Ухвала

від 11.01.2023 по справі 367/5036/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5036/22

Провадження №1-кс/367/40/2023

УХВАЛА

Іменем України

11 січня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання Ірпінської міської ради, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017110040000892 від 06.04.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло вищевказане клопотання, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07.04.2017 року у справі №367/2289/17.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07.04.2017 у справі № 367/2289/17 у рамках кримінального провадження № 12017110040000892 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,283 га, кадастровий номер 3210900000:01:118:0031, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 8-А, яка належить Ірпінській міській раді Київської області та перебуває у фактичному володінні (суборенді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт універсал груп» на підставі договору суборенди земельної ділянки від 09.04.2015.

Зазначено, що ні орган досудового розслідування, ні прокурор, всупереч ч.3 ст.64-2 КПК України, не повідомляли Ірпінську міську раду Київської області як власника земельної ділянки про її арешт. З моменту відкриття кримінального провадження № 12017110040000892 минуло більше п`яти років, жодній особі в означеному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, органи прокуратури не оскаржували діючі на той момент договір оренди № 19 від 09.04.2015 та договір суборенди № 21 від 09.04.2015 у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене заявник просив суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07.04.2017 у кримінальному провадженні №12017110040000892 від 06.04.2017, на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:118:0031, площею 0,283 га, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе,8.

У судове засідання представник заявника не з`явилася, 06.01.2023 через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відділом поліції № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області явку представника у судове засідання не забезпечено, незважаючи на належне повідомлення про дату та час його проведення. Про причини неявки та позицію щодо клопотання суд не повідомлено, поряд з цим, 05.01.2023 заступником начальника ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 через канцелярію суду надано матеріали кримінального провадження № 12017110040000892 від 06.04.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ст. 356 КК України.

Згідно ч. 4 ст.107КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що Ірпінським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017110040000892 від 06.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364, 356 КК України.

У межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07.04.2017 у справі № 367/2289/17 (провадження 1-кс/367/392/2017) накладено арешт на майно, а саме - на земельну ділянку площею 0,283 га, кадастровий номер 3210900000:01:118:0031, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 8-А, яка належить Ірпінській міській раді Київської області та перебувала у фактичному володінні (суборенді) Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт універсал груп» на підставі договору суборенди земельної ділянки від 09.04.2015. Зазначену ухвалу слідчого судді за апеляційною скаргою ТОВ «Смарт універсал груп» ухвалою апеляційного суду Київської області від 20.07.2017 залишено без змін.

Відповідно до наданих заступником начальника відділу - ВП № 2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області матеріалів кримінального провадження № 12017110040000892 06.09.2018 слідчим Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.174КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом ст.173КПК України питання про накладення арешту на майно вирішує слідчий суддя або суд.

Підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Тобто, з аналізу вказаної норми закону вбачається, що власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Разом з цим, порядок вирішення питання про скасування арешту майна регулюється ч.ч. 3, 4 ст. 174 КПК України,а саме:за наслідкамирозгляду кримінальноїсправи -судом,а прокурором-одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19), за змістом якої питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

При цьому, як вбачається з постанови від 06.09.2018 про закриття кримінального провадження №12017110040000892 таке рішення про закриття було прийнято слідчим ОСОБА_4 , який відповідно до положень КПК України, на відміну від прокурора (ч. 3 ст. 174 КПК України), не наділений повноваженнями при закритті кримінального провадження скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно ч. 3 ст.26КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Відповідно до КПК України окремою формою судової діяльності є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

Враховуючи, що КПК України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів КПК України, та, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасовувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, слідчий суддя приходить до висновку, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді накладено арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя здійснює судовий контроль та уповноважений за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 174 КПК України, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року).

З огляду на викладене та, враховуючи, що за загальним правилом застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе, зокрема коли існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні сторони обвинувачення та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням, а за встановленими в судовому засіданні відомостями кримінальне провадження, в межах якого був накладений арешт на майно, наразі органом досудового розслідування закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, то з метою відновлення прав власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 06.04.2017, слідчий суддя приходить до висновку, що такий арешт підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Ірпінської міської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017110040000892 від 06.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ст.356 КК України, - задовольнити.

Скасувати арештмайна укримінальному провадженні№ 12017110040000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ст. 365 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 07.04.2017 у справі № 367/2289/17 (провадження 1-кс/367/392/2017), а саме - на земельну ділянку площею 0,283 га, кадастровий номер 3210900000:01:118:0031, що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе, 8-А, яка належить Ірпінській міській раді Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1