Постанова

від 01.02.2023 по справі 640/14170/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/14170/21

адміністративне провадження № К/990/26657/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року у складі головуючого судді Григоровича П.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Черпіцької Л.Т., Пилипенко О.Є., Шелест С.Б. у справі № 640/14170/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецпроект» (далі - позивач, ТОВ «Укрспецпроект») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.01.2021 № 2800414.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021, залишеним без постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 13.01.2021 № 2800414.

Стягнуто на користь ТОВ «Укрспецпроект» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 700 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за наслідками камеральної перевірки контролюючий орган, встановивши неподання ТОВ «Укрспецпроект» декларації за вересень 2020 року, мав застосувати до позивача штраф відповідно до пункту 120.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Водночас, отримавши податкову інформацію про подання позивачем декларації з ПДВ із від`ємним значенням більше 100 тис. грн, контролюючий орган мав право призначити документальну позапланову перевірку, в рамках якої встановити правомірність/неправомірність формування від`ємного значення в сумі 1 838 341 грн і лише після цього, за наявності на те підстав, винести відповідне податкове повідомлення-рішення, яким зменшити позивачу суму від`ємного значення. Оскільки відповідачем не проводився визначений підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України контрольний захід, то висновки ГУ ДПС у м. Києві про завищення позивачем від`ємного значення ПДВ на вказану суму є передчасними, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

13 січня 2021 року відповідачем на підставі акту перевірки від 07.12.2020 № 8732/Ж-5/26-15-04-14/32942626 прийнято податкове повідомлення-рішення № 2800414, згідно з яким позивачу за порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України зменшено розмір від`ємного значення ПДВ за жовтень 2020 року на суму 1 838 341 грн.

Склад податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, полягає в тому, що ТОВ «Укрспецпроект» станом на серпень 2020 року згідно з декларацією № 9224566566 від 09.09.2020, сформовано податковий кредит у сумі 1 838 341 грн. Однак через зміну керівника підприємства у вересні 2020 року до контролюючого органу декларація з ПДВ за звітний період вересень 2020 року подана лише в січні 2021 року. У зв`язку з цим, декларуючи від`ємне значення з ПДВ у сумі 1 838 341 грн за жовтень 2020 року в р. 16.1 декларації, позивач фактично не мав звітного документу, який би підтверджував від`ємне значення ПДВ за попередній звітний період.

За відсутності звітного документу за вересень 2020 року станом на дату проведення перевірки (07.12.2020) відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на від`ємне значення в сумі 1 838 341 грн у жовтні цього ж року.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укрспецпроект» повістю.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права - підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76, пункту 200.4 статті 200 ПК України та процесуального права - статті 242 КАС України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 810/307/16.

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 ПК України, відповідно до якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

У свою чергу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу державної податкової служби (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

З огляду на зміст наведених норм колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 ПК України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.01.2018 у справі № 804/5957/16.

Разом із цим, згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Водночас пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що за наслідками камеральної перевірки контролюючий орган, встановивши неподання позивачем декларації за вересень 2020 року, мав право застосувати до позивача штраф на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України.

Натомість, отримавши податкову інформацію про подання ТОВ «Укрспецпроект» декларації з ПДВ із від`ємним значенням більше 100 тис. грн, контролюючий орган мав право призначити документальну позапланову перевірку, в рамках якої встановити правомірність/неправомірність формування від`ємного значення в сумі 1 838 341 грн і лише після цього, за наявності на те підстав, прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, яким зменшити позивачу суму від`ємного значення.

Оскільки відповідачем не проводився визначений пунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України контрольний захід, то висновки відповідача про завищення позивачем від`ємного значення ПДВ на вказану суму є передчасними.

Посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08.11.2019 у справі № 810/307/16, Суд не бере до уваги, оскільки справа, яка розглядається, і справа, на яку посилається контролюючий орган, ухвалені за різних фактичних обставин справи, установлених судами. Так, у справі № 810/307/16 мала місце розбіжність між даними податкової звітності з ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних. Натомість за обставинами справи, яка розглядається, предметом камеральної перевірки була правомірність/неправомірність формування та декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко