зміст спірних правовідносин та склад їх учасників, неповно дослідив підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, вказані у позовній заяві, не надав їм належної оцінки, а також не встановив того, кому належить право вимоги за таким позовом і хто у даному конкретному випадку набуває статусу позивача.

Беручи до уваги те, що судом першої інстанції не було забезпечено повного і всебічного з`ясовування усіх обставин цієї прави та не вирішено питання щодо заміни належної сторони (позивача), колегія суддів Врховного Суду не могла констатувати того, що цю справу, спір у якій вирішено судами по суті позовних вимог, розглянуто за позовом особи, якій належить право вимоги.

Верховний Суд дійшов висновку, що у межах даних правовідносин існує компетентний орган в особі Житомирської обласної ради, який має практичну можливість, право і закріплені у законі повноваження захищати у суді інтереси держави, про які іде мова у цьому позові заступника прокурора Житомирської області, у зв`язку з чим останньому, з метою реалізації повноважень представництва таких інтересів у суді достатньо було дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, надіслати повідомлення на адресу Житомирської обласної ради про намір здійснити представництво інтересів держави шляхом подання позовної заяви в інтересах цієї Ради.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись до суду із цим позовом, заступник прокурора Житомирської області у своїй позовній заяві вказував на те, що з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах Житомирської обласної ради на адресу останньої було скеровано запит від 27.02.2018 №05/1-254вих-18 (додано до позовної заяви).

При цьому, з часу, коли Житомирській обласній раді стало відомо про порушення її інтересів, які збігаються з інтересами держави, цим органом не було вжито заходів щодо оскарження спеціального дозволу на користування надрами, виданого Товариству, у судовому порядку.

За викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висновками, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

06.07.2022 у підготовчому засіданні судом першої інстанції здійснено заміну позивача заступника прокурора Житмирської області в інтересах держави на заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної прокуратури.

Таким чином, колегія суддів враховуючи правову позицію Верховного Суду у даній справі, дійшла висновку, що прокурором у даному конкретному випадку було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та підтверджено наявність підстав для представництва інтересів держави у суді в особі компетентного органу.

Так, гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них (частина перша статті 3 Кодексу України про надра).

За змістом частини першої статті 4 Кодексу України про надра - надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За приписами частини другої статті 16 цього ж Кодексу спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Станом на момент звернення ПП «Леся» у жовтні 2017 року із заявою про надання цьому Підприємству спеціального дозволу на користування Південною частиною Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро питання надання таких дозволів урегульовувалось нормами Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Пунктом 2, абзацом першим пункту 3 та абзацом першим пункту 4 вищезгаданого Порядку встановлено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.

Підпунктом 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами у редакції, чинній станом на момент видання ПП «Леся» спірного спеціального дозволу на користування надрами, визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку (абзац двадцять шостий пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами).

За змістом пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (абзаци другий, четвертий цього пункту) надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується, зокрема, з відповідними обласними радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також з Мінприроди - на всі види користування надрами.

Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.

Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше ніж протягом шести робочих днів з дати реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

У разі ненадання Мінприроди погодження протягом 30-денного строку вважається, що надання дозволу ним погоджено.

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначає Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

За змістом пункту 4 вищевказаного Положення державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин.

У абзаці першому пункту 7 цього ж Положення визначено, що Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Абзацами першим, шостим пункту 9 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин встановлено, що матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами, а у пункті 16 цього ж положення закріплено правило, за яким матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ (пункт 10 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин).

Відповідно до вищезазначених приписів Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин наказом ДКЗ від 21.07.2015 №293 затверджено Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин, згідно з підпунктом 13.3 пункту 13 яких матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

У разі коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику, про що вказано у пункті 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Згідно ж з приписами абзацу другого пункту 23 та пункту 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Вищенаведеними законодавчими приписами чітко врегульована процедура надання спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі, без проведення аукціону у передбачених Кабінетом Міністрів України випадках, а також унормовано усі стадії такого процесу, включаючи питання, пов`язані з погодженням поданих до Держгеонадр документів для отримання вказаного дозволу. При цьому, проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин є одним з етапів у процедурі надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №240/4936/18.

Так, судом встановлено, що південна частина Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро є розвіданим і геолого-економічна оцінка його запасів вже проводилась у 2003-2008 роках. Запаси цього родовища апробовані ДКЗ і затверджені протоколом від 04.03.2008 №1464. Це родовище не розроблялося.

За таких обставин, відповідно до вимог вищевказаних актів законодавства та Методичних рекомендацій щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних та неметалічних корисних копалин, матеріали геолого-економічної оцінки південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро повинні були подаватись до ДКЗ користувачем надр або уповноваженою ним особою й повинні були містити, окрім іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами (спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин).

У разі недотримання таких вимог щодо складу і змісту зазначених матеріалів пункт 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин імперативно встановлює для ДКЗ обов`язок повернути такі матеріали замовнику і утриматися від оцінки запасів корисних копалин.

Згідно матеріалів справи, ПП «Леся» звернулось до ДКЗ щодо геолого-економічного обґрунтування виділення Південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро як блокової сировини в Хорошівському районі Житомирської області і протоколом від 04.07.2017 № 3990 засідання колегії ДКЗ розглянуло подані матеріали.

Водночас, судовим розглядом цієї справи встановлено і не заперечується сторонами, що ПП «Леся», станом на момент подання до ДКЗ матеріалів геолого-економічної оцінки південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, не володіло спеціальним дозволом на користування надрами і на мало правового статусу користувача надр.

Таким чином, ПП «Леся», не будучи користувачем надр, не мала права на подання до ДКЗ вищевказаних матеріалів геолого-економічної оцінки, а Комісія була зобов`язана їх повернути замовнику, однак прийняла ці документи до розгляду і провела на підставі останніх державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро, чим допустила порушення вимог пунктів 9, 16, 24 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин й прийняла рішення, оформлене спірним протоколом, яке, за таких обставин, не відповідає вимогам закону.

Вказане було констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2021.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що ДКЗ не мала підстав для відмови ПП «Леся» у прийнятті до розгляду матеріалів ГЕО та проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, через те, що роботи були зареєстровані Держгеонадра, то слід зазначити, що державна реєстрації робіт не має визначального значення при вирішенні справи по суті.

При цьому, ПП «Леся» в цьому випадку не є надрокористувачем в розумінні вимог Кодексу України про надра та порядку № 615, відповідно не є суб`єктом, наділеним правом на певний вид надрокористування - геологічне вивчення.

Отже, з наведеного слідує, що ДКЗ України незаконно розглянуто матеріали геолого-економічної оцінки (геолого-економічного обгрунтування) і протиправно прийнято рішення, оформлене протоколом №3990 від 04.07.2017, яким здійснено поділ Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро та апробовано балансові запаси її Південної частини.

За таких обставин, протокол №3990 від 04.07.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6239 від 28.12.2017, слід зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що станом на момент звернення ПП «Леся» до Держгеонадра із заявою щодо надання спірного спеціального дозволу, а саме - 05.10.2017, були чинні норми Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема, пункт 9 цього Порядку, яким передбачалось обов`язкове погодження видачі дозволу, в тому числі, з відповідною обласною радою, у даному випадку, з Житомирською обласною радою.

Відмова цього органу у погодженні надання надр у користування, у розумінні абзацу сьомого пункту 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, є підставою для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу.

Судом встановлено, що Житомирська обласна рада, не порушуючи меж граничного строку, передбаченого абзацом десятим пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, розглянула відповідне звернення Держгеонадра та прийняла рішення, яким відмовила у погодженні надання ПП «Леся» спеціального дозволу на користування надрами (південної частини Східної ділянки №2 Шадурського родовища габро).

За таких обставин, у Держгеонадра не виникло заснованих на законі достатніх правових підстав для надання ПП «Леся» спірного спеціального дозволу, оскільки чотирнадцятою сесією Житомирської обласної ради сьомого скликання прийняте рішення від 21.12.2017 №917, яким відмовлено у погодженні надання надр у користування вищевказаному Підприємству.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності посилання позивача на вказане рішення, так як рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 «Про погодження клопотань підприємств, організацій, установ щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами» є легітимним і лише про нього йшлося в листі Держгеонадра 22653/03/12-17 від 10.10.2017, про прийняття нових рішень не йшлося.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішення питання щодо законності наданого спеціального дозволу судом першої інстанції не враховано, що у якості належного погодження для отримання спеціального дозволу на користування надрами ПП «Леся», рішення Житомирської обласної ради від 27.03.2009 № 787 слугувати не може, оскільки, як зазначив Верховний Суд у даній справі, вказане рішення було прийнято за іншого правового регулювання та в межах процедури розгляду заяви про отримання дозволу на користування надрами, поданої Товариством у 2009 році.

Вищезгадане рішення Житомирської обласної ради було прийнято на підставі норм Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 №608, за змістом пунктів 2, 8 якого такі дозволи на той час видавались Мінприроди, а не Держгеонадра, й отримання погодження відповідної обласної ради передбачалось шляхом здійснення самостійного звернення особи, яка виявила бахання отримати дозвіл, до органу місцевого самоврядування.

У жовтні 2017 року, станом на час звернення Товариства із заявою, на підставі якої Держгеонадра надали оскаржуваний прокурором спеціальний дозвіл на користування надрами, вищевказаний Порядок втратив чинність, а правовідносини щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України регулювались Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 у відповідній редакції.

Внаслідок змін у законодавстві правове регулювання спірних правовідносин у 2017 році суттєво відрізнялось від того, яке було запроваджене у 2009 році, зокрема, повноваження щодо розгляду питання про надання спеціальних дозволів на користування надрами і прийняття рішення стосовно надання таких дозволів вже належало Держгеонадра, а не Мінприроди. Також Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами передбачалось обов`язкове погодження отримання дозволу, у даному випадку, зокрема з Житомирською обласною радою. При цьому, за змістом приписів пункту 9 вказаного Порядку у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, дії стосовно погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, а документи, подані заявником, направлялись до відповідних органів Держгеонадра.

Також, Верховним Судом було зазначено, що оскільки заява Товариства стосовно отримання спірного дозволу подана 05.10.2017, а такий дозвіл видано ПП «Леся» 28.12.2017, то спірні у справі правовідносини між позивачем і Держгеонадра щодо надання спеціального дозволу на користування надрами тривали у цей проміжок часу і урегульовувались саме Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, який як обов`язкову передумову для надання дозволу визначав наявність відповідних погоджень, отриманих згідно з пунктом 9 цього Порядку.

З огляду на це, рішення Житомирської обласної ради, прийняте у процедурі розгляду Мінприроди заяви Товариства щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами у 2009 році, не могло бути взяте до уваги при розгляді Держгеонадра іншої заяви ПП «Леся», поданої у жовтні 2017 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності у ПП «Леся» права на отримання дозволу без проведення аукціону спростовуються висновками Верховного Суду.

Отже, враховуючи, що Житомирською обласною радою у строк, передбачений пунктом 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, за результатами розгляду документів, надісланих на погодження, було прийнято рішення від 21.12.2017 №917, яким відмовлено у погодженні надання ПП «Леся» спірного спеціального дозволу на користування надрами, Держгеонадра протиправно та всупереч вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, видало ПП «Леся» спеціальний дозвіл на користування надрами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами Державною службою геології та надр України не дотримано вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року N 615, у зв`язку з чим спеціальний дозвіл на користування надрами №6239, виданий 28.12.2017 ПП «Леся» з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки №2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с. Шадура, Хорошівського району, Житомирської області" підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні позову, а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокол №3990 від 04.07.2017 засідання колегії ДКЗ.

Визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6239, виданий 28.12.2017 ПП «Леся» з метою видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища Шадурського, Південної частини Східної ділянки №2, площею 3,00 га, розташованого на 1,5 км на північ від с. Шадура, Хорошівського району, Житомирської області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 31 січня 2023 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.