Рішення

від 26.01.2023 по справі 357/8614/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8614/22

Провадження № 2/357/414/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Олексієнко Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської територіальної громади Київської області, в особі Білоцерківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно. Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак останнім винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав пропуску терміну для її прийняття. Вказує, що не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у зв`язку з запровадженням карантинних обмежень та необхідністю їх дотримання, тому зважаючи на поважність причин пропуску просить визначити йому додатковий строк.

22.09.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

28.09.2022 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

02.11.2022 року на адресу суду надійшов відзив Білоцерківської міської ради з запереченнями на позов. Вказаний відзив обґрунтований тим, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Зазначено про неможливість встановити чи є ОСОБА_1 спадкоємцем (єдиним) після матері померлої ОСОБА_2 . Крім того зазначено про недоведеність та необґрунтованість причин встановлення додаткового строку, а також відсутність доказів на підтвердження існування непереборних труднощів на вчинення цих дій.

08.11.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по даній справі та витребувано від Третьої Білоцерківської нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

08.12.2022 року на адресу суду надійшла відповідь нотаріуса.

26.01.2023 року представник позивача звернулась до суду з клопотанням про проведення судового засідання без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила задовольнити в повному обсязі. Крім того просила врахувати, що позивач зі спадкодавцем зареєстровані в різних населених пунктах, а також введений на території України військовий стан.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть Білоцерківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2025.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,7343 га з кадастровим номером 3220481000:07:012:0003 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Вільнотарасівської сільської ради Білоцерківського району, яка належала померлій на підставі державного акта серії ЯА № 499340 від 14.09.2005 року.

ОСОБА_2 з 25.11.1997 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Білоцерківської територіальної громади № 15.2-03/3527 від 16.02.2022 року.

ОСОБА_1 зареєстрований з 03.02.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з копії паспорта серії НОМЕР_2 від 27.12.2005 року.

Згідно з листом Третьої Білоцерківської нотаріальної контори № 1176/01-16 від 01.12.2022 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Постановою Третьої Білоцерківської нотаріальної контори № 584/01-16 від 16.07.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у оформленні спадкових прав на майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки в установлений законом шестимісячний строк спадкоємець не прийняв спадщину.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, у відповідності до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

В обґрунтування поважності пропущення строку для подання заяви позивач посилається на запровадженням карантинних обмежень, необхідністю їх дотримання та військовий стан, введений на території України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) на всій території України встановлено карантин з 12 березня, який продовжено станом на день винесення судового рішення, в тому числі до 30.04.2023 року.

Загальновизнаним фактом є наявність всесвітньої пандемії COVID-19, через яку досить тривалий період всі державні та приватні установи України фактично припинили проводити, як прийом так і видачу документів від громадян, тому вказані обставини фактично позбавили ОСОБА_1 можливості вчасно звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року продовжено строк дії такого стану з 26.03.2022 року ще на 30 діб, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року - з 25.04.2022 року ще на 30 діб та Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 з 25.04.2022 року ще на 90 діб.

Отже, крім вказаної позивачем причини пропуску шестимісячного строку, суд також враховує різні адреси проживання (реєстрації) позивача та його матері на час відкриття спадщини.

Варто зазначити, що вже після закінчення шестимісячного строку та до моменту звернення позивача для отримання спадщини (загальний період пропуску строку) в країні вже був запроваджений воєнний стан.

З огляду на вказане, суд вважає, що вказані позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними.

Доводи відповідача про неможливість встановлення, чи є ОСОБА_1 спадкоємцем (єдиним) після матері ОСОБА_2 , суд вважає необґрунтованими, оскільки саме до повноважень нотаріуса входить встановлення кола спадкоємців, при цьому за змістом постанови від 16.07.2022 року вбачається, що зі Спадкового реєстру № 69486601 від 16.07.2022 року нотаріусом встановлено про відсутність спадкової справи до майна померлої, на день смерті ніхто не був зареєстрований та не проживав з померлою за однією адресою, заповіт не посвідчувався. Вказана постанова є додатком до позовної заяви. Відсутність спадкової справи також підтверджується відповіддю нотаріуса від 01.12.2022 року.

Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а отже наявні підстави для задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додатковий строк для прийняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. Ю. Цуранов