Рішення

від 22.11.2022 по справі 361/586/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/586/22

Провадження № 2/361/2346/22

22.11.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2022 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Лелеки В.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В :

26 січня 2022 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив встановити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши графік спілкування: особисті побачення з сином у вихідні дні (субота-неділя), а саме, 1 раз на 2 тижні - з 10 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі без присутності матері з урахуванням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я.

Свій позов обґрунтовував тим, що 11 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем по справі у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві був укладений шлюб, актовий запис № 2962.

Від спільного подружнього життя вони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із тим, що подружнє життя у них не склалося, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.19.2019 року у справі № 361/1700/19 шлюб між ними було розірвано.

З моменту розірвання шлюбу та до цього часу дитина проживає разом з відповідачем. Згідно з довідкою КП БМР ?Житлово-експлуатаційна контора-5? його син зареєстрований та проживає разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2019 року у справі № 361/1700/19 було присуджено стягнути з позивача на користь відповідача аліменти на її утримання до досягнення сином трирічного віку, а також аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На підставі вказаного рішення судом були видані виконавчі листи.

За заявами відповідача старшими державними виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були видані постанови від 12.02.2021 року та 17.03.2021 року про повернення виконавчих документів стягувачу без виконання. Це свідчить про відсутність в нього будь-якої заборгованості по сплаті аліментів на утримання сина та колишньої дружини, а також про відсутність підстав для примусового стягнення з нього аліментів.

Деякий час його колишня дружина давала можливість бачитися із сином, вони зустрічалися з ним завжди в її присутності, при цьому їх зустрічі з дитиною були досить короткостроковими та не частими. Останнім часом відповідач взагалі почала перешкоджати його спілкуванню з дитиною.

Зазначає, що він неодноразово в телефонному режимі намагався домовитись із відповідачем про те, щоб побачитися із сином, але вона постійно знаходила якісь причини, що унеможливлювали б це зробити. Близько трьох місяців колишня дружина не відповідає на телефонні дзвінки, через що він взагалі втратив спілкування з дитиною.

Це свідчить про те, що відповідач створює штучні ситуації для того, щоб позивач не мав змоги бачитися та спілкуватися із сином. Перешкоджаючи спілкуванню з сином страждає не тільки він, а й бабуся, яка дуже любить свого внука.

З 05 квітня 2019 року по теперішній час позивач працевлаштований у Центральному міжрегіональному управлінні ДМС у м. Києві та Київській області на посаді головного спеціаліста сектору обліку та документування осіб, які отримали захист в Україні управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції, що підтверджується довідкою з місця роботи, виданою начальником управління персоналом від 21.12.2021 року № 268.

За вказаним основним місцем роботи має регулярний дохід, про що свідчить довідка про доходи № 178 від 16.12.2021 року.

Також вважає за потрібне надати суду характеристику з місця роботи, видану начальником управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, яка містить відомості про його ділові та особисті якості.

Посилаючись на викладене, просить суд визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною в наступному порядку: особисті побачення з сином у вихідні дні (субота-неділя), а саме, 1 раз на 2 тижні - з 10 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі без присутності матері з урахуванням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я.

Будучи батьком дитини він прагне спілкуватися з нею, оскільки участь у вихованні та розвитку сина є його правом та обов`язком.

14 лютого 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 07 червня 2022 року.

27 травня 2022 року до суду надійшло пояснення від виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області, в яких повідомлено суд, що станом на 23.05.2022 року ОСОБА_1 до органу опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області щодо надання висновку до суду про визначення порядку участі у вихованні сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався, отже Орган опіки та піклування з об`єктивних причин, не може надати суду висновок щодо розв`язання даного спору, як передбачено частиною 5 статті 19 Сімейного кодексу України.

03 серпня 2022 року від позивача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона стверджує, що позивач лукавить зазначаючи про те, що йому чиняться перешкоди у побаченнях із їх спільним сином ОСОБА_5 . До речі, відповідач жодного разу по тексту позовної заяви, крім зазначення народження дитини, не зазначив ім`я свого сина, лише у третій особі дитина.

Кожне з побачень позивача із сином, без виключень, розпочинається і закінчується тим, що дитина не хоче йти до батька, плаче, боїться його, сторониться батька, не хоче з ним спілкуватись.

Відповідач зазначила, що їх син ОСОБА_5 дуже вразливий, завдяки агресії зі сторони батька по відношенню і до сина, і до неї. Ще під час їх шлюбного життя позивач агресивно поводився з ними. Коли на початку побачень, а це ще у 2019 роді, син йшов в настрої на зустріч із батьком, у її присутності, то вже згодом ОСОБА_5 відмовлявся від таких побачень із батьком, тому що позивач агресивно поводився із сином, ставив йому підніжки, бив дитину займався рукоприкладством по відношенню до дитини і до відповідачки у присутності сина.

Позивач не рідше двох разів на місяць приїздив до сина, але ці зустрічі були короткі дуже і негативні для дитини. Бувало й так, що її запрошували із сином на побачення до батька, у м.Київ, за місцем проживання батька, звідки неодноразово позивач виганяв їх опівночі на вулицю. Щоразу зустрічі її колишнього чоловіка із сином завершувались сльозами сина.

Позивач надаючи дозвіл па виїзд дитини на відпочинок для оздоровлення, міг перед самим вильотом повідомити, що він анульовує свій дозвіл без пояснення причин таких своїх дій. До речі, всі витрати щодо оплати путівок, послуг нотаріуса оплачувала лише відповідач. Один єдиний раз позивач заплатив за дозвіл у нотаріуса і тут же його анулював.

Тому, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною необгрунтовані і не доведені належними та допустимими доказами, щодо чинення йому у цьому перешкод відповідачем.

Щодо зазначеного позивачем з приводу відсутності у нього боргів по аліментах, то позивач змусив відповідачку забрати з виконавчої служби виконавчі листи видані на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі №361/1700/19 від 13 вересня 2019 року по стягненню аліментів на утримання їх сина ОСОБА_5 до 18 років та її утримання до досягнення ОСОБА_5 трирічного віку.

Також просить суд звернути увагу на той факт, що у позивача відсутній борг не з причини належного виконання свого батьківського обов`язку, а саме сплати у повному обсязі на утримання ОСОБА_5 коштів, а тому що виконавчий лист було відповідачці повернуто і вона більше не зверталась із ним до виконання у відповідний відділ Державної виконавчої служби.

Через негативний вплив та психологічний тиск зі сторони позивача вона була ладна відмовитись від аліментів заради спокою ОСОБА_5 .

Прогулянки позивача разом із дитиною неодноразово свідчили про наявність проблем у спілкуванні батька із сином. Син лякається батька, не хоче з ним гратись, відмовляється виходити до батька, коли батько приїздить на побачення. Що свідчить про небажання дитини бачитись із батьком в силу негативного відношення самого батька до ОСОБА_5 , його внутрішнього стану, його уподобань, інтересів, бажань.

З протоколу бесіди служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області від 14 червня 2022 року також видно, що у дитини дискомфорт від побачень наодинці із батьком.

Відповідач просить суд звернути увагу на той факт, що вона не чинить перешкод у побаченнях батька із дитиною. Дитина сама відмовляється бачитись із батьком, що підтверджено доказами.

18 серпня 2022 року виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області подав до суду висновок про призначення ОСОБА_1 порядку участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 № 404 від 16.08.2022 року, в якому зазначено, що беручи до уваги прив`язаність дитини до матері, надані ОСОБА_3 відеоматеріали, беручи до уваги думку дитини, орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: щовівторка та щоп`ятниці о 20.00 год. спілкування за допомогою мобільного додатка ?Viber? за бажанням дитини; перша та третя субота й неділя місяця з 11.00 год. до 16.00 год. у присутності матері дитини.

23 листопада 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснення надав аналогічні змісту позову.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити, пояснення надали аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини у справі і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем по справі у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві був укладений шлюб, актовий запис № 2962.

Від спільного подружнього життя вони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із тим, що подружнє життя у сторін не склалося, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.19.2019 року у справі № 361/1700/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Згідно з довідки КП БМР ?Житлово-експлуатаційна контора-5? ОСОБА_4 , зареєстрований та проживає разом з відповідачем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2019 року у справі № 361/1700/19 було присуджено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання до досягнення сином трирічного віку, а також аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття. На підставі вказаного рішення судом були видані виконавчі листи.

За заявами відповідача старшими державними виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) були видані постанови від 12.02.2021 року та 17.03.2021 року про повернення виконавчих документів стягувачу без виконання.

З 05 квітня 2019 року по теперішній час позивач працевлаштований у Центральному міжрегіональному управлінні ДМС у м. Києві та Київській області на посаді головного спеціаліста сектору обліку та документування осіб, які отримали захист в Україні управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції, що підтверджується довідкою з місця роботи, виданою начальником управління персоналом від 21.12.2021 року № 268.

За вказаним основним місцем роботи має регулярний дохід, про що свідчить довідка про доходи № 178 від 16.12.2021 року.

Згідо характеристики з місця роботи, виданої начальником управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 зарекомендував себе сумлінним та досвідченим працівником, показав себе дисциплінованим працівником та кваліфікованим фахівцем, який вчасно та якісно виконує доручення безпосереднього керівника та начальника Управління.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області щодо визначення ОСОБА_1 порядку участі у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , зазначено, що беручи до уваги прив`язаність дитини до матері, надані ОСОБА_3 відеоматеріали, беручи до уваги думку дитини, орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: щовівторка та щоп`ятниці о 20.00 год. спілкування за допомогою мобільного додатка ?Viber? за бажанням дитини; перша та третя субота й неділя місяця з 11.00 год. до 16.00 год. у присутності матері дитини.

Із відеозапису який міститься на флешці вбачається, що ОСОБА_1 словесно ображає ОСОБА_3 негативно висловлюючись у її бік у присутності дитини, що дуже лякає та хвилює дитину, який намагається як найшвидше йти додому разом із мамою. Також із відеозапису вбачається і негативне відношення позивача до членів сім`ї ОСОБА_3 .

Крім того, із висновку від 10 квітня 2019 року ст. ДОП сектору превенції Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Хомич О.М. вбачається, що із ОСОБА_1 ще раніше у квітні 2019 року проводилась бесіда профілактичного характеру, щодо недопустимості вчинення протиправної поведінки ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_3 .

Із протоколу бесіди від 14 червня 2022 року головного спеціаліста Служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області вбачається, як зазначила спеціаліст, дитині неприємно, коли потрібно відповідати про зустрічі з батьком. Найбільше дитина боїться, що папа може забрати його в Київ. При цьому, ОСОБА_5 висловлює думку, що йому не буде страшно, якщо папа приїде і хлопчик у цей час буде поряд з мамою. Проти таких зустрічей дитина не заперечувала.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їхнього основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (стаття 157 СК України).

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у вихованні й мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04).

Згідно зі статтею 19 СК України при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В даному разі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , приймає до уваги наданий до суду висновок органу опіки та піклування, який узгоджується із встановленими обставинами у справі та наданими доказами, та вважає, що дійсно наведені у ньому та встановлені судом обставини, та визначені у висновку способи участі батька у вихованні сина відповідають інтересам дитини.

Керуючись ст. ст. 200, 265, 268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визначити та встановити наступні способи участі ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у вихованні сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-щовівторка та щоп`ятниці о 20.00 год. спілкування за допомогою мобільного додатка

"Viber" за бажанням дитини;

-перша та третя субота та неділя місяця з 11.00 год. до 16.00 год. у присутності матері

дитини ОСОБА_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.