Постанова

від 31.01.2023 по справі 757/58337/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №757/58337/19-ц

провадження № 22-ц/824/1806/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

за участю секретаря судового засідання - Шевчук А.В.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідач - Київська міська рада

треті особи - Шоста Київська державна нотаріальна контора, Автомобільно-гаражний кооператив «Дружба»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року у складі судді Підпалого В.В.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора, Автомобільно-гаражний кооператив «Дружба» про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до Київської міської ради, треті особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора, АГК «Дружба» в якому просили визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частці в гаражному боксі № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м в АГК «Дружба», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є дочками покійного ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті батька, у встановлений шестимісячний строк, позивачами було подано до Шостої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом 22 жовтня 2018 року було заведено спадкову справу номер 674/2018.

15 жовтня 2019 року позивачі звернулися до Шостої київської нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: гаражний бокс № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м в АГК «Дружба», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проте державним нотаріусом Федунів О.М. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті їх батька на гаражний бокс, у зв`язку із ненаданням правовстановлюючого документа.

Зазначали, що їх батько був членом АГК «Дружба» (АДРЕСА_1) та власником вищевказаного гаражного боксу, що підтверджується довідкою вказаного кооперативу № 9 від 26 грудня 2017 року. Відповідно до рішень Київської міської ради від 06 вересня 2001 року №9/1443 та від 27 листопада 2003 року №224-1/1098, земельна ділянка площею 1,4135 га з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування гаражів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана у власність АГК «Дружба», про що було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серії КВ № 123155.

Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію гаражного боксу, за результатами якої 25 жовтня 2017 року виготовлено технічний паспорт.

Відповідно до Довідки № 9 АГК «Дружба», виданої 26 грудня 2017 року, балансова вартість гаражного боксу складала 1 217 грн.

За таких обставин, позивачі просили врахувати, що вони прийняли спадщину у строки, визначені законом, та, приймаючи до уваги факт відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на гаражний бокс, просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 05 грудня 2022 року представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, що призвело до помилкових висновків.

Зауважує, що суд першої інстанції помилково вдався до оцінки правомірності дій державного нотаріуса щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії, застосувавши норми Закону України «Про нотаріат», оскільки таких позовних вимог позивачами заявлено не було.

Зазначає, що суд першої інстанції належним чином не обґрунтував з яких підстав заявлена позивачами позовна заява про визнання права власності у порядку спадкування є неналежним способом захисту порушених прав позивачів, при цьому не зазначивши в якій належний спосіб позивачі мали звернутися до суду.

Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник позивачів у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших сучасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі були позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування спірного майна, оскільки 15 жовтня 2019 року державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Федунів О.М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на підтвердження права спадкодавця на належний йому гараж, розташований по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з викладеним дійшов висновку, що позивачами обраний невірний спосіб захисту, у той час, коли позивачі можуть захистити своє порушене право, визначивши вірний спосіб його захисту, який передбачено чинним законодавством.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вказаним вимогам рішення суду не відповідає з огляду на наступне.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Судом установлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії № НОМЕР_2 від 06 серпня 2018 року, виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 20).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії № НОМЕР_4 (а.с. 8-9).

З метою отримання спадщини після смерті батька ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу № 674/2018, номер в Спадковому реєстрі 63179411.

15 жовтня 2019 року постановою державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Федунів О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що останніми не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця на гаражний бокс (а.с. 24).

Таким чином, отримавши відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності на гаражний бокс у порядку спадкування.

У відповідності до положень частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, уважаючи невизнаним своє право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м в АГК «Дружба», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, позивачі обрали правильний та належний спосіб захисту - шляхом визнання права власності в порядку спадкування, чітко передбачений законом.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом частини четвертої статті 3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Окрім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Ураховуючи зазначене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично, єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлювальний документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступному власнику (спадкоємцю) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Згідно положень статті 1216, частини першої статті 1222 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частини третьої статті 1296 ЦКУ відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як убачається з матеріалів справи, згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого АГК «Дружба», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі рішення Київської міської ради від 06 вересня 2001 року №9/1443 та від 27 листопада 2003 року №224-1/1098 є власником земельної ділянки площею 1,4135 га по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування гаражів.

З довідки, виданої головою АГК «Дружба» від 26 грудня 2017 року вих. №9, вбачається, що ОСОБА_4 є членом кооперативу АГК «Дружба» та є власником гаражу № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м, по АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску у розмірі 148 р. сплачена 12 червня 1970 року у повному обсязі. Балансова вартість боксу складає 1 217 грн. Вказаний гаражний бокс не проданий, під заставою чи арештом не знаходиться.

Технічний паспорт на гараж № НОМЕР_1 , розташований в АГК «Дружба» по вул. Товарній, 10, м. Київ було виготовлено КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 25 жовтня 2017 року на ім`я ОСОБА_4 .

Таким чином, спірний гаражний бокс № НОМЕР_1 , побудований господарчим засобом та придбаний у 1970 році, є предметом спадкування після померлого ОСОБА_4 та спадкоємці можуть заявляти вимоги щодо визнання за ними права власності на цей об`єкт.

При цьому, відсутність правовстановлюючих документів на спірний гаражний бокс не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Виходячи з того, що власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій розташований гаражний бокс № НОМЕР_1 , є АГК «Дружба», з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування гаражів, ОСОБА_4 12 червня 1970 року виплачена сума пайового внеску у повному обсязі, а позивачами надано суду копію технічного паспорту, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, враховуючи, що за життя ОСОБА_4 не встиг оформити право власності на вказаний гаражний бокс, а позивачі підтвердили факт того, що є спадкоємицями померлого ОСОБА_4 , колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи, а також вимоги і підстави позову, помилково застосував до даних правовідносин норми Закону України «Про нотаріат», вдавшись до правомірності дій державного нотаріуса при відмові у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, що свідчить про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та є підставою для скасування такого рішення.

Отже, вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими.

Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Наведені вище порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви по 768,40 грн кожній та по 1 152,60 грн кожній за подання апеляційної скарги, а всього по 1 921 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 лютого 2022 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи: Шоста Київська державна нотаріальна контора, Автомобільно-гаражний кооператив «Дружба» про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_5 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03 березня 1999 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ) право власності на частку в гаражному боксі № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м, в автомобільно-гаражному кооперативі «Дружба», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_7 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 листопада 1999 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ; АДРЕСА_3 ) право власності на частку в гаражному боксі № НОМЕР_1 , площею 19,7 кв.м, в автомобільно-гаражному кооперативі «Дружба», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Стягнути з Київської міської ради на користьОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги всього по 1 921 грн кожній.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено «31» січня 2023 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик