Рішення

від 01.02.2023 по справі 151/522/22

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/522/22

Провадження №2/151/5/23

РІШЕННЯ

іменем України

01 лютого 2023 року смт. Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: судді Моцного В.С.

за участі секретаря судових засідань Добровольської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдоОльгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю,мотивуючи своївимоги тим,що зареєстрованийта проживаєв АДРЕСА_1 . Раніше за цією адресою проживала ОСОБА_2 , яка станом на 15 квітня 1991 року була головою двору. ОСОБА_2 проживала одиноко і він допомагав їй по господарству, так як вона була його далекою родичкою і після її смерті вселився в будинок та отримав в користування земельну ділянку біля будинку, зареєструвався за вказаною адресою та став головою двору. Незважаючи на те, що в будинку проживає більше двадцяти років він не є його власником і не може набути на нього права власності. Крім того, як йому стало відомо вказаний будинок ні за ким не був зареєстрований, навіть і за покійною ОСОБА_3 . Вважає, що будинок набутий ним правомірно, а другим шляхом визнати за ним право власності неможливо, тому просить визнати за ним право власності, за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, подавши до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, позов підтримує повністю з підстав викладених у ньому, просить задовольнити.

Представник відповідача - Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Гарник А.В. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з таких підстав.

Як вбачається із довідки виданої Демівським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 17.02.2022 року за №84, згідно погосподарської книги №9, особовий рахунок № НОМЕР_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспників. Станом на 15 квітня 1991 року склад двору слідуючий: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого 17 березня 1994 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Демівка.

Із довідки виданої Демівським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 17.02.2022 року за №85, згідно погосподарської книги №7, особовий рахунок № НОМЕР_3 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи колгоспників. Станом на 01 січня 2001 року склад двору слідуючий: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки виданої Демівським старостинським округом Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 05.10.2022 року за №249, ОСОБА_1 , 1953 року народження зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою біля хати розміром 0,62 га.

Як вбачається із технічного паспорта від 22.03.2022 року, виготовленого за заявою ОСОБА_1 , площа житлового будинку по АДРЕСА_1 складається із загальної 52,1 кв.м., житлової 42,3 кв.м. та допоміжної 9,8 кв.м.

Згідно довідки КП Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації №201 від 10 жовтня 2022 року, станом на 31.12.2012 року, згідно архівних даних, право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: в АДРЕСА_1 - не зареєстроване.

Відповідно довідки виданої ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" станом на 06.10.2022 року ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не має заборгованості по оплаті за електроенергію.

Згідно інформації №312182398 від 12.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відомості щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 70342708 та № 70342676, виданих 18.10.2022 року інформація щодо заповітів, спадкових договорів, спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину за параметрами запиту " ОСОБА_2 " у Спадковому реєстрі відсутня.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності усіх вказаних умов у сукупності. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент заволодіння ним не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Водночас він повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що на житловий будинок по АДРЕСА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи про право власності, інші особи на вказане майно не претендують, а також те, що вказаний житловий будинок набутий позивачем правомірно, тобто він добросовісно заволодів майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років, а іншим шляхом визнати за ним право власності неможливо, суд вважає, за можливе задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями12,81,258-259,263-265,268,354ЦПК України,ст.344 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 52,1 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., допоміжною площею 9,8 кв.м., позначеного на плані літерою "А-1", тамбур -"а-1", літня кухня -"Б", погріб -"Б/П", гараж -"В", сарай -"в", сарай -"Г", сарай -"Д, огорожа 1-3, що знаходиться в АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Валерій МОЦНИЙ