Рішення

від 02.02.2023 по справі 592/779/23

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/779/23

Провадження №2/592/565/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що він перебував у трудових відносинах з відповідачем. 19.12.2022 р. був звільнений з роботи за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України. Відповідач починаючи з моменту звільнення та по даний час відповідних розрахунків, які необхідно провести з працівником при звільненні не провів, у зв`язку з чим він фактично залишився без засобів для існування. Просить суд: стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 103542 грн. 16 коп.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно» у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Техно» у трудових відносинах.

19.12.2022 р. позивача ОСОБА_1 було звільнено з роботи за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до відомостей, які містяться у матеріалах справи на день звільнення працівника ОСОБА_1 сума заборгованості по заробітній платі належної до виплати становить 103542 грн. 16 коп.

Отже заборгованість у сумі 103542 грн. 16 коп. підлягає стягненню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Маховиком Р.В. укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2023 р.

Адвокатом надано на підтвердження своїх повноважень, докази наданих послуг, їх обсяг, витрачений час.

Тому з урахуванням викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати за надання правничої допомоги у сумі 3500 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 103542 грн. 16 коп. з послідуючим утриманням всіх податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати за надання правничої допомоги у сумі 3500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНО» на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.М. Алфьоров