Ухвала

від 16.01.2023 по справі 757/32539/22-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання начальника другого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 16.11.2022 року обшуку майно, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Смартфон Redmi Note 9 Pro разом з сім картками: НОМЕР_6, НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , який упакований в пакунок №KIV 1138029;

- Ноутбук Acer Aspire 3, sn: НОМЕР_5 , який упакований в пакунок № 7348797.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року про надання дозволу на проведення обшуку зазначено, що останній надається «з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, зокрема, комп`ютерної техніки, носіїв збереження інформації, дискет, дисків, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, планшетів, мобільних телефонів на яких міститимуться відомості щодо робіт по незаконному видобутку корисних копалин (піску) - шляхом зняття інформації». При цьому, власник майна ОСОБА_5 не заперечував проти зняття інформації з його мобільного телефону та ноутбука, однак така інформація під час обшуку не було скопійована. Крім того, будь-яких відомостей про перешкоди або неможливість такого копіювання матеріали клопотання не містять. Посилання сторони обвинувачення є своєму клопотанні та в оскаржуваній ухвалі слідчого судді на те, що в мобільному телефоні та ноутбуку начебто містяться якісь абстрактні відомості, які можуть бути доказом у кримінальному провадженні, не може бути, на думку представника власника майна, достатньою підставою для вилучення та арешту вказаного майна, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, застосовуються у випадках, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Окрім цього, під час розгляду клопотання слідчим суддею було допущено порушення вимог ст. 172 КПК України.

Щодо пропущення строку на оскарження, то, як зазначає апелянт, про розгляд клопотання власника майна або його представника повідомлено не було, копія оскаржуваного рішення отримана 05.12.2022 року, а апеляційна скарга подана до апеляційного суду в межах строку, визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

До початку розгляду справи представник власника майна подала клопотання про розгляд справи у її відсутність.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання сторони обвинувачення про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта щодо своєчасного оскарження ухвали слідчого судді.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42021000000002286 від 08.11.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом тривалого часу група осіб, за попередньою змовою між собою, в порушенням правил використання надр, організували на території земельних ділянок, за кадастровими номерами: 3222486600:04:004:5073, 3222486600:04:004:5075, 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, 3222486600:04:004:5079, 3222486600:04:004:5080, 3222486600:04:004:0143, 3222486600:04:004:0147, 3222486600:04:004:0150, 3222486600:04:004:5099, 3222486600:04:004:0148, з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», які знаходяться між селами Тарасівка та Крюківщина, Київської області, незаконне видобування корисних копалин (піску) місцевого значення у великих розмірах, шляхом зняття пухкого розкриву за допомогою гусеничного екскаватора LIUGONG CLG922E за відсутності будь-яких дозвільних документів, зокрема спеціального дозволу на користування надрами, який видається Державною службою геології та надр України.

В подальшому вказаний пісок транспортується автосамоскидами та відвантажується на земельні ділянки, які використовується в якості майданчику для реалізації сипучих будівельних матеріалів, зокрема на земельні ділянки за кадастровими номерами: 3222486600:04:002:0009, 3222481201:01:005:5078, 3222485800:03:006:5051, 3222480400:10:001:0027, 3221484000:06:027:0026.

Відповідно до листа Державної служби геології та надр України, за № 1530/01/02-22 від 09.02.2022 встановлено, що між селами Тарасівка та Крюківщина наявна заява ТОВ «ОБЛБІОЕНЕРГО» на отримання спеціального дозволу на користування надрами (геологічне вивчення, пісок), яка повернута зазначеному товариству у зв`язку з відмовою у погодженні надання дозволу органом місцевого самоврядування. Дозвіл нікому не видавався

Разом з тим встановлено, що фактичну діяльність пов`язану з незаконним видобутком піску контролюють ОСОБА_8 , який є засновником ТОВ «ПЕТРАБУД» та ОСОБА_9 , який є керівником та засновником ТОВ «НЕРУДБУДПОСТАЧ», які в свою чергу до протиправної діяльності залучили осіб, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Окрім того встановлено, що гусеничний екскаватор марки та моделі: LIUGONG CLG922E, 2019 року випуску, зареєстрований за ТОВ «ПЕТРАГРАНІТ», засновником якого є ОСОБА_13 , який зберігається на земельних ділянках за кадастровими номерами: 3222486600:04:004:5002 та 3222486600:04:004:5090.

ТОВ «ПЕТРАБУД», ТОВ «НЕРУДБУДПОСТАЧ» та ТОВ «ПЕТРАГРАНІТ» свою господарську діяльність пов`язану з незаконним видобутком піску, здійснюють за фактичною адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 27/А, приміщення №14.

Так, 15.11.2022 під час проведення обшуку на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено майно належне ОСОБА_5 , а саме:

- Смартфон Redmi Note 9 Pro разом з сім картками: НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , який упакований в пакунок №KIV 1138029;

- Ноутбук Acer Aspire 3, sn: НОМЕР_5 , який упакований в пакунок № 7348797.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14 від 16.11.2022 року вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні №42021000000002286 від 08.11.2021 року речовим доказом.

17.11.2022 року начальник другого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого в ході проведення 16.11.2022 року обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- смартфон Redmi Note 9 Pro разом з сім картками: НОМЕР_6, НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , який упакований в пакунок №KIV 1138029;

- ноутбук Acer Aspire 3, sn: НОМЕР_5, який упакований в пакунок № 7348797, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року клопотання прокурора задоволено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку, що з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що наведене майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладення арешту на вказане майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року, якою задоволено клопотання начальника другого відділу організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях у сфері охорони навколишнього природного середовища, нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення 16.11.2022 року обшуку майно, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- Смартфон Redmi Note 9 Pro разом з сім картками: НОМЕР_6, НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , серійний номер НОМЕР_4 , який упакований в пакунок №KIV 1138029;

- Ноутбук Acer Aspire 3, sn: НОМЕР_5 , який упакований в пакунок № 7348797, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/331/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_15

Доповідач: ОСОБА_1