Ухвала

від 26.12.2022 по справі 524/7465/22

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7465/22

Провадження № 2-з/524/134/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Кременчуці заяву Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про забезпечення позову

УСТАНОВИВ:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває цивільна справа за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича до ТОВ "Мотортек", ТОВ "ТВМТОП ГРУП", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Разом із позовною заявою позивач подав і заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на нерухоме майно нежилі приміщення бази-будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТВМТОП, в тому числі заборонити державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Заява мотивована тим, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу. Вважає, що за час розгляду справи відповідачі може вчинити дії, направлені на відчуження нерухомого майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав.

Суд, дослідивши матеріали заяви, встановив наступне.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставами для забезпечення позову є те, що невжиття судом заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто дії суду із забезпечення позову обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

Під час розгляду справи № 760/22785/18-ц(провадження № 61-1817св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов наступного висновку: «Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). … Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.»

Суд приймає до уваги те, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень бази-будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи предмет позову, суд вважає, що накладення заборони відчуження на нежилі приміщення бази-будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є співмірним із заявленими позовними вимогами і тимчасовим обмеженням права відповідача.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти заборону відчуження на нежилі приміщення бази-будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти заборону відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - нежилих приміщень бази-будівлі, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1973126753104

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ