Рішення

від 26.01.2023 по справі 543/419/22

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/419/22

2/543/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., представника позивача адвоката Черниша Є.А., представника відповідача адвоката Потапенка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Каміла», третя особа: виконавчий комітет Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про реєстрацію права оренди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 12.08.2022 звернувся до суду з позовом до Селянського фермерського господарства «Каміла» про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про реєстрацію права оренди.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що позивач після свого смерті батька успадкував належні останньому дві земельні ділянки, які перебували в оренді СФГ «Каміла». На початку травня 2022 року, позивачу стало відомо про те, що 18.04.2015 матір`ю позивача від його імені були укладені два договори оренди землі з СФГ «Каміла, які підписувала мати позивача ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що до травня 2022 року, йому не було відомо про укладення договорів щодо його власності, істотні умови договорів оренди землі з ним не узгоджувались, пропозиція щодо укладення даних договорів оренди до позивача не надходила. ОСОБА_1 вказує, що вольової дії та волевиявлення саме позивача щодо даних правочинів не було, тому позивач вважає, що він не був стороною даних правочинів щодо оренди належних йому земельних ділянок. Окрім цього, орендну плату, визначену договорами оренди землі, отримувала постійно мати позивача ОСОБА_2 , яка використовувала кошти на власний розсуд. ОСОБА_1 стверджує, що він жодного разу не отримував орендної плати.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що підтвердженням того, що договори оренди укладені без відома та згоди позивача свідчить і той факт, що на вчинення даного правочину не було отримано нотаріально посвідченої згоди батьків і дозволу органу опіки і піклування. Крім цього, позивач вважає, що договори оренди були укладені на невигідних для позивача умовах в частині розміру орендної плати.

Посилаючись на вищевикладені обставини позивач ОСОБА_1 просив суд: 1) визнати недійсними з моменту укладення договори оренди землі, а саме: договір оренди землі, укладений 18.04.2015 року між ОСОБА_1 в особі матері ОСОБА_2 та СФГ «Каміла» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323687400:00:006:0015 загальною площею 3,94 га, право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, номер запису 11565165 від 12.10.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25215819 від 12.10.2015; договір оренди землі, укладений 18.04.2015 року між ОСОБА_1 в особі матері ОСОБА_2 та СФГ «Каміла» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323687400:00:006:0016 загальною площею 3,90 га, право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, номер запису 11566219 від 12.10.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25217749 від 12.10.2015; 2) скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, а саме: рішення про державну реєстрацію права оренди № 11565165 від 12.10.2015 Селянсько фермерського господарства «Каміла» на земельну ділянку площею 3,94 га, кадастровий номер 5323687400:00:006:0015, та рішення про державну реєстрацію права оренди № 11566219 від 12.10.2015 Селянсько фермерського господарства «Каміла» на земельну ділянку площею 3,90 га, кадастровий номер 5323687400:00:006:0016, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 19.08.2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що наведенні позивачем у позовній заяві обставини заперечує, а з правовими підставами позову не погоджується. Представник відповідача вказує, що договори були укладені на умовах, які були типовими для 2015 року, всі орендарі сплачували орендну плату в розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що за спірними догодами становило 5944,81 грн. та 5844,81 грн. Представник відповідача стверджує, що орендну плату мати позивача отримувала у значно більшому розмірі, ніж зазначено в договорах. Представник відповідача вважає, що оскільки на час укладення спірних договорів позивач був неповнолітнім і договори уклала і підписала його мати, законний представник, яка мала належну цивільну дієздатність, ці договори створюють цивільні права та обов`язки для позивача. Крім того, представник відповідача вказує, що з досягненням повноліття (з березня 2018 року) позивач міг дізнатися про спірні договори, оскільки реєстри прав нерухомості відкриті, вважає, що строк позовної давності на день звернення позивача до суду сплив, поважних причин пропуску строку позовної давності позивач у позовній заяві не вказав. Посилаючись на вищевказане представник відповідача просить відмовити у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

У відповіді на відзив представник позивача не погодився із відзивом на позовну заяву та заявою про застосування позовної давності і просив позов задовольнити повністю. Представник позивача стверджує, що позивач вважав, що відповідач використовує земельні ділянки на підставі договорів оренди, які були укладені його батьком, про існування оспорюваних договорів позивач дізнався на початку травня 2022 року. Представник позивача вважає, що вчинений матір`ю позивача правочин суперечив інтересам позивача, як власника майна, оскільки орендна плата за майно позивача отримувалась та використовувалась ОСОБА_2 на власний розсуд та не в інтересах позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, в своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, в своїх поясненнях посилався на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, направив до суду клопотання, в якому просив справу розглянути без його участі, вказав, що при ухваленні рушення покладається на розсуд суду.

Суд,заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.04.2006 року ОСОБА_3 та СФГ «Каміла» було підписано договір оренди землі №345. За цим договором ОСОБА_3 надав відповідачу СФГ «Каміла» в оренду земельну ділянку площею 3,90 га, строк дії договору 5 років (а.с. 188-189).

Згідно договору оренди землі №346 від 14.04.2006 року, який був підписаний між ОСОБА_3 та СФГ «Каміла», ОСОБА_3 передав орендарю СФГ «Каміла» в оренду земельну ділянку площею 3,94 га, строк дії договору 5 років (а.с. 186-187).

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 25).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані державним нотаріусом Оржицької держаної нотаріальної контори Полтавської області 15.05.2012 року, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , зокрема, земельних ділянок з кадастровими номерами5323687400:00:006:0015та 5323687400:00:006:0016, є його малолітній син ОСОБА_1 (а.с. 27- 34).

ОСОБА_2 є рідною матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 20-23, 26).

18.04.2015 року був підписаний договір оренди землі (земельна ділянка з кадастровим номером 5323687400:00:006:0015), у цьому договорі у розділі «Місце знаходження та реквізити сторін» в графі «Орендодавець» зазначений « ОСОБА_1 в особі матері ОСОБА_2 », в графі «Орендар» зазначене Селянське фермерське господарство «Каміла». Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, номер запису 11565165 від 12.10.2015. В цьому договорі зазначено, що відповідачу СФГ «Каміла» надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5323687400:00:006:0015,площею 3,9401га,строк діїдоговору 10років(а.с. 36-41, 48-49, 174-183).

Крім того, 18.04.2015 року був підписаний договір оренди землі (земельна ділянка з кадастровим номером 5323687400:00:006:0016), у цьому договорі у розділі «Місце знаходження та реквізити сторін» в графі «Орендодавець» зазначений « ОСОБА_1 в особі матері ОСОБА_2 », в графі «Орендар» зазначене Селянське фермерське господарство «Каміла». Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, номер запису 11566219 від 12.10.2015. У цьому договорі зазначено, що відповідачу СФГ «Каміла» надано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 5323687400:00:006:0016 площею3,8999га,строк діїдоговору 10років(а.с. 42-49, 162-173).

Згідно картки рахунку позивачу ОСОБА_1 відповідачем в 2015 році було нараховано орендної плати 16645,48 грн., в 2016 році 16645,29 грн., в 2017 році 22828,08 грн., в 2018 році 28535,10 грн., в 2019 році 34242,24 грн., в 2020 році 34242,24 грн. (а.с. 100-103).

Згідно повідомлення архівного відділу у документах Оржицької районної державної адміністрації за 2015 рік не виявлено відомостей про надання дозволу ОСОБА_1 чи його матері ОСОБА_2 органом опіки і піклування Оржицької районної державної адміністрації на укладення договорів оренди землі (а.с. 53).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що вона є рідною матір`ю позивача. В травні 2022 син приїхав до неї з м.Київ в гості. На зустрічі була вона, син і ОСОБА_4 , мати свідка, баба позивача. На цій зустрічі син поцікавився, чи були земельні паї у покійного батька. Свідок сказала йому, що у батька були два паї, які позивач, який на момент смерті батька був неповнолітнім, успадкував. Вона також повідомила синові, що ці земельні ділянки перебувають в оренді у відповідача, оскільки у 2015 році вона від імені сина уклала відповідні договори оренди. Син поцікавився, чому він не отримує орендну плату за оренду цих ділянок, на що свідок повідомила, що цю орендну плату вона не витрачала, а відкладала для того, щоб передати позивачеві перед весіллям. Коли батько позивача помер, позивачеві було 11 повних років, і він не їздив в контору відповідача на підписання спірних договорів. За твердженням свідка, бухгалтер відповідача ОСОБА_5 надала для підписання лише по одній сторінці кожного з двох договорів, з іншою частиною тексту ознайомлювати свідка не хотіла. Свідок вказала, що особисто отримувала орендну плату за спірні земельні ділянки, іноді орендну плату отримувала її мати ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_4 показала, що вона є бабою позивача, матір`ю свідка ОСОБА_2 . Свідок повідомила, що в 2022 році, коли внук був у гостях в матері, відбулася розмова про земельні паї і про їхню оренду. Розмова була між нею, донькою свідка ОСОБА_2 та внуком свідка ОСОБА_1 . Свідок повідомила, що вона розповіла внукові, що представники відповідача наполягали на тому, щоб вона підписала договір оренди належної їй земельної ділянки на новий строк задовго до закінчення строку дії попереднього договору. Після цього внук почав цікавитися питаннями, пов`язаними з земельними ділянками і орендою цих ділянок, і дізнався, що дві земельні ділянки, які він успадкував після смерті свого батька, також перебувають в оренді у відповідача. Внук також дізнався про обставини, при яких було укладено спірні договори оренди.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК).

За змістом ст. 125, 126 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71цього Кодексу), є нікчемним.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними двох спірних договорів оренди земельних ділянок, та про скасування відповідних рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди. Обґрунтовуючи свій позов позивач вказував, що на момент підписання спірних договорів він був неповнолітнім, а мати підписала від його імені договори оренди належних йому на праві приватної власності земельних ділянок без передбаченого законодавством дозволу органів опіки та піклування.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Разом із тиму випадку, коли позивач вважає, що спірний правочин є нікчемним у зв`язку з прямою вказівкою про це в нормі законодавства, факт нікчемності цього правочину має бути встановлений не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним,шляхом викладення відповідного висновку про нікчемність спірного правочину у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначається, що визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Враховуючи підставипозову,наведені позивачему позовнійзаяві тав додатковихпоясненнях,позивач уцій справіфактично ставитьпитання проповернення йомуземельних ділянок,вважаючи,що цяділянка знаходятьсяу фактичномукористуванні відповідачабез установленихзаконом підстав.Зайняття земельноїділянки фактичнимкористувачем (тимчасовимволодільцем)треба розглядатияк таке,що неє пов`язаниміз позбавленнямвласника йогоправа володінняна цюділянку.Тож,у цьомувипадку ефективнимспособом захиступрава,яке позивачяк власникземельної ділянки,вважає порушеним,є усуненняперешкод укористуванні належнимйому майном,зокрема,шляхом заявленнявимоги проповернення такоїділянки.Більше того,негаторний позовможна заявитивпродовж усьогочасу триванняпорушення правзаконного володільцявідповідних земельнихділянок (постановиВеликої ПалатиВерховного Судувід28листопада 2018року усправі№ 504/2864/13-ц(пункт71),від 4липня 2018року усправі №653/1096/16-ц(пункт96),від 12червня 2019року усправі №487/10128/14-ц(пункт81),від 11вересня 2019року усправі №487/10132/14-ц(пункт97)).

Таким чином позовні вимоги позивача про визнання недійсними спірних договорів оренди земельних ділянок, та про скасування відповідних рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди не підлягають задоволенню, оскільки позивачем обрано неефективний спосіб захисту права.

Інші доводи учасників справи, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 11, 202, 204, 210, 224 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України, ст. 177 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Селянського фермерського господарства «Каміла» (місцезнаходження: с. Рудка Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 25165044), третя особа: виконавчий комітет Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (місцезнаходження: сел. Оржиця, вул. Центральна, 24, Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21054106) про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про реєстрацію права оренди.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 02.02.2023.

Суддя