Постанова

від 01.02.2023 по справі 160/19374/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 160/19374/21

адміністративне провадження № К/990/29034/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №160/19374/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0139450705 від 27.09.2021, яким збільшено податкове зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 4' 424' 985,00грн., штрафні санкції - 1' 106' 246,25грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 позов задоволено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №160/19374/21.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №160/19374/21.

Ухвалою суду від 31.01.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 01.02.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, рішенням суду першої інстанції задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0139450705 від 27.09.2021.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відкритому судовому засіданні 16.12.2021.

Копія рішення суду першої інстанції отримано податковим органом 29.12.2021.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 24.01.2022 звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, з огляду на її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою апеляційного суду від 31.03.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

18.04.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повторно подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.04.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження; документу, який підтверджує факт сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області поновлено строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021. У задоволенні клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернуто.

24.08.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.10.2022 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2021.

Апеляційний суд посилався на те, неналежне фінансування державного органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону, стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження. Як вважав суд, доводи скаржника, що повторна апеляційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено пересічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. Як вказує відповідач в обґрунтування вимог касаційної скарги, податковий орган не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, а після сплати судового збору в установленому розмірі, використав своє право на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Таким чином, відповідач в розумний строк після повернення апеляційної скарги та сплати судового збору повторно звернувся до суду апеляційної інстанції, відтак, у діях податкового органу вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від скаржника дії для вчасного подання апеляційної скарги.

Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поряд з цим, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

Суд у справі Bellet v. Fгапсе зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Як вбачається, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Матеріали справи свідчать, що ухвала суду про повернення апеляційної скарги надіслана скаржнику 19.08.2022 (арк спр.146).

24.08.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду апеляційної інстанції повторно подано апеляційну скаргу

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Поряд з цим, необхідно зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, поновлення строків апеляційного оскарження при попередньому зверненні до суду зі скаргою та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі після надіслання судового рішення у найкоротші строки, зокрема у цій справі - до одного тижня, касаційний суд вбачає доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, обґрунтованими.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №160/19374/21 скасувати.

Справу №160/19374/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова