Постанова

від 02.02.2023 по справі 910/5319/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. Справа№ 910/5319/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року

за заявою Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича

про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/5319/22 (суддя І.В.Алєєва)

за позовом Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс»

про стягнення 115 835, 96 грн -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємць Гуков Микола Ігорович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс» (далі - відповідач) про стягнення 115 835, 96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 року позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс» на користь Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича заборгованість у розмірі 100 000,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 14368,84 грн, 3 % річних у розмірі 1 467,12 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

14.09.2022 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

30.09.2022 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №910/5319/22 угоди про розстрочення сплати заборгованості від 23.09.2022 року, зокрема заборгованості з відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року заяву Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс» на користь Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича - 15 000,00 грн - витрат на правову допомогу. В іншій частині заяви відмовити.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду, Фізична особа-підприємць Гуков Микола Ігорович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі №910/531922 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказує, що суд першої інстанції в супереч визнання відповідачем зобов`язання щодо витрат на професійну правничу у розмірі 30000,00 грн, ухвалив необґрунтоване додаткове рішення.

При цьому, скаржник наголосив, що судом не було надано оцінку угоді про розстрочення сплати заборгованості від 23.09.2022 року, яка підтверджує факт визнання зобов`язання щодо повернення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022 року апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі №910/5319/22. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі №910/5319/22 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, своєю ухвалою від 17.11.2022 року.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі №910/5319/22 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим, ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Представником Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги від 23.06.2022 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2022 року, копію виписки з банківського рахунку АО «ІНПРАКСІ» від 24.06.2022 року, копію виписки з банківського рахунку АО «ІНПРАКСІ» від 09.09.2022 року, копію виписки з ЄДРПОУ АО «ІНПРАКСІ», копію статуту АО «ІНПРАКСІ», витяг з Єдиного реєстру адвокатів, копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, ордер №1276820 від 09.09.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2022 року між Фізичною особою-підприємцем Гуков Миколою Ігоровичем та Адвокатським об`єднанням «ІНПРАКСІ» укладено договір про надання правової допомоги № б/н.

Відповідно до п. 1.1 договору Клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає доручення, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання відповідно до доручення Клієнта надавати йому правову допомогу (адвокатські послуги) в обсягах та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1 оплата наданих Адвокатським об`єднанням послуг за договором здійснюється Клієнтом після підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставлених рахунків, які є невід`ємною частиною договору. Рахунок має бути сплачено протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його виставлення.

09.09.2022 року між Адвокатським об`єднанням «ІНПРАКСІ» та Фізичною особою-підприємцем Гуков Миколою Ігоровичем було підписано Акт приймання-передачі наданий послуг № 1 з якого вбачається, що Адвокатським об`єднанням під час представництва інтересів Клієнта у справі № 910/5319/22 було витрачено 11 год. При цьому, вартість однієї робочої години відповідно до п. 2 Акту складає 2925,00 грн, а загальна вартість наданих послуг не може перевищувати 30 000,00 грн.

Так, відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг у судовій справі №910/5319/22, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:

№ Надані послуги та виконані роботи Дата Витрачений

час

1 Ознайомлення з документами щодо правовідносин,

які склалися між сторонами з приводу виконання 25.06.2022 1 год.

договору на надання послуг інжинірингу №5/21

від 22.09.2021 року

2 Підготовка позовної заяви про стягнення заборгова -

ності за договором про надання послуг інжинірингу 26.06.2022 6 год.

№5/21 від 22.09.2021 року (вих. б/н від 26.06.2022)

3 Підготовка клопотання про відшкодування витрат на

професійну правничу допомогу 09.09.2022 4 год.

Загалом: 11 год.

Правової допомоги надано на загальну суму 30000,00 грн.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не надав доказів неспівмірності витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, відповідачем було подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме угоди про розстрочення сплати заборгованості від 23.09.2022 року, в якому представник відповідача, зокрема зазначив, що дана угода по своїй суті є визнанням клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, що небуло враховано судом першої інстанції при винесені оскаржуваного додаткового рішення.

Водночас, у ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19.

Разом з тим колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Здійснивши аналіз критерію реальності адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку, що обсяг послуг та витрачений час на надання таких послуг йому не відповідає.

Так, на думку Північного апеляційного господарського суду, за обставин даної справи зазначені окремо в акті приймання-передачі наданих послуг ознайомлення з документами, охоплюються послугою зі здійснення складання позовної заяви.

Подібний за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 08.04.2021 року у справі № 922/2321/20.

З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір доведених, реальних та співмірних витрат позивача складає: 29250,00 грн (32175,00 грн (11 год.) - 2925,00 грн (1 год)).

Таким чином, твердження скаржника, що суд першої інстанції в супереч визнання відповідачем зобов`язання щодо витрат на професійну правничу у розмірі 30000,00 грн, ухвалив необґрунтоване додаткове рішення, частково знайшли своє підтвердження.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умовами п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі № 910/5319/22 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 року у справі №910/5319/22 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Заяву Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європректбудсервіс» (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 42053594) на користь Фізичної особи-підприємця Гукова Миколи Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) - 29250 (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. - витрат на правову допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №910/5319/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич