Рішення

від 01.02.2023 по справі 344/10167/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10167/22

Провадження № 2/344/640/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківськийміський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого -судді: Шамотайла О.В.

секретаря: Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Свої вимоги мотивував тим, що у жовтні 2021 року Івано-Франківським міським судом розглянуто кримінальне провадження №42016090000000089 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Встановлено, що підполковника міліції ОСОБА_1 наказом Міністра внутрішніх справ України № 935 о/с від 26.05.2014 призначено на посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, а наказом № 2072 о/с від 10.10.2014 - на посаду начальника Управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області. В своїй діяльності ОСОБА_1 повинен був керуватись виключно Конституцією України, Законом України «Про міліцію» та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують роботу працівників органів внутрішніх справ, однак будучи службовою особою та суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у відповідності до прим. 1 ст. 364 КК України ОСОБА_1 свої службові повноваження використав у злочинних цілях. Так, 4 вересня 2014 року для матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ України Управлінням Національного банку України в Івано-Франківській області, на підставі ст. 27 Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», а також постанови правління Національного банку України «Про безоплатне передавання панцерованого автотранспорту НБУ» № 359 від 16.06.2014, до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, згідно акту прийому-передачі № 309 від 04.09.2014, передано панцерований автомобіль марки «FORD TRANSIT» номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . У подальшому, 18.09.2014 на підставі наказу т.в.о. начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області Некипілого В.П. № 152 від 18.09.2014, автомобіль марки «FORD TRANSIT» 2007 року випуску, транзитний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 , зареєстровано в УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, як службовий автомобіль вантажний спецмалотонажний, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та присвоєно йому спеціальний службовий номерний знак органів внутрішніх справ 09 0695. Того ж дня, тобто 18.09.2014, близько 12.00 год., перебуваючи на території УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, що по вул. Юності, 23 в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій і користуючись тим, що як керівник УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області має право оперативного управління службовим автотранспортом, достовірно знаючи, що вказаний автомобіль йому не належить і переданий управлінню для використання працівниками вказаної установи в зоні проведення антитерористичної операції на сході України, особисто сів за кермо вказаного автомобіля, з якого ще не зняли транзитні номерні знаки НОМЕР_3 та вивіз його із території УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в невідомому напрямку. Згідно до акту прийому-передачі основних засобів № 309 від 04.09.2014, а також реєстру № 2 благодійників УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області від 23.09.2014, які серед інших осіб були підписані і т.в.о. начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області Некипілим В.П., залишкова вартість панцерованого автомобіля марки «FORD TRANSIT» номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, на момент передачі, тобто станом на вересень 2014 року, становила 13785,71 грн. Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів майном, яке перебувало в його оперативному управлінні-панцерованим автомобілем марки «FORD TRANSIT», номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року, вартістю 13785,71 грн., тим самим заподіявши інтересам держави в особі УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області майнової шкоди на вказану суму. З метою приховання своєї злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння чужим майном, 18.09.2014 ОСОБА_1 особисто підписав виготовлений при невстановлених слідством обставинах завідомо неправдивий документ - наказ № 153 від 18.09.2014 «Про закріплення службових автомобілів». У п. 6 вищезазначеного наказу внесено завідомо неправдиві відомості про те, що службовий автомобіль марки «FORD TRANSIT», державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, нібито закріплено за працівниками територіальних підрозділів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які разом із вказаним автомобілем відряджені в зону проведення антитерористичної операції на сході України, що не відповідало дійсності. Фактично, за працівниками територіальних підрозділів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у відповідності до п. 3 того ж наказу т.в.о. начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області Некипілого В.П. № 153 від 18.09.2014 «Про закріплення службових автомобілів», під час відрядження в зону проведення антитерористичної операції на сході України (ротація на автомобілі), було закріплено службовий автомобіль «VOLKSWAGEN Passat 1,8», державний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 . За аналогічних обставин 17.10.2014, начальник УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що службовий автомобіль марки «FORD TRANSIT», номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, яким він, шляхом зловживання своїм службовим становищем 18.09.2014 особисто заволодів, в УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області відсутній, підписав виготовлений при невстановлених слідством обставинах завідомо неправдивий документ - наказ № 167 від 17.10.2014 «Про закріплення службових автомобілів». У п. 6 вищезазначеного наказу було внесено завідомо неправдиві відомості про те, що службовий автомобіль марки «FORD TRANSIT», державний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_1 , 2007 року випуску, нібито закріплено за працівниками територіальних підрозділів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які із вказаним автомобілем відряджені в зону проведення антитерористичної операції на сході України, що не відповідало дійсності. Фактично, за працівниками територіальних підрозділів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у відповідності до п. 3 того ж наказу начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області Некипілого В.П. № 167 від 17.10.2014 «Про закріплення службових автомобілів», під час відрядження в зону проведення антитерористичної операції на сході України (ротація на автомобілі), було закріплено службовий автомобіль «VOLKSWAGEN Passat 1,8», державний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 . Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.10.2021 у справі № 344/13669/16-к задоволено відповідне клопотання ОСОБА_1 , а вказане кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючими обставинами. Кваліфікація дій обвинуваченого не змінювалась, ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили, а заявлений прокурором цивільний позов залишено без розгляду. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 ) на користь Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області шкоду в розмірі 13785,71 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 25.08.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача подав заяву та прохав задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, що наведені у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом на відзив не скористався, жодних інших заяв чи заперечень на позов не подавав.

Суд, дослідивши матеріали справи, ознайомившись із змістом позовної заяви, а також документами, які бути долучені до заяви по суті справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з тим, зі змісту ухвали вбачається, що кримінальне провадження щодо відповідача було закрито з нереабілітуючих підстав, а заявлений цивільний позов залишено судом без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акту помилування особа, яка вчинила злочин.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність (ст. ст. 285, 288 КПК України). Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, та за наявності визначених правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України, а також на підставі закону України про амністію чи акту помилування.

Системний аналіз змісту вказаних норм засвідчує, що застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» можливо лише щодо осіб, які вчинили злочин.

Викладене дає підстави стверджувати про встановлення судом вини відповідача у інкримінованому йому злочинах, і як наслідок - про доведеність самих фактів вказаних кримінально-караних діянь, внаслідок яких інтересам держави заподіяно матеріальну шкоду.

Враховуючи те, що предметом вказаного спору є відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, кримінальне провадження по яких знайшло своє процесуальне завершення у вказаній вище ухвалі суду від 28.10.2021, факт неправомірності його дій в частині заволодіння ним службовим автомобілем марки «FORD TRANSIT», номер кузова НОМЕР_1 2007 року, вартістю 13785,71 грн. є встановленим, та додаткового доведення у ході розгляду цивільної справи не потребує.

Частиною 6 ст.128 КПК України передбачено, що соба, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню, оскільки внаслідок вчинення злочину було заподіяно шкоду в розмірі 13785,71 грн., яка підлягає до відшкодування, позаяк ті заходи, які самостійно вживалися в порядку досудового врегулювання даного спору, результатів не дали.

Суд погоджується із твердженнями сторони позивача про те, що враховуючи положення ч. 2 ст. 265 ЦК України перебіг строку позовної продовжився з 29.10.2021 та на час звернення до суду не закінчився з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Крім того, право на звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізується особою в порядку, встановленому ЦПК України. Способом реалізації цього права є звернення заінтересованої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних із вирішенням спору по суті.

Отже, норми, передбачені ст. 261 ЦК України, щодо початку перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист цієї особи.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що строком позовної давності є термін, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до суду для захисту своїх прав у цивільно-правових відносинах або реалізації владних повноважень.

Як встановлено слідством та відображено в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 28.10.2021 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що стали підставою для даного позову, вчинені відповідачем 18.09.2014.

21 грудня 2016 року прокурором у вказаному кримінальному провадженні пред`явлено відповідний позов в порядку ст. ст. 127, 128 КПК України до ОСОБА_1 , який ухвалою суду від 28.10.2021 залишено без розгляду.

Згідно положень ч. 2 ст. 265 ЦК України якщо суд залишив без розгляду позов, пред`явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Таким чином, з моменту вчинення злочину (18.09.2014) до часу звернення до суду з первинним позовом (21.12.2016) пройшло 2 роки, 3 місяці та 3 дні, а у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України і введення згідно до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України воєнного стану і відповідно до п. 19 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, зазначені ст. ст. 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отож під час судового розгляду встановлена наявність завданої злочином шкоди, а відтак суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і відшкодування заданої діями відповідача матеріальної шкоди в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ - 08807340) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в розмірі 13785,71 грн. (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 71 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь держави - 992,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Шамотайло О.В.